Японське фехтування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Кендзюцу)
Перейти до: навігація, пошук
Японське фехтування
Поєдинок у японському саду (Девонський ботанічний сад)
Поєдинок у японському саду (Девонський ботанічний сад)
Спеціалізація Використання зброї
Зброя Дерев'яні мечі бокуто (боккен) та фукуро сінай
Походження Flag of Japan (bordered).svg Японія
Заснування XII століття
Наступники Кендо

Япо́нське фехтува́ння (яп. 【剣術】, けんじゅつ кенджюцу, «техніка меча») — японське бойове мистецтво володіння мечем. Під ним розуміють усю сукупність історичних і сучасних технік використання меча, які існували чи існують досі у Японії. На відміну від сучасного спортивного фехтування кендо, яке ставить на меті виховання цілісної особистості, кенджюцу робить акцент, насамперед, на практичності конкретних методів і прийомів використання меча, та, фактично, не переймається моральними якостями фехтувальника. Головною метою фехтування є вбити противника ефективним ударом.

Опис[ред.ред. код]

Японське фехтування походить від китайських технік володіння холодною зброєю, які поширилися у Японії у VI-VII століттях. Особливого розвитку воно набуло наприкінці XII століття завдяки формуванню нового військового стану — самураїв. До XVII століття кенджюцу поступалося популярністю луку зі стрілами, списам і рушницям, оскільки мечі як зброя нападу рідко використовувалися у битвах. Лише з настанням мирного періоду Едо меч став «душею самурая», оскільки носити військовикам інше озброєння окрім меча було заборонено центральною владою.

З XVII по XIX століття з'явилася велика кількість шкіл фехтування. Серед них особливо популярними були Сінкаґе-рю роду Яґі, Сінто-рю роду з району Кашіма, Нітен ічі-рю з району Хього та інші. Наприкінці XIX століття багато шкіл зникли або були інкорпоровані у кендо. Особливу роль у занепаді фехтування зіграло широке застосування вогнепальної зброї.

У зв'язку з тим, що у сучасній Японії використання справжніх мечів заборонене законом, тренування з фехтування проводять на дерев'яних мечах. Оскільки спортивне кендо витіснило бойові техніки володіння мечем, сьогоднішнє кенджюцу має дуже мало послідовників.

Школи[ред.ред. код]

Видатні фехтувальники[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Бібліографія[ред.ред. код]