Кемпбелли

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Емблема (хрест) клану Кемпбелл.
Тартан клану Кемпбелл.

Кемпбелли (англ. Campbell) — шотландський дворянський рід та однойменний клан, який вони очолюють, один з найважливіших у Західній Шотландії.

Історія клану Кемпбелл[ред.ред. код]

Походження[ред.ред. код]

Стосовно походження прізвища Кемпбелл (шотл. гел. Caim Beulкриворотий»)) нині не існує однієї думки: одні історики ведуть початок родини від норманських лицарів на службі у шотландських королів, інші заявляють про кельтське чи ірландське коріння Кемпбеллів. За однією з версій, рід веде своє походження від шотландця, який втік до Нормандії, (рятуючись від тиранії короля Макбета), де одружився з дочкою барона Бечамп (Belcampo), прізвище якої й узяв та яке він у подальшому, повернувшись до Шотландії (за Вільгельма Завойовника) латинізував, і так з'явилось прізвище Campus Bellus, що перетворилось на «Кемпбелл». [1]

ХІ - ХІІІ століття[ред.ред. код]

Герцогський замок Інверарі на озері Лох-Файн (1746-89) — один з перших у Європі пам'ятників неоготики

Перші документальні згадки про Кемпбеллів належать до кінця XI століття. Ймовірно, представники цього роду були васалами графів Леннокс у Західній Шотландії. У другій половині XIII століття жив Колін Мор Кемпбелл з Лохоу — знаменитий воїн, якого вважають сином сера Галієспі Кемпбелла з Местрі. У 1294 році сер Колін Мор Кемпбелл був убитий Макдугалами з Лорна. З тих пір кожен глава клану Кемпбелл йменується МакКоллумором, тобто, сином великого Коліна. Справжнім основоположником впливу й процвітання роду став син сера Коліна Мор Кемпбелла сер Нейл Кемпбелл, який у 1306 році врятував короля Роберта Брюса після битви під Метвеном, а згодом одружився з його сестрою. Підтримка Роберта Брюса за часів війни за незалежність Шотландії забезпечила Нейлу Кемпбеллу приєднання значних земельних володінь в Аргайлі, Кінтайрі та Ковалі.

XV століття[ред.ред. код]

Кемпбелли стали головною силою проникнення королівської влади у західні гірські регіони країни й на Гебридські острови, які до того часу цілковито перебували під контролем гельських кланів. Представники цієї родини неодноразово ставали королівськими генерал-лейтенантами у Західній Шотландії, придушуючи заколоти горців та запроваджуючи у цих регіонах інституції державної адміністрації. Це призвело до швидкого зростання могутності та впливу роду в Шотландії. Володіння Кемпбеллів до кінця XV століття включали практично весь Аргайл, а також Напдейл, Ковал, частину Лорна й Бредалбейн. У 1445 році сер Дункан Кемпбелл з Лохоу, одружений з дочкою регента Шотландії герцога Роберта Стюарта — Мерджорі, отримав титул барона Кемпбелла. У 1457 році його онук Колін Кемпбелл отримав титул графа Аргайла.

Графи Аргайл[ред.ред. код]

Маркізи Аргайл[ред.ред. код]

Герцоги Аргайл[ред.ред. код]

Герб герцогів Аргайл

Примітки[ред.ред. код]

  1. The house of Argyll and the collateral branches of the clan Campbell, from the 420 to the present time. Glasgo, 1871

Література[ред.ред. код]

  • Boardman, Steve, The Campbells 1250—1513. Edinburgh: John Donald, 2006. ISBN 0-85976-662-4.
  • Campbell, A, A History of Clan Campbell. Edinburgh University Press, 2000. ISBN 1-902930-17-7.
  • Oxford Companion to Scottish History, Edited by Michael Lynch, Oxford University Press. ISBN 978-0-19-923482-0.

Посилання[ред.ред. код]