Квіріній

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Діва Марія та Йосип на переписі перед Квірінієм. Церква Хора, Стамбул. 1315 - 1320 р.

Публій Сульпіцій Квіріній (лат. Publius Sulpicius Quirinius, грец. Κυρήνιος, *бл. 45 р. до н. е.; † 21 р. н. е) — римський сенатор та намісник римського імператора в Сирії. Згадується в Новому Заповіті у Євангелії від Луки (Лк. 2:1,2). Під час його правління Сирією за наказом імператора Августа був проведений перший перепис народу цієї землі, внаслідок чого Йосип з Марією повинні були відправитися до свого рідного міста Вифлеєму, в якому і народився Ісус Христос. Другий перепис при Квірінії згадує теж Євангеліст Лука у Діях Апостолів (Дії 5:37), а також Йосип Флавій у Юдейські давнині (лат. Antiquitates Judaicae), XVIII, 1[1]. Дослідження його функцій під час римського правління в Палестині є важливим з історичного погляду та його місця у історії народження Ісуса Христа описаній у Євангелії від Луки (Лк.2: 2).

Життя[ред.ред. код]

Квіріній народився у Ланувіо поблизу Риму бл. 45 року до нашої ери у багатій сім'ї. Хоча сім'я і належала до багатого прошарку, однак від неї не було сенаторів. Для Квірінія відкрилися кар'єрні шляхи внаслідок вступу Августа на вершину влади та зміни правління у Римі. Про початок його службової кар'єри не збереглося відомостей, очевидно він був малопомітний. У 15 р. до н. е. він став Проконсулом (намісником) римської провінції Крит і Киренаїка (лат. Creta et Cyrene) сьогоднішніх острова Крит та міста Кірени. Тут Квіріній успішно перемагає Ґарамантів - плем'я яке займало територію у Сахарі, південніше від його провінції. Повернувшись як герой в Рим у 12 р. до н. е. стає Консулом (разом з Марком Валерієм Мессалою Барбатом Аппіаном). Дещо пізніше імператор Август назначає його намісником у Галатію (сьогодні Туреччина). Там він успішно у 5 — 3 р. до. н.е перемагає войовниче плем'я Гомонадів[2] у Кілікії.

Між 6 та 9 роками н. е. його посилають у Сирію, намісником імператора у консульській провінції. І на цей раз йому була дана команда вдруге переписати населення Юдеї, яка мала бути об'єднана з Сирією, що було раніше відкладено Іродом Архелаєм, та провести секвестр майна Архелая, який був засуджений імператором та відсторонений від влади. Йосип Флавій (Книга XVIII розд. III) визначає правління попередника Квірінія - Сатурніна намісника в Сирії по 36 роках після Битви при Акції (2 вересня 31 р. до н. е.), тобто другий перепис відбувся 6 р. нашої ери після його заміни Квірінієм[3]. Проведення перепису було необхідним, оскілько провінція підпадала під пряме правління з Риму. Це привело до заворушень під проводом Юди Галілеянина про якого згадує Йосип Флавій та Євангеліст Лука (Дії 5:37).
Навіть після смерті Августа у 14 р. н. е Квіріній залишається при Тіберії визначною персоною. Він одружується, хоча вже був старшим чоловіком. Його друга дружина Емілія Лепіда була внучкою Тріумвірата Лепіда, який мав в той час найвищий титул священика Pontifex Maximus. Вона стала у 20 років вагітна, однак Квіріній в той час мав вже 75 років. Він відмовився від батьківства та розлучився і подає в суд на Емілію Лепіду, звинувачуючи її в невірності. Суд признав її винною.[4]
Квіріній помирає наступного року. В пам'ять про нього призначають траурну церемонію. Ні із своєю першою дружиною Клаудією Аппією ні з другою Емілією Лепідою він не залишає після себе дітей.

Історичне значення[ред.ред. код]

На думку багатьох істориків Квіріній вже у 11 - 7 р. до н. е командував легіонами legio III Gallica, legio VI Ferrata та legio X Fretensis. Ці ж легіони підпадають під його команду і 15 років пізніше. За Тацитом [5] після свого консулату у 12 р. до н. е та перед спеціальною місією при штабі внука Августа - Гая, Квіріній вів війну з Гомонадами в Малі Азії[6]. Мильні камені на Via Sebaste вказують на закінчення будівництва дороги у 6 р. до н. е., отже перед тим вороги вже були розбиті. Тодішня військова колонія з вдячності вибирає Квірінія "Duumvir" (міським головою), що також видно з надписів. Як командуючий цими легіонами Квіріній також був автоматично і намісник імператора у Сирії та Іудеї. Так само як одночасно були наприклад Тиберій, Друз та Ґерманік намісниками у Галії та Ґерманії.
Знайдений в Тібурі напис називає називає одного намісника який два рази був у ним у Сирії: proconsul Asiam provinciam opti[nuit legatus pro praetore] divi Augusti iterum Syriam et Pho[enicen optinuit]. Вже Теодор Моммзен ідентифікував цього намісника як Квірінія (Publius Sulpicius Quirinius)[7].
Євангеліст Лука, який називає всі деталі, імена римських місць, різних посадових осіб у різних містах і провінціях імперії, як історик, тут буквально, ще раз раз підкреслює: "грец. Ἐγένετο δὲ ἐν ταῖς ἡμέραις ἐκείναις ἐξῆλθεν δόγμα παρὰ Καίσαρος Αὐγούστου ἀπογράφεσθαι πᾶσαν τὴν οἰκουμένην. 2 αὕτη ἀπογραφὴ πρώτη ἐγένετο ἡγεμονεύοντος τῆς Συρίας Κυρηνίου - Переклад: "І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю. 2 Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній." Тобто будучи командуючим легіонами у Сирії, Квіріній також автоматично був там і намісником (геґемоном) імператора. Існують труднощі з коректним перекладом грецького слова «Володар». Грецьке поняття геґемон - грец. ηγεμονευοντος, hegemoneuontos - володар,правитель, князь, можна перекласти не лише як цивільний службовець, губернатор, але й як військовий командир в Сирії з відповідними повноваженнями та правом командувати як в Сирії так і в Юдеї. Союзниками Риму були маленькі області зі статусом колоній в яких римські володарі призначали «королів» на свій розсуд. Це були королівства Фракії, Каппадокії, Комаґени, Кілікії та Юдеї.
Враховуючи час проведення походу Квірінія на гомонаденів - 10-6 роки до н. е., та вказівку у Євангелії від Матвія (Мт. 2:16) на час народження Ісуса Христа за життя Ірода І Великого (помер у 4 р. до н. е), видно також і часовий проміжок проведення першого перепису в Юдеї, тобто коли один з правителів Сирії був Квіріній.[8].

Другий перепис, про який також добре знає Євангеліст Лука (Дії 5:37) проведений за другого намісництва Квірінія у 6-7 роках н.е. Отже Август проводить цей другий перепис для збору податків, як це робилося за певні періоди, в Імперії. Навіть за часів Цезаря Юдея під Іродом мусила платити податки в Рим[9]. Цей перепис наштовхнувся на несприйняття населенням і привів до повстань та спротиву, що змусило Квірінія застосувати військову силу. Таким чином пишучи Євангеліє у 60 роки Євангеліст Лука історично спирається на ім'я Публія Сульпіція Квірінія, що стало певним символом римської влади для юдейського народу.

Родина[ред.ред. код]

1. Дружина — Клавдія.

2. Дружина — Емілія Лепіда.


Література[ред.ред. код]

  1. Йосип Флавій. Юдейські старожитності, XVIIIрос.
  2. Цитата: «If the construction took place after the war, then the command of Quirinius in Galatia against the Homanadenses preceded the governorship of Cornutus Aquila. The present writer no longer subscribes to that view. … The important point is that these roads had not yet penetrated the homeland of the Homanadenses, south of Lake Trogitis, by 6 B.C. Construction was concentrated in western Pisidia. The closest of the milestones to their homeland are those from Selki Saray, a good 45 miles away. … Of course, there may be other milestones dating from 6 B.C. from places closer to the Homanadenses. — Cf.R.Syme, Galatia and Pamphylia under Augustus, Klio 27 (1934), pp.136-37, note 7:»If there were milestones dated to 6 B.C. on another road, a branch which leaves the Via Sebaste just before Selki Serai and then runs south-eastwards towards and through the land of the Homanadenses around lake Trogitis, that would be another question, and would provide evidence that the war was over." " in: Hildegard Temporini, Aufstieg und Niedergang der römischen Welt: Geschichte u. Kultur Roms im Spiegel d. neueren Forschung, Band 7 Politische Geschichte, Halbband 2 (Provinzen und Randvölker, Fortsetzung), Ст. 966, Примітка 45, Berlin, New York: Walter de Gruyter 1980, ISBN 3-11-008015-X
  3. Йосип Флавій, Іудейські старожитності 18.2.1 та 18 Розділ 1.1(англ.)
  4. Публій Сульпіцій Квіріній на livius.org(англ.)
  5. Tacitus, Annalen 3,48: consulatum sub divo Augusto, mox expugnatis per Ciliciam Homonadensium castellis insignia triumphi adeptus, datusque rector C. Caesari „Він отримав консулат від божественого Августа отже Римські тріумфальні клейноди, оскільки він штурмував у Кілікії гомоданські укріплення та даний був для виховання Гая Цезара. “.
  6. W. Ramsay (Journ. Rom. Stud. VII, 1917, S. 299 ff., bes. S. 237 ff.)
  7. Hermann Dessau, Inscriptiones Latinae selectae, 918.
  8. Джузеппе Ріцціотті. Життя Ісуса Христа. Видання Українського католицького університету ім. св. Климента Папи. Том XLIX-L. Рим. 1979. ст. 180-186.
  9. Josephus. Ant. 14,10,6, Сплата данини Іудеї Риму: Caius Caesar, imperator the second time, hath ordained, That all the country of the Jews, excepting Joppa, do pay a tribute yearly …