Кенгурятина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Асортимент м'яса кенгуру в супермаркеті

Кенгуря́тина — м'ясо кенгуру. Кенгурятина продається не тільки в Австралії, а також експортується в більш ніж 55 країн.[1]

Вживання в їжу[ред. | ред. код]

Кенгурятина з давніх часів вважалася одним з основних джерел їжі у австралійських аборигенів. М'ясо кенгуру містить велику кількість білків і малу кількість жирів (близько 2 %). У порівнянні з іншими продуктами, кенгурятина містить дуже велику кількість кон'югованої лінолевої кислоти (КЛК), яка володіє антиканцерогенними антиоксидантними властивостями і сприяє зменшенню підшкірного жиру.[2][3]

М'ясо кенгуру більш ніжне і має більш інтенсивний смак, ніж інші сорти м'яса. При приготуванні його можна використовувати у стравах, які традиційно готуються з яловичини. Попит на кенгурятину зріс у зв'язку з випадками губчастого енцефаліту (коров'ячий сказ).

Видобуток м'яса кенгуру для вживання в їжу був узаконений в Південній Австралії в 1980 році, в інших штатах у 1993 році.[4] З початку XX століття кенгурятина не користується особливим попитом серед жителів Австралії (у 2008 році тільки 14,5 % австралійців вживали м'ясо кенгуру в їжу не менше 4-х разів на рік[5]), в Австралії його часто використовують як собачий корм.[4] Близько 70 % м'яса експортують за кордон, головним чином на європейський ринок м'яса кенгуру, де воно використовувалося для виробництва сосисок[6][7]. Головними споживачами є Німеччина та Франція. Кенгурятина також продається в Англії і міститься в російських ковбасах.[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 квітня 2009. Процитовано 16 травня 2010. 
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 березня 2007. Процитовано 16 травня 2010. 
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 квітня 2009. Процитовано 16 травня 2010. 
  4. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 20 липня 2008. Процитовано 16 травня 2010. 
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 жовтня 2008. Процитовано 16 травня 2010. 
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 листопада 2009. Процитовано 16 травня 2010. 
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 серпня 2009. Процитовано 16 травня 2010. 
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 червня 2010. Процитовано 16 травня 2010. 

Посилання[ред. | ред. код]