Кенотаф
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кенота́ф — символічна могила, в якій нема небіжчика. Споруджується як спомин про людину, котра загинула на чужині.
В Україні відомі кенотафи скіфського часу та періоду Київської Русі. Звичай споруджувати кенотафи зберігся донині на західній Україні — символічні стрілецькі чи упівські могили, невеликі хрести на місцях загибелі людей внаслідок дорожньо-транспортних пригод.
Література [ред.]
- Словник-довідник з археології. — К., 1996.
- Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том ІІ, 2005, М. Бігус.
