Кейстут

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кейстут
Kęstutis
Kiejstut.JPG
Кейстут
Великий князь Литовський
Початок правління: 1381
Кінець правління: 1382
Інші титули: Князь Троцький (1337-1382)
Попередник: Владислав II Ягайло
Наступник: Владислав II Ягайло
Дата народження: бл.1297
Дата смерті: 15 серпня 1382(1382-08-15)
Місце смерті: Крево
Дружина: Бірута
Діти: Патірг, Вайдотас, Вайшвілас, Бутав, Вітовт, Таутвілас, Сигізмунд, Микова, Данута, Римгайла
Династія: Гедиміновичі
Батько: Гедимін

Ке́йстут (біл. Кейстут,лит. Kęstutis, пол. Kiejstut, *1297 — †15 серпня 1382) — князь Троцький (Тракайський), Жемайтійський (13451382), Гродненський і Берестейський, Великий князь Литовський (13811382). Син Великого князя Литовського Гедиміна. Батько Вітовта Великого.

Біографія[ред.ред. код]

Після смерті Гедиміна 1341 року, Велике князівство Литовське успадкував молодший брат Кейстута Євнут. 1345 року Кейстут разом з старшим братом Ольгердом вигнав з Вільнюса брата Євнута і разом з Великим князем Литовським Ольгердом правив у Великому князівстві Литовському.

1349 року на короткий час ув'язнив Ольгерда, після чого домовився з ним про розподіл державних обов'язків: Ольґерд зберігав за собою верховну владу і загальне керівництво державою та мав зосередитися на здійсненні східної політики Великого князівства Литовського. Кейстут перебирав на себе сімейні справи Гедиміновичів, мав проводити оборону західних кордонів князівства.

Зусилля Кейстута були сконцентровані на заході, Ольгердові — в східній частині Литви. Кейстут організував: захист західної Литви і Жмуді проти Тевтонських лицарів, набіги проти Ордену. Деякі історики стверджують, що таке сумісне правління двома братами не мало жодного прецеденту в Європейській історії.

Печатка Кейстута. 1379 р.

Упродовж 13421382 років Кейстут відбив близько 70 походів Тевтонського, біля 30-ти — Лівонського орденів на литовсько-руські землі, здійснив разом із Ольгердом понад 40 військових походів на володіння хрестоносців. Брав участь у битві з хрестоносцями 1348 року біля річки Стрева (притока Німана), що закінчилася нищівною поразкою литовсько-руського війська.

1352 року до володінь Кейстута була приєднана Берестейська земля. У 50-60-х роках XIV століття за його сприяння відбулось остаточне входження до складу Великого князівства Литовського Чернігово-Сіверської (13551356), Київської (1362), Подільської (1363) і Волинської земель.

1358 року, аби позбавити хрестоносців ідеологічної мотивації задля агресії на Литву, Ольгерд та Кейстут розпочали переговори з імператором Священної Римської імперії Карлом IV Люксембургом і дали йому згоду охреститися разом з литовським народом. Однак, угода не була укладена, оскільки литовці висунули такі умови: повернути їм усі захоплені у них хрестоносцями землі, переселити Тевтонський орден у південні степи для захисту Русі від Золотої Орди, й заявили про претензії Литви на всю Русь. Кейстут брав участь і в інших переговорах литовської сторони з правителями Польщі, Угорщини, лицарських орденів та папською курією. Сам або з Ольгердом постійно надавав військову й дипломатичну допомогу одному зі своїх братів Любарту в його боротьбі за Волинь і Галичину з польським королем Казимиром ІІІ Великим та угорським королем Людвіком I Великим (1348, 1350, 1351, 1365, 1368, 1370, 1376). Був учасником походів Ольгерда на Москву (1368, 1370 і 1372).

1370 року об'єднані сили князів Кейстута та Ольгерда з українськими князями розбили хрестоносців біля Рудави недалеко Кенігсберга (тепер Калінінград, Росія).

Після смерті Ольґерда (1377) Кейстут визнав Великим князем Литовським його молодшого сина Ягайла. Але в листопаді 1381 року, дізнавшись про таємний (ворожий йому) договір Ягайла з хрестоносцями (підписаний у Давидишках 31 травня 1380 року), захопив Вільно й сам став Великим князем. Розпочалась Громадянська війна у ВКЛ (1381-1384).

Після того, як 12 червня 1382 року — Ягайло здійснив контрпереворот і 20 липня захопив Тракайський замок, війська Кейстута рушили на військо Ягайла. 3 серпня 1382 р. — суперники зійшлися поблизу Троків (нині Тракай, Литва). Під приводом переговорів Ягайло заманив Кейстута і його сина Вітовта до свого табору, де вони були ув'язнені. Невдовзі Кейстут був задушений у Кревському замку, а Вітовтові вдалося втекти у володіння Тевтонського ордену.

Тіло Кейстута спалили згідно з язичницьким обрядом у Вільні.

Дружини[ред.ред. код]

  1. Ім'я невідоме, з 1351 р.
  2. Бірута (можливо, убита 15 серпня 1382 р.)

Сини[ред.ред. код]

  1. Патірг (1348–1365)
  2. Вайдотас (* — після 1362) — князь Чорної Русі з 1347 р.
  3. Вайшвілас (* — бл. 1387)
  4. Бутав (Генрік) (* — після 1381) — князь Чорної Русі до 1381 р.
  5. Вітовт (1350 — 27 жовтня 1430) — Великий князь Литовський (1392–1430)
  6. Таутвілас (Конрад) (* — вересень 1390) — князь Чорної Русі (1386–1390)
  7. Сигізмунд (після 1350 — 20 березня 1440) — князь Троків, князь Можайську (1383), князь Стародуба (1406), князь Чорної Русі (1390–1440), Великий князь Литовський (1 вересня 1432–1440)

Дочки[ред.ред. код]

  1. Микова (Марія) (* — 1404) — Велика княгиня Твері (1375–1404). Дружина київського князя Андрія.
  2. Данута (Анна) (1362 — 25 травня 1448) — княгиня Варшави незадовго до 27 вересня 1376 по 8 грудня 1429
  3. Римгайла (Ельжбета) (* — 1433) — княгиня Мазовії (4 лютого — 30 червня 1392), дружина (1419–1421 роки, розлучені) Александру чел Буна — господаря (воєводи) Молдови

Джерела[ред.ред. код]

  1. Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.— Луцьк: Вежа, 2000.
  2. Довідник з історії України. За редакцією І.Підкови та Р.Шуста.— К.: Генеза, 1993.
  3. Кейстут.
Попередник
 —
Trakai district COA.gif Князь Троцький
1337-1382
Trakai district COA.gif Наступник
Скиргайло
Попередник
Владислав II Ягайло
Herb Lytwa (Alex K).svg Великий князь Литовський
1381-1382
Herb Lytwa (Alex K).svg Наступник
Владислав II Ягайло