Кернес Геннадій Адольфович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Геннадій Адольфович Кернес
Геннадій Адольфович Кернес

міський голова Харкова
Нині на посаді
На посаді з 24 листопада 2010

В. о. міського голови Харкова
Час на посаді:
18-19 березня 2010 — 24 листопада 2010
Попередник Добкін Михайло Маркович

Секретар Харківської міської ради
Час на посаді:
11 квітня 2002 — 28 травня 2002
Попередник Петренко Микола Якович
Наступник Воронов Марк Миколайович

Секретар Харківської міської ради
Час на посаді:
26 березня 2006 — 24 листопада 2010
Попередник Воронов Марк Миколайович
Наступник Новак Олександр Миколайович

Народився 27 червня 1959(1959-06-27) (55 років)
Харків, УРСР
Національність єврей
Політична партія Партія регіонів
Особистий підпис RospisGK.jpg
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Геннадій Адольфович Кернес (* 27 червня 1959, Харків) — український політичний діяч, міський голова Харкова (від 24 листопада 2010 року), до того в.о. міського голови (з 18-19 березня[1] 2010 року), секретар Харківської міської ради (протягом 2002 і 20062010 рр.).

Біографія

Ранні роки життя

Народився в єврейській родині Кернеса Адольфа Лазаревича (1934 р. н.) та Кернес Ганни Абрамівни (1935 р. н.). Має сестру. У 1976 році закінчив середню школу № 76 м. Харкова. Після закінчення школи від армії був звільнений за статтею 7-В (шизоїдна психопатія).[2][3][4][5][неавторитетне джерело]

У 1976 році пішов працювати на завод «Світло шахтаря».

У 1977 році вступив до ПТУ № 14, і закінчив його у 1979 р. за спеціальністю «кресляр-конструктор». Був направлений до ВНДІ «Електроапарат», знову пішов на завод «Світло шахтаря» слюсарем[6].

Після 7 місяців роботи на заводі пішов працювати на молочний комбінат зливаль­ником-розливальником молока. Після 4 місяців пішов на роботу учнем майстра по ремонту годинників. Згодом отримав власну кваліфікацію майстра, працював в різних майстернях і мав власний пункт ремонту (до 1984 р.).

У 1982 р. одружився з Василенко Оксаною Володимирівною, того ж року народився син Кирило. З дружиною розлучився 1985 року.

1986 — отримав патент на індивідуальну трудову діяльність, відкрив майстерню з пошиття одягу. Пізніше перейшов працювати до кооперативу «Ікар», де займався виготовленням одягу.

Кримінальна діяльність

1984 — звільнившись з роботи в годинниковій майстерні (як згодом зізнавався слідчому, через низьку зарплату), підробляв на дрібних роботах. Почав кримінальну діяльність. Як записано у протоколі допиту, займався тим, що називалося «ламати чеки» — скуповував за номіналом чеки мережі магазинів «Берізка», де продавалися дефіцитні речі, й збував їх на чорному ринку дорожче від номіналу[6].

1988 — у Кернеса і його співмешканки Привалової Галини Сергіївни народився син Данило. В цей час почав займатися шахрайством — видурював гроші як наперсточник (хоча в протоколі допиту записано: займався цим щонайбільше місяць-півтора)[6].

Також звинувачувався в шахрайстві на території Росії (Тула, Москва) за використання фальшивих чеків і недоплату грошей, була порушена кримінальна справа, але до в'язниці «Гепа» не потратив, відбувся відсидкою у слідчому ізоляторі.

14 серпня 1992 р. — за вироком Харківського обласного суду був визнаний винним у скоєнні пограбування та шахрайства (за ст. 143 ч. 2 КК України). Був засуджений до 3 років позбавлення волі у виправно трудовій колонії суворого режиму з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю, за намагання привласнити гроші від фіктивного продажу автомобіля, а також за хуліганські дії. Але в процесі слідства «сприяв встановленню істини, покаявся». З урахуванням цього, а також строку, проведеного за час слідства в ув'язненні (понад два роки), суд звільнив Г.Кернеса з-під варти[7].

Після звільнення займався приватизацією підприємств енергетичного комплексу, співпрацював з батьком майбутнього мера Харкова Добкіним Марком. Відкрив власну юридичну компанію.[8]

Геннадій Кернес має у кримінальних колах прізвисько «Гепа».[9][10]

Політична діяльність

На початку 2000-х років почав цікавитися політикою. Одружився на Гайсинській Оксані — дочці колишнього заступника Генерального прокурора України. Став співвласником телевізійної компанії «Тоніс-центр» та газети «Вечірній Харків».

Піддавав гострій критиці тодішню владу міста. Фінансував молодіжне об'єднання «Новий Харків», де за його словами готує нове покоління політиків Харкова і України. Став депутатом Харківської міської ради, брав участь у роботі комісії з питань планування бюджету та фінансів, а також в комісії по контролю за виконанням бюджету.

2002 — був обраний секретарем міської ради більшістю депутатського корпусу, але через місяць був звільнений з цієї посади тією ж більшістю (за наполяганням тодішнього мера Харкова Володимира Шумілкіна).

Осінь 2004 р. — спільно з Арсеном Аваковим брав участь у подіях Помаранчевої революції в Харкові (на боці «помаранчевих»)[11].

На початку 2006 р. фінансував передвиборчу кампанії кандидата на посаду міського голови від тодішньої опозиції — Михайла Добкіна — й фактично очолював його «тіньовий» передвиборчий штаб.

2006 — обраний секретарем міської ради.

Є власником нерухомості та підприємств у Харкові — володіє готелем «Національ», заводом «Металіст» і декількома іншими підприємствами.

Член Партії Регіонів.[12]

Березень 2010 — після призначення Михайла Добкіна главою Харківської ОДА Г. Кернес почав виконувати обов'язки міського голови Харкова.

31 березня 2010 року введений[13] до складу[14] Харківського регіонального комітету з економічних реформ.

За результатами місцевих виборів в Україні, що відбулися 31 жовтня 2010 року, Геннадій Адольфович Кернес — кандидат від Партії Регіонів на посаду харківського міського голови одержав перемогу — за нього проголосували 130 352 виборця. Харківський міський виборчком оприлюднив результати виборів мера Харкова, згідно з якими переміг Г. А. Кернес, 5 листопада 2010 року[15].

У грудні 2010 року номінований Українською Гельсінською спілкою з прав людини на антипремію «Будяк року-2010»[16][17].

28 серпня 2013 року він таємно захистив кандидатську дисертацію «Механізми впливу регіональної еліти на державне управління України»[18].

Замах на життя

У понеділок, 28 квітня 2014 року на Геннадія Кернеса було скоєно замах.[19] Близько 12:00 під час велопрогулянки йому нанесли кульове поранення. Станом на 1 травня, мер Харкова прийшов до тями у одній з ізраїльських клінік, куди його перевезли після нападу.[20]. Міліція поки веде слідчі дії щодо пошуку замовників і виконавця замаху.

4 травня 2014 року, Кернес з`явився у інтернет-сервісі Instagram, де опублікував фото з лікарняної палати ізраїльскої клініки «Рамбам», про що свідчить логотип на білизні, і подякував за підтримку.[21]

Скандали

На нараді комісії з надзвичайних ситуацій Кернес обізвав голову Харьківміськліфта «сучим псом».

«
Ти! Кандауров! А-ну устань! Дивися, сучий пес! Якщо ти – уважно слухай те, що я тобі кажу – ще раз так поставишся до своїх обов'язків, ще раз я дізнаюся про те, що ти особисто, як директор не проконтролював ті обіцянки й зобов'язання, які ти взяв на себе, я тебе помножу на нуль, ти... тобі ясно чи ні?! [22]
Оригінальний текст (рос.)

Ты! Кандауров! А-ну встань! Смотри, сучий пёс! Если ты... - внимательно слушай то, что я тебе говорю - ещё раз так отнесёшься к своим обязанностям, ещё раз я узнаю о том, что ты лично как директор не проконтролировал те обещания и обязательства, которые ты взял на себя, я тебя умножу на ноль, ты... тебе ясно или нет?!

 »

При цьому видання АТН відзначає, що не дуже зрозуміло за що дісталося саме Кандаурову.[23]

Курйози

У вересні 2007 року на відео-ресурсі YouTube з'явилося відео зйомок передвиборчого кліпа Михайла Добкіна, що балотувався на посаду міського голови м. Харків. Режисером зйомки виступає на той час секретар міськради Харкова Генадій Кернес в бузковому шарфу, асистуючи йому та з-за кадру даючи настанови, щиро оздоблюючи свою мову лайкою та блатним жаргоном. [24] Окремі фрази з цього відео на деякий час стали інтернет-мемами. Досьогодні відео набрало понад 3,5 мільйона переглядів.

Нагороди

  • XVII щорічна премія України «Людина року», перемога в номінації «Міський голова року»[25]

Див. також

Посилання

  1. Про дострокове припинення повноважень Харківського міського голови // Рішення Харківської міської ради від 19.03.2010
  2. Диагноз Геннадия Кернеса — психопатия возбудимого типа
  3. «Шизоїдний психопат»: в інтернет злили діагноз мера Харкова Кернеса. ДОКУМЕНТ. (рос.)
  4. Луценко заявив, що у нього є довідка про шизофренію Кернеса. (рос.)
  5. Луценко каже, що в нього є довідка про шизофренію Кернеса.
  6. а б в Аркадій Шульц. Знайомтеся: Геннадій Адольфович. Ким є основний претендент на крісло мера Харкова // Український тиждень, № 40 (153), 1.10.2010
  7. Зураб Аласанія. Як посварилися Євген Петрович із Володимиром Андрійовичем? // Дзеркало тижня, № 1 (426), 11.01.2003
  8. Гражданин Кернес // inform.media-objektiv.com, 10.02.2003
  9. Гепа Харьківський // Украина криминальная, 24.05.2004
  10. У місті, де владарює Гепа, люди з відчаю покінчують із життям
  11. Андрій Карпінський. Хід Кернесом // Український тиждень, № 40 (153), 1.10.2010
  12. Андрій Бармін. Побочное дитя от «брака по-енакиевски» // Обком, 16.04.2007
  13. Харківська обласна державна адміністрація. Розпорядження № 181 від 31 березня 2010 року «Про утворення Харківського регіонального Комітету з економічних реформ»
  14. Склад Харківського регіонального Комітету з економічних реформ
  15. Міський виборчком оприлюднив результати виборів мера Харкова, переміг Г.Кернес // повідомл. за 5 листопада 2010 року від ІА «РБК-Україна»
  16. Номінанти Антипремії Будяк року-2010
  17. Антипремія Будяк року від УГСПЛ
  18. Кернес под охраной три часа тайно защищал «Механизмы влияния региональных элит». Главное. 28.08.2013. (рос.)
  19. Замах на Кернеса: міліція назвала основну версію
  20. [www.pravda.com.ua/news/2014/05/1/7024119/ КЕРНЕС ПРИЙШОВ ДО ТЯМИ] 01.05.2014.
  21. "Всем спасибо! Я вернусь!", - Кернес выложил в Instagram фото с больничной палаты. ФОТО 01.05.2014.
  22. Цитата Геннадія Кернеса на нараді комісії з надзвичайних ситуацій. на YouTube
  23. Кернес: Сучий пес, я тебе помножу на нуль.
  24. Мэр города Харькова Михаил Добкин // Канал користувача detserva на YouTube - 27 вересня 2007
  25. Геннадій Кернес став міським головою року

Джерела

Wikinews
Вікіновини мають подію, пов'язану з цією статтею:
Попередник: Міський голова Харкова
з 2010
Наступник:
Добкін Михайло Маркович
(20062010)
?
Попередник: Секретар Харківської міської ради
(2002)
Наступник:
Петренко Микола Якович
(1998-2002)
Воронов Марк Миколайович
(2002-2006)
Попередник: Секретар Харківської міської ради
з 2006
Наступник:
Воронов Марк Миколайович
(2002-2006)
Новак Олександр Миколайович
з 2010