Джон Мейнард Кейнс
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джон Ме́йнард Ке́йнс, 1-ий барон Кейнс (John Maynard Keynes, 1883—1946), англійський економіст, книга якого «Загальна теорія зайнятості, відсотків і грошей» (The General Theory of Employment, Interest and Money, 1936) запропонувала спосіб уникати фінансових криз і безробіття шляхом корекції урядового контролю за кредитами і валютою. Він займався тією частиною економіки, що зараз називається макроекономікою.
Кейнс був народжений в рік смерті Маркса. Між їх вченнями можна провести наступні паралелі: обидва вони працювали із економічними агрегатами, хотіли змін в економіці та політиці, були критиками класичної економічної теорії (Маркс в більшій мірі). Можливо, Кейнс запозичив у Маркса із його теорії криз аргумент зі зменшенням попиту.
В своїй основній праці «Загальна теорія зайнятості, відсотків і грошей» Кейнс висунув гіпотезу, що ринкова економіка не може самостійно потрапити в рівновагу. Він вважав, що Закон Сея, згідно якого пропозиція (товар) сама знаходить собі попит, не діє в короткостроковому вимірі. Таким чином, можуть виникнути невикористані засоби виробництва, що, в свою чергу, може спричинити неповну зайнятість, оскільки протягом короткого строку ціни та з/п не є гнучкими. Кейнс також намагався довести, що збільшення доходів населення внаслідок збільшення загального попиту призведе до збільшення заощаджень, але не автоматично до збільшення інвестицій, як це припускалося класиками, оскільки люди вичікують на кращі можливості інвестування (отже, тримають їх в так званій спекулятивній касі тощо). Внаслідок цього зменшується попит, бо підприємства отримують насамперед сигнал зменшити пропозицію. Таким чином, заощадження громадян, оскільки вони не інвестуються, зменшують загальний попит. Проблемою є для нього також інвестиційна діяльність підприємства, яка не є систематичною, особливо коли здійснюється за умови невизначеності. Схильність підприємств до інвестицій залежить від очікуваної прибуткової ставки з інвестицій, а також ставки на ринку. Інколи навіть в разі низької ставки на ранку інвестиції не здійснюються, навпаки — люди та підприємства тримають гроші. Таку ситуацію називають «грошовою западнею». В цьому випадку державі є сенс інвестувати, оскільки ефект мультиплікатора збільшує позитивний ефект інвестицій в кілька разів; наскільки — залежить від нахилу до споживання громадян. Збільшується попит на товари, збільшується відповідно і попит на ринку праці.
Кейнс також пропагував експансивну грошову політику для збільшення інвестицій. Вважав, що єдиною причиною поганої кон'юнктури є відсутність попиту.
Праця Кейсна політичних рекомендацій праця не містила. Він також не пропагував «deficit spending»/антициклічну економічну політику (зазначений термін був вперше використаний Абба Льорнером). Вважав потрібною стабілізацію економіки через довгострокові та постійні державні інвестиції, наприклад, в інфраструктуру та житлове будівництво.
[ред.] Див. також
[ред.] Посилання
- Джон Мейнард Кейнс: рятівник капіталізму. Сергій Шевченко. Галицькі контракти, № 24, червень 2003
- Біографія Джона Мейнарда Кейнса (англ.)
- Time: 100 найважливіших особистостей XX ст. — Джон Мейнард Кейнс (англ.)
- J.M Keynes,The General Theory of Employment,Interest and Money, 1936
| Ця стаття не містить шаблону-картки.
Ви можете допомогти проекту, додавши його у статтю. Можливо, вам варто звернутись за допомогою до Вікіпедія:Запити на шаблони.
|
| Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |


