Кегичівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Кегичівка
Coat of arms of Kegychivka.JPG
Герб Кегичівки
Церква
Церква
Kegychivskyi.jpg
Країна Україна Україна
Область/АРК Харківська область Харківська область
Район/міськрада Кегичівський район
Рада Кегичівська селищна рада
Код КОАТУУ: 6323155100
Основні дані
Засноване 1898 рік
Статус із 1957 року
Площа 8,15 км²
Населення 6539
Густота 802,6 осіб/км²
Поштовий індекс 64000—007
Телефонний код +380 5755
Географічні координати 49°17′05″ пн. ш. 35°45′35″ сх. д. / 49.28472° пн. ш. 35.75972° сх. д. / 49.28472; 35.75972Координати: 49°17′05″ пн. ш. 35°45′35″ сх. д. / 49.28472° пн. ш. 35.75972° сх. д. / 49.28472; 35.75972
Висота над рівнем моря 152 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Кегичівка
До обл. центру:
 - залізницею: 135 км
 - автошляхами: 113 км
Селищна влада
Адреса 64003, Харківська обл., Кегичівський р-н, смт. Кегичівка, вул. Волошина, 33, 3-17-78
Голова селищної ради Свідрук Анатолій Іванович
Карта
Кегичівка (Україна)
Кегичівка
Кегичівка
Кегичівка (Харківська область)
Кегичівка
Кегичівка
Кегичівка (Кегичівський район)
Кегичівка
Кегичівка

Кеги́чівка — селище міського типу, адміністративний центр Кегичівського району. Кегичівка — невелике містечко у Харківській області, населення близько 7 тисяч мешканців.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Залізнична станція Кегичівка

Селище міського типу Кегичівка знаходиться між річками Вшива і Багата. Через селище проходить залізниця, станція Кегичівка. Поруч проходять автомобільні дороги Т 2110 і Т 2118.

Історія[ред.ред. код]

Саме селище Кегичівка утворилося у другій половині XVIII століття з двох невеликих хуторів — Доброіванівки та Єгорівки. Населяли ці хутори селяни-кріпаки, які належали поміщику-офіцеру Курського полку І. М. Апостолу-Кегичу. Від його прізвища і походить сучасна назва селища.

Подальший розвиток Кегичівки пов'язаний з будівництвом у 18971905 роках залізниці ЛозоваКрасноград, яка на той час будувалася як цукровий шлях із прилеглих цукрозаводів. У цей час Кегичівка стає волосним центром.

1899 року була збудована станція.

У січні 1918 року волосна і земська управи в Кегичівці були розпущені.

З 1923 року смт. Кегичівка — центр району, який із січня 1935 року перебуває у складі Харківської області, а до того часу — у складі Полтавської.

В ході нацистсько-радянської війни 7 жовтня 1941 року радянські війська відступили з Кегичівки.

Економіка[ред.ред. код]

Кегичівка відома своєю родючою землею, тут розвинене с/г, в основному це рослинництво, вирощують соняшник, пшеницю, ячмінь, кукурудзу. Значних досягнень у цій галузі досягла агрокомпанія «Сади України», яка володіє полями навколо містечка. Крім цього, у селищі активно розвивається малий та середній бізнес. Важка промисловість відсутня.

Розвинута харчова промисловість — місцева молочна компанія виготовляє весь асортимент молочної продукції. Крім цього, розвинута хлібопекарська галузь. Останнім часом активно розвивається газовидобувна галузь, відкрито родовище природного газу, яке так і назвали — Кегичівське родовище. Містечко переважно газифіковане.

Кегичівка має автобусне сполучення з містами Харків, Дніпропетровськ, Полтава, Красноград, Первомайський. У селищі розвинена торгівля.

Освіта і наука[ред.ред. код]

У селищі наявні такі навчальні заклади:

  • Дитячий садок
  • Кегичівський ліцей;
  • Професійно-технічне училище.

Народилися[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Кегичівка вїзд.jpg Кегичівка автовокзал.jpg
Стела на в'їзді
Автовокзал
Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.