Кенотаф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кенота́ф — символічна могила, в якій нема небіжчика. Споруджується як спомин про людину, котра загину­ла на чужині.

В Україні відомі кенотафи скіфського часу та періоду Київської Русі. Звичай споруджува­ти кенотафи зберігся донині на західній Україні — символічні стрілецькі чи упівські могили, невеликі хрести на місцях загибелі людей внаслідок дорожньо-транспортних пригод.

Література[ред.ред. код]