Кейп-Код

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вид на півострів Кейп-Код і затоку Кейп-Код з космосу.

Кейп-Код (англ. Cape Cod - «мис тріски») - півострів на північному сході США за 120 км від Бостона, сама східна точка штату Массачусетс. Відокремлює затоку Кейп-Код від Атлантичного океану. Столиця: місто Хайянніс (Hyannis)

Спочатку півострів з'єднувався з материком, але в 1914 вирили канал Кейп-Код, що перетворив півострів у великий острів.

Географія[ред.ред. код]

Пляжі Кейп-Коду.

У складі півострова виділяють чотири частини:

  • Середній мис - у цій частині мису вздовж південного краю розташовані численні пляжі, привертають багато туристів, у тому числі віндсерферів. Крім того ця частина мису краще за інших розвинена в економічному та промисловому плані. Міста: Барнстейбл <! - В атласі - Барнстабл ->, Ярмут і Денніс.
  • Нижній мис - найбільш вузька частина мису, де він різко вигинається на північ. Міста: Харвіч, Брюстер, Чатхем і Орлеанс <! - Також є написання Орлінс ->.

На південь від півострова розташована протоку Нантакет-Саунд, яка відокремлює його від островів Мартас-Він'ярд, Нантакет та інших, дрібніших. Канал, що визначає західний кордон півострова з'єднує затоки Кейп-Код і Баззардс-Бей.

Найвища точка - пагорб Пайн-Хілл. Півострів становить більшу частину округу Барнстейбл.

Геологія[ред.ред. код]

Дюни на пляжі Сенді-Нек, що захищають півострів від ерозії.

Кейп-Код утворює простягнутий до Нью-Йорку архіпелаг, відомий як Аутер Лендс. Витягнута форма пояснюється походженням островів і Кейп-Коду - 16-20 тис. років тому вони були льодовиковою мореною.

Велика частина геологічної історії Кейп-Коду пов'язана з наступом і відступом Лаврентійського льодового щита в пізньому плейстоцені, а також з подальшою зміною рівня моря. Згідно з даними радіовуглецевого аналізу, близько 23 тис. років тому настав пік заледеніння в Північній Америці, після чого льодовики стали відступати. Приблизно 18 тис. років тому льодовик пройшов в районі Кейп-Коду. Велика частина водних ресурсів Землі була в льодовиках, тому рівень моря був нижче.

По мірі танення льоду рівень моря підвищувався. В районі 6 тис. років тому море піднялося настільки, що стало розмивати залишені льодовиком на Кейп-Коді відкладення. Численні западини, залишені льодовиком на півострові перетворилися на озера. Процес ерозії, що триває в даний час, загрожує повним зникненням півострова (вчені говорять, що це може відбутися найближчим тисячоліттям. Хвилі розмивають пляжі і бар'єрні острови, переносячи відкладення в інші місця.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат півострова морський і помірний. Хоч погода на Кайп-Коді [2] більш помірна ніж на континенті, іноді трапляються екстремальні ситуації, такі як сильний снігопад в 2005 році або ураган Боб.

Атлантичний океан вирівнює температуру, знижуючи її на кілька градусів влітку і піднімаючи на кілька градусів взимку. Гольфстрім до півострова не доходить, оскільки повертає на схід від берегів Вірджинії, навпаки, на погоду впливає холодна Лабрадорська течія. Тумани, що утворюються при зіткненні цієї течії з Гольфстрімом і приходять на Кейп-Код з півдня від остова Нантакет, згадуються в індіанських легендах [3].

Температура води на південному і північному узбережжі півострова різко відрізняється (до 4-6 °С), при цьому температура повітря майже не різниться.

Індіанське населення[ред.ред. код]

Півострів Кейп-Код протягом багатьох століть був рідним домом для індіанського племені Вампаноаг, яке допомогло вижити прибулим восени 1620 пілігримам, які заснували Плімутську колонію. Згодом британські колоністи заволоділи усіма землями племені вампаноаг.

В 1975 і 1990 роках в федеральний уряд відправляли запит про офіційне визнання племені МАШП Вампаноаг, однак це відбулося лише в травні 2007 року, після чого індіанці зажадали повернути їх споконвічні землі [4].

Історія[ред.ред. код]

Найстарший млин Кейп-Коду - Істхемський млин

Колонізаційна історія Кейп-Коду за однією з версій веде нас до західних плаваннь вікінгів в 985-1025 роках (див. Вінланд). Джованні да Верраццано проплив уздовж південного берега Кейп-Коду в 1524 році, а через рік Естебан Гомес назвав півострів мисом Святого Якова. Бартоломью Госнольд, виявивши величезні зграї тріски, дав півострову сучасна назва (1602). В 1606 році Самюель де Шамплен наніс на карту піщані гавані півострова, а в 1609 році півострів досліджував Генрі Гудзон. 11 листопада 1620 року корабель Мейфлауер кинув якір в північній частині півострова, де пілігрими вперше зустрілися з місцевим населенням. На Кейп-Коді розташовувалися одні з перших поселень європейців у Північній Америці.

У грудні 1901 Гульєльмо Марконі здійснив перший трансатлантичний радіозв'язок, перебуваючи на Кейп-Коді в місті Веллфліт. Пляж, з якого була організована передача радіосигналу, відомий сьогодні як пляж Марконі.

Канал[ред.ред. код]

Міст Борн і залізничний міст над каналом.

Канал із затоки Массачусетс в Баззардс-Бей показаний ще на карті 1717 року, проте сучасний канал будувався з 1870 по 1914. Канал прокладений по руслах річок Маномет (впадала в затоку Баззард) і Скассет (впадала в затоку Кейп-Код). Над каналом проходять три мости - автомобільні мости Сагамор і Борн і один залізничний міст.

В 1985 році Американська Асоціація цивільних інженерів внесла канал в Національний реєстр історичних місць США як видатна громадянська споруда і як найширший в світі бесшлюзовий канал.

В мистецтві[ред.ред. код]

  • Письменник-натураліст Генрі Бестон описав природу і тваринний світ зовнішнього пляжу мису в книзі «Будиночок на краю землі» [5].
  • У Йосипа Бродського є вірш «Колискова Тріскового Мису» [6], написаний в 1975 році до 200-річчя Сполучених Штатів. Хоча, за словами автора, Кейп-Код в ньому опинився «в загальному, випадково» [7].
  • На півострові Кейп-Код в місті Чатем відбувається дія художнього фільму «Літні ігри» (2001 рік).

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Координати: US_type: landmark_scale: 400000 41°41′20″ пн. ш. 70°17′49″ зх. д. / 41.68889° пн. ш. 70.29694° зх. д. / 41.68889; -70.29694

Шаблон:Массачусетс