Кернес Геннадій Адольфович

Геннадій Адольфович Кернес
міський голова Харкова
Нині на посаді
На посаді з	24 листопада 2010
В. о. міського голови Харкова
Час на посаді:
18-19 березня 2010 — 24 листопада 2010
Попередник	Добкін Михайло Маркович
Секретар Харківської міської ради
Час на посаді:
11 квітня 2002 — 28 травня 2002
Попередник	Петренко Микола Якович
Наступник	Воронов Марк Миколайович
Секретар Харківської міської ради
Час на посаді:
26 березня 2006 — 24 листопада 2010
Попередник	Воронов Марк Миколайович
Наступник	Новак Олександр Миколайович
Народився	27 червня 1959 (52 роки) Харків, Українська РСР, СРСР

Геннадій Адольфович Кернес (рос. Геннадий Адольфович Кернес) (*27 червня 1959, Харків) — український політичний діяч, міський голова Харкова (від 24 листопада 2010 року), до того в.о. міського голови (з 18-19 березня 2010 року), секретар Харківської міської ради (протягом 2002 і 2006—2010 рр.), у минулому кримінальний авторитет на прізвисько «Гепа».

Біографія

Ранні роки життя

Народився в родині Кернеса Адольфа Лазаревича (1934 р. н.) та Кернес Ганни Абрамівни (1935 р. н.). Має сестру. У 1976 році закінчив середню школу №76 м. Харкова. Після закінчення школи від армії був звільнений за статтею 7-В (шизоїдна психопатія).

У 1976 році пішов працювати на завод «Світ шахтаря».

У 1977 році вступив до ПТУ №14, і закінчив його у 1979 р. за спеціальністю «кресляр-конструктор». Був направлений до ВНДІ «Електроапарат», знову пішов на завод «Світ шахтаря» слюсарем.

Після 7 місяців роботи на заводі пішов працювати на молочний комбінат зливаль­ником-розливальником молока. Після 4 місяців пішов на роботу учнем майстра по ремонту годинників. Згодом отримав власну кваліфікацію майстра, працював в різних майстернях і мав власний пункт ремонту (до 1984 р.).

У 1982 р. одружився з Василенко Оксаною Володимирівною, того ж року народився син Кирило. З дружиною розлучився 1985 року.

1986 - отримав патент на індивідуальну трудову діяльність, відкрив майстерню по пошиву одягу. Пізніше перейшов працювати до кооперативу «Ікар», де займався виготовленням одягу.

Кримінальна діяльність

1984 - звільнившись з роботи в годинниковій майстерні (як згодом зізнавався слідчому, через низьку зарплату), підробляв на дрібних роботах. Почав кримінальну діяльність. Як записано у протоколі допиту, займався тим, що називалося «ламати чеки» - скуповував за номіналом чеки мережі магазинів «Берізка», де продавалися дефіцитні речі, й збував їх на чорному ринку дорожче від номіналу.

1988 - у Кернеса і його співмешканки Привалової Галини Сергіївни народився син Данило. В цей час почав займатися шахрайством — видурював гроші як наперсточник (хоча в протоколі допиту записано: займався цим щонайбільше місяць-півтора).

Також звинувачувався в шахрайстві на території Росії (Тула, Москва) за використання фальшивих чеків і недоплату грошей, була порушена кримінальна справа, але до в'язниці "Гепа" не потратив, відбувся відсидкою у слідчому ізоляторі.

14 серпня 1992 р. - за вироком Харківського обласного суду був визнаний винним у скоєнні пограбування та шахрайства (за ст. 143 ч. 2 КК України). Був засуджений до 3 років позбавлення волі у виправно трудовій колонії суворого режиму з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю, за намагання привласнити гроші від фіктивного продажу автомобіля, а також за хуліганські дії. Але в процесі слідства «сприяв встановленню істини, покаявся». З урахуванням цього, а також строку, проведеного за час слідства в ув’язненні (понад два роки), суд звільнив Г.Кернеса з-під варти.

Після звільнення займався приватизацією підприємств енергетичного комплексу, співпрацював з батьком майбутнього мера Харкова Добкіним Марком. Відкрив власну юридичну компанію.

Політична діяльність

Одружився на Гайсинській Оксані — дочці колишнього заступника Генерального прокурора України. У 1993 р. народився син Родион Гайсинський. Став співвласником телевізійної компанії «Тоніс-центр» та газети «Вечірній Харків». На початку 2000-х років почав цікавитися політикою.

Піддавав гострій критиці тодішню владу міста. Фінансував молодіжне об'єднання «Новий Харків», де за його словами готує нове покоління політиків Харкова і України. Став депутатом Харківської міської ради, брав участь у роботі комісії з питань планування бюджету та фінансів, а також в комісії по контролю за виконанням бюджету.

2002 - був обраний секретарем міської ради більшістю депутатського корпусу, але через місяць був звільнений з цієї посади тією ж більшістю (за наполяганням тодішнього мера Харкова Володимира Шумілкіна).

Осінь 2004 р. - спільно з Арсеном Аваковим брав участь у подіях Помаранчевої революції в Харкові (на боці "помаранчевих").

На початку 2006 р. фінансував передвиборчу кампанії кандидата на посаду міського голови від тодішньої опозиції - Михайла Добкіна - й фактично очолював його "тіньовий" передвиборчий штаб.

2006 - обраний секретарем міської ради.

Є власником нерухомості та підприємств у Харкові — володіє готелем «Національ», заводом «Металіст» і декількома іншими підприємствами.

Член Партії Регіонів.

Березень 2010 - після призначення Михайла Добкіна главою Харківської ОДА Г.Кернес почав виконувати обов'язки міського голови Харкова.

31 березня 2010 року введений до складу Харківського регіонального комітету з економічних реформ.

За результатами місцевих виборів в Україні, що відбулися 31 жовтня 2010 року, Геннадій Адольфович Кернес — кандидат від Партії Регіонів на посаду харківського міського голови одержав перемогу — за нього проголосували 130 352 виборця. Харківський міський виборчком оприлюднив результати виборів мера Харкова, згідно з якими переміг Г. А. Кернес, 5 листопада 2010 року.

У грудні 2010 року номінований Українською Гельсінською спілкою з прав людини на антипремію "Будяк року-2010".

Див. також

• Добкін Михайло Маркович

Джерела

• Аркадій Шульц. Знайомтеся: Геннадій Адольфович. Ким є основний претендент на крісло мера Харкова // Український тиждень, №40 (153), 1.10.2010
• Андрій Карпінський. Хід Кернесом // Український тиждень, №40 (153), 1.10.2010
• Гепа Харьковский // Украина криминальная, 24.05.2004
• Оксана Козак. Геннадий Кернес: «Когда я ушел из «оранжевой команды», то не просто хлопнул дверью…» // Главред, 18.01.2007
• Геннадий Кернес - міліцейське досьє
• "Гражданин Кернес" (досьє) // inform.media-objektiv.com, 10.02.2003
• Зураб Аласанія. Як посварилися Євген Петрович із Володимиром Андрійовичем? // Дзеркало тижня, №1 (426), 11.01.2003
• «Гепа» — кость в горле регионалов

Попередник:	Міський голова Харкова з 2010	Наступник:
Добкін Михайло Маркович (2006—2010)		?

Попередник:	Секретар Харківської міської ради (2002)	Наступник:
Петренко Микола Якович (1998-2002)		Воронов Марк Миколайович (2002-2006)