Кемпбелли
Кемпбелли (англ. Campbell) — шотландський дворянський рід та однойменний клан, який вони очолюють, один з найважливіших у Західній Шотландії.
Зміст |
Походження [ред.]
Стосовно походження прізвища Кемпбелл (шотл. гел. Caim Beul («криворотий»)) нині не існує однієї думки: одні історики ведуть початок родини від норманських лицарів на службі у шотландських королів, інші заявляють про кельтське чи ірландське коріння Кемпбеллів. За однією з версій, рід веде своє походження від шотландця, який втік до Нормандії, (рятуючись від тиранії короля Макбета), де одружився з дочкою барона Бечамп (Belcampo), прізвище якої й узяв та яке він у подальшому, повернувшись до Шотландії (за Вільгельма Завойовника) латинізував, і так з'явилось прізвище Campus Bellus, що перетворилось на «Кемпбелл». [1]
Перші документальні згадки про Кемпбеллів належать до кінця XI століття. Ймовірно, представники цього роду були васалами графів Леннокс у Західній Шотландії. У другій половині XIII століття жив Колін Мор Кемпбелл з Лохоу — знаменитий воїн, якого вважають сином сера Галієспі Кемпбелла з Местрі. У 1294 році сер Колін Мор Кемпбелл був убитий Макдугалами з Лорна. З тих пір кожен глава клану Кемпбелл йменується МакКоллумором, тобто, сином великого Коліна. Справжнім основоположником впливу й процвітання роду став син сера Коліна Мор Кемпбелла сер Нейл Кемпбелл, який у 1306 році врятував короля Роберта Брюса після битви під Метвеном, а згодом одружився з його сестрою. Підтримка Роберта Брюса за часів війни за незалежність Шотландії забезпечила Нейлу Кемпбеллу приєднання значних земельних володінь в Аргайлі, Кінтайрі та Ковалі.
Кемпбелли стали головною силою проникнення королівської влади у західні гірські регіони країни й на Гебридські острови, які до того часу цілковито перебували під контролем гельських кланів. Представники цієї родини неодноразово ставали королівськими генерал-лейтенантами у Західній Шотландії, придушуючи заколоти горців та запроваджуючи у цих регіонах інституції державної адміністрації. Це призвело до швидкого зростання могутності та впливу роду в Шотландії. Володіння Кемпбеллів до кінця XV століття включали практично весь Аргайл, а також Напдейл, Ковал, частину Лорна й Бредалбейн. У 1445 році сер Дункан Кемпбелл з Лохоу, одружений з дочкою регента Шотландії герцога Роберта Стюарта — Мерджорі, отримав титул барона Кемпбелла. У 1457 році його онук Колін Кемпбелл отримав титул графа Аргайла.
Графи Аргайл [ред.]
- Колін, 1-й граф Аргайл (1457—1493), канцлер Шотландії й учасник заколотів баронів проти короля Якова III.
- Арчібальд, 2-й граф Аргайл (1493—1513), син Коліна, учасник придушення гельського повстання 1501—1506 років.
- Колін, 3-й граф Аргайл (1513—1529), син Арчібальда, учасник боротьби за владу у Шотландії за часів неповноліття короля Якова V.
- Арчібальд, 4-й граф Аргайл (1529—1558), син Коліна, один з перших лордів-протестантів Шотландії.
- Арчібальд, 5-й граф Аргайл (1558—1574), син Арчібальда, первинно лідер ультра-протестантів, а згодом — один з найпослідовніших прибічників королеви Марії Стюарт.
- Колін, 6-й граф Аргайл (1574—1584), син Арчібальда, 4-го графа Аргайла, учасник боротьби за владу в Шотландії за часів неповноліття короля Якова VI.
- Арчібальд, 7-й граф Аргайл (1584—1638), син Коліна, лідер руху за підкорення гірських кланів центральній владі, наприкінці життя перейшов у католицьку віру й емігрував до Іспанії.
- Арчібальд, 8-й граф Аргайл (1638—1661), син Арчібальда, з 1641 року — маркіз Аргайл.
Маркізи Аргайл [ред.]
- Арчібальд, 1-й маркіз Аргайл (1641—1661), одна з центральних постатей у революційних подіях в Шотландії та Англії у 1640-их роках, лідер партії радикальних пресвітеріан, страчений після реставрації Стюартів.
- Арчібальд, 2-й маркіз Аргайл (1663—1681), син Арчібальда, один з лідерів опозиції правлінню Стюартів, учасник змов проти Якова II, страчений у 1685 році.
- Арчібальд, 3-й маркіз Аргайл (1690—1703), син Арчібальда, з 1701 року — герцог Аргайл.
Герцоги Аргайл [ред.]
- Арчібальд, 1-й герцог Аргайл (1701—1703), активний учасник Славної революції та скидання Стюартів у 1688 році.
- Джон, 2-й герцог Аргайл (1703—1743), полководець і державний діяч, прибічник Ганноверської династії й лідер придушення якобітських повстань у Шотландії.
- Арчібальд, 3-й герцог Аргайл (1743—1761), син Арчібальда, 1-го герцога Аргайла.
- Джон, 4-й герцог Аргайл (1761—1770), двоюрідний брат Арчібальда, 4-го герцога Аргайла, шотландський воєначальник. З 1766 року також мав титул барона Седріджа (на відміну від шотландських титулів герцога Аргайл і маркіза Лорн, цей титул — є англійським, тобто, давав право на спадкове перське достоїнство)
- Джон, 5-й герцог Аргайл (1770—1806), син Джона, шотландський воєначальник.
- Джордж, 6-й герцог Аргайл (1806—1839), син Джона, 5-го герцога Аргайла.
- Джон, 7-й герцог Аргайл (1839—1847), син Джона, 5-го герцога Аргайла.
- Джордж, 8-й герцог Аргайл (1847—1900), видатний діяч ліберальної партії, член урядів Гладстона.
- Джон, 9-й герцог Аргайл (1900—1914), син Джорджа, генерал-губернатор Канади у 1878—1883 роках.
- Нейл, 10-й герцог Аргайл (1914—1949).
- Ян, 11-й герцог Аргайл (1949—1973).
- Ян, 12-й герцог Аргайл (1973—2001).
- Торквіл Ян, 13-й герцог Аргайл (з 2001).
Примітки [ред.]
- ↑ The house of Argyll and the collateral branches of the clan Campbell, from the 420 to the present time. Glasgo, 1871
Література [ред.]
- Boardman, Steve, The Campbells 1250—1513. Edinburgh: John Donald, 2006. ISBN 0-85976-662-4.
- Campbell, A, A History of Clan Campbell. Edinburgh University Press, 2000. ISBN 1-902930-17-7.
- Oxford Companion to Scottish History, Edited by Michael Lynch, Oxford University Press. ISBN 978-0-19-923482-0.
Посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Кемпбелли |
-
Використано матеріали Енциклопедичного словника Брокгауза і Єфрона (1890—1907).
- Клан Кемпбеллів на сайті Electric Scotland.com (англ.)
- Товариство клану Кемпбеллів (Північна Америка) (англ.)
- Клан Кемпбеллів на сайті Чебукто (Нова Шотландія) (англ.)
- Клан Кемпбеллів (англ.)
- Клан Кемпбеллів на сайті MacBraveHeart (англ.)
