Кереки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кереки
Анкалгаку
Загальна кількість 8 осіб (2002), 4 особи (2010)
Найбільші розселення Flag of Russia.svg Росія:
   [1]
Близькі етнічні групи Чукчі, Коряки
Мова Чукотська мова, Російська мова, раніше Керецька мова
Релігія Переважно Православ'я, також поширений Шаманізм частково Анімізм


Кере́ки, анкалгакку (самоназва) - «приморські люди», аракикку (від чукотського керекіт) — найменш численна народність Півночі, що проживає в Беринґовському районі Чукотського АО Російської Федерації. Вони живуть в оточенні чукчів і зазнали сильної асиміляції з їхнього боку.

Чисельність і територія[ред.ред. код]

Термін «кереки» був упроваджений у науковий ужиток у кінці XIX ст., але ще довго після цього кереків не розглядали як самостійну народність, не відокремлюючи їх від приморських осілих чукчів і трактуючи їхню мову як діалект чукотської або коряцької. Тому дані про їхню чисельність упродовж всього ХХ ст. були суперечливі.

Чисельність — біля 100 осіб (1959 р.), чисельність за даними Всеросійського перепису населення 2002 року — 8 осіб. Проживали в кількох селищах окремими сім'ями змішано з чукчами, піддалися асиміляції з їхнього боку.

Мова[ред.ред. код]

Керецька мова належить до чукотсько-камчатської сім'ї. За даними 1991 року тих, що говорять по-керекськи, було всього троє. Всі вони були тримовними: крім рідної, вони володіли чукотською і російською.

Ресурси[ред.ред. код]

http://www.nsu.ru/ip/kereks.php

Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.