Кенгуру гігантський
| Кенгуру гігантський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Гігантський кенгуру
|
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
|
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
| Macropus giganteus |
||||||||||||||||
 Розповсюдження гігантського кенгуру |
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
|
Кенгуру гігантський (Macropus giganteus) — вид роду кенгуру (Macropus), один з найбільших представників родини Кенгурових, а також усіх існуючих сумчастих. Інші його назви - Великий сірий кенгуру, Східний сірий кенгуру, лісний кенгуру.
Зміст |
Опис [ред.]
Незважаючи на свою назву, Гігантський кенгуру поступається у вазі Великому рудому кенгуру. Втім, гігантський кенгуру має зріст біля 2 м, вагу, 66 кг. При цьому у цього виду кенгуру великі стопи, більші ніж у інших представників цього роду. Ймовірно за це гігантський кенгуру й отримав свою назву. Шкіра у нього сіра - з цим пов'язані інші назви даного виду. Він розвиває найбільшу швидкість серед тварин Австралії - 64 км на годину. 2n=16.
Розповсюдження [ред.]
У XIX ст. Гігантський кенгуру був звичайною твариною скрізь по Австралії, частково на о.Тасманія. Втім активне полювання нанесло шкоди чисельності цього представника кенгуру. Сьогодні гігантський кенгуру мешкає лише у Східній й деякий районах Південної Австралії.
Спосіб життя [ред.]
Це нічний житель. Харчується здебільшого у нічний час. Вдень відпочиває серед трави під деревами. Полюбляє лісисті місцини, особливо евкаліптові савани. Звідси має назви від аборигенів - Лісний кенгуру.
Харчується травою, листям, молодим корінням.
Живуть як правило 2-3 самця з 2-3 самками при домінування найсильнішого. До цієї групи можуть приєднуватися інші гігантські кенгуру. Статева зрілість у самців наступає у 25 місяців, у самиць - у 17-28 місяців. Народження дитинчат кенгуру відбувається протягом всього літа. Весь час самиця вагітна - тільки народила одного кенгуреня, як вагітна іншим. Тому вона має два типи молока для більш дорослих й для новонародженого.
Стосунки з людиною [ред.]
У 1871 році видано дозвіл на полювання за гігантським кенгуру. Причиною послужило начебто нанесення шкоди сільському господарству. Справжньої причиною було здобуття гарної шкіри та м'яса. До того ж це був гарний об'єкт для мисливців, тому що не був агресивним та полохливим.
Окрім полювання значну шкоду розповсюдженню та існуванню гігантських кенгуру нанесло розширення людиною своєї сільськогосподарської діяльності. В результаті у середині XX ст. чисельність гігантського кенгуру опинилася під загрозою. У цих обставинах уряд Австралії взяв під охорону цю тварину. На сьогодні збереглося біля 2 млн. гігантських кенгуру.
Підвиди [ред.]
вид Macropus giganteus
- підвид Macropus giganteus giganteus (Shaw, 1790)
- підвид Macropus giganteus tasmaniensis (Le Souef, 1923)
- підвид †Macropus giganteus titan
Джерела [ред.]
- Munny, P., Menkhorst, P. & Winter, J. (2008). Macropus giganteus. In: IUCN 2008. IUCN Red List of Threatened Species. Downloaded on 28 December 2008. Database entry includes justification for why this species is of least concern
- Mammal Species of the World, 3rd edition
- Stephen J. O'Brien, Joan C. Menninger, William G. Nash Atlas of mammalian chromosomes. — John Wiley and Sons, 2006. — С. 55. — ISBN 047135015X
