Кернес Геннадій Адольфович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Запит «Гепа» перенаправляє сюди; про частину тіла див. Сідниці.
Геннадій Адольфович Кернес
Геннадій Адольфович Кернес

Нині на посаді
На посаді з 24 листопада 2010

В. о. міського голови Харкова
Час на посаді:
18-19 березня 2010 — 24 листопада 2010
Попередник Добкін Михайло Маркович

Секретар Харківської міської ради
Час на посаді:
11 квітня 2002 — 28 травня 2002
Попередник Петренко Микола Якович
Наступник Воронов Марк Миколайович

Секретар Харківської міської ради
Час на посаді:
26 березня 2006 — 24 листопада 2010
Попередник Воронов Марк Миколайович
Наступник Новак Олександр Миколайович

Народився 27 червня 1959(1959-06-27) (55 років)
Харків, УРСР
Відомий як Гепа[1][2][Прим. 1]
Національність єврей
Політична партія Партія регіонів
Батько Кернес Адольф Лазарович
Мати Кернес Ганна Абрамівна
Дружина Василенко Оксана Володимирівна
(колишня дружина)
Привалова Галина Сергіївна
(колишня співмешканка)
Гайсинська Оксана Юріївна
Діти Кирило, Данило
Професія кресляр-конструктор
слюсар
Особистий підпис RospisGK.jpg
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Геннадій Адольфович Кернес (* 27 червня 1959, Харків) — український політичний діяч, міський голова Харкова (від 24 листопада 2010 року), до того в.о. міського голови (з 18-19 березня[3] 2010 року), секретар Харківської міської ради (протягом 2002 і 20062010 рр.).

Біографія

Ранні роки життя

Народився в єврейській родині Кернеса Адольфа Лазаревича (1934 р. н.) та Кернес Ганни Абрамівни (1935 р. н.). Має сестру. У 1976 році закінчив середню школу № 76 м. Харкова. Після закінчення школи від армії був звільнений за статтею 7-В (шизоїдна психопатія).[4][5][6][7][неавторитетне джерело]

У 1976 році пішов працювати на завод «Світло шахтаря».

У 1977 році вступив до ПТУ № 14, і закінчив його у 1979 р. за спеціальністю «кресляр-конструктор». Був направлений до ВНДІ «Електроапарат», знову пішов на завод «Світло шахтаря» слюсарем[8].

Після 7 місяців роботи на заводі пішов працювати на молочний комбінат зливаль­ником-розливальником молока. Після 4 місяців пішов на роботу учнем майстра по ремонту годинників. Згодом отримав власну кваліфікацію майстра, працював в різних майстернях і мав власний пункт ремонту (до 1984 р.).

У 1982 р. одружився з Василенко Оксаною Володимирівною, того ж року народився син Кирило. З дружиною розлучився 1985 року.

1986 — отримав патент на індивідуальну трудову діяльність, відкрив майстерню з пошиття одягу. Пізніше перейшов працювати до кооперативу «Ікар», де займався виготовленням одягу.

Кримінальна діяльність

1984 — звільнившись з роботи в годинниковій майстерні (як згодом зізнавався слідчому, через низьку зарплату), підробляв на дрібних роботах. Почав кримінальну діяльність. Як записано у протоколі допиту, займався тим, що називалося «ламати чеки» — скуповував за номіналом чеки мережі магазинів «Берізка», де продавалися дефіцитні речі, й збував їх на чорному ринку дорожче від номіналу[8].

1988 — у Кернеса і його співмешканки Привалової Галини Сергіївни народився син Данило. В цей час почав займатися шахрайством — видурював гроші як наперсточник (хоча в протоколі допиту записано: займався цим щонайбільше місяць-півтора)[8].

Також звинувачувався в шахрайстві на території Росії (Тула, Москва) за використання фальшивих чеків і недоплату грошей, була порушена кримінальна справа, але до в'язниці не потратив.

14 серпня 1992 р. — за вироком Харківського обласного суду був визнаний винним у скоєнні пограбування та шахрайства (за ст. 143 ч. 2 КК України). Був засуджений до 3 років позбавлення волі у виправно трудовій колонії суворого режиму з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю, за намагання привласнити гроші від фіктивного продажу автомобіля, а також за хуліганські дії. Але в процесі слідства «сприяв встановленню істини, покаявся». З урахуванням цього, а також строку, проведеного за час слідства в ув'язненні (понад два роки), суд звільнив Г. Кернеса з-під варти[9].

Після звільнення займався приватизацією підприємств енергетичного комплексу, співпрацював з батьком майбутнього мера Харкова Добкіним Марком. Відкрив власну юридичну компанію.[10]

Політична діяльність

На початку 2000-х років почав цікавитися політикою. Одружився на Гайсинській Оксані — дочці колишнього заступника Генерального прокурора України. Став співвласником телевізійної компанії «Тоніс-центр» та газети «Вечірній Харків».

Піддавав гострій критиці тодішню владу міста. Фінансував молодіжне об'єднання «Новий Харків», де за його словами готує нове покоління політиків Харкова і України. Став депутатом Харківської міської ради, брав участь у роботі комісії з питань планування бюджету та фінансів, а також в комісії по контролю за виконанням бюджету.

2002 — був обраний секретарем міської ради більшістю депутатського корпусу, але через місяць був звільнений з цієї посади тією ж більшістю (за наполяганням тодішнього мера Харкова Володимира Шумілкіна).

Осінь 2004 р. — спільно з Арсеном Аваковим брав участь у подіях Помаранчевої революції в Харкові (на боці «помаранчевих»)[11].

На початку 2006 р. фінансував передвиборчу кампанії кандидата на посаду міського голови від тодішньої опозиції — Михайла Добкіна — й фактично очолював його «тіньовий» передвиборчий штаб.

2006 — обраний секретарем міської ради.

Є власником нерухомості та підприємств у Харкові — володіє готелем «Національ», заводом «Металіст» і декількома іншими підприємствами.

Член Партії Регіонів.[12]

Березень 2010 — після призначення Михайла Добкіна главою Харківської ОДА Г. Кернес почав виконувати обов'язки міського голови Харкова.

31 березня 2010 року введений[13] до складу[14] Харківського регіонального комітету з економічних реформ.

За результатами місцевих виборів в Україні, що відбулися 31 жовтня 2010 року, Геннадій Адольфович Кернес — кандидат від Партії Регіонів на посаду харківського міського голови одержав перемогу — за нього проголосували 130 352 виборця. Харківський міський виборчком оприлюднив результати виборів мера Харкова, згідно з якими переміг Г. А. Кернес, 5 листопада 2010 року[15].

У грудні 2010 року номінований Українською Гельсінською спілкою з прав людини на антипремію «Будяк року-2010»[16][17].

28 серпня 2013 року він таємно захистив кандидатську дисертацію «Механізми впливу регіональної еліти на державне управління України»[18].

Замах на життя

У понеділок, 28 квітня 2014 року на Геннадія Кернеса було скоєно замах.[19] Близько 12:00 під час велопрогулянки йому нанесли кульове поранення. Станом на 1 травня, мер Харкова прийшов до тями у одній з ізраїльських клінік, куди його перевезли після нападу.[20]. Міліція поки веде слідчі дії щодо пошуку замовників і виконавця замаху.

4 травня 2014 року, Кернес з'явився у інтернет-сервісі Instagram, де опублікував фото з лікарняної палати ізраїльскої клініки «Рамбам», про що свідчить логотип на білизні, і подякував за підтримку.[21]

Скандали

На нараді комісії з надзвичайних ситуацій Кернес обізвав голову Харьківміськліфта «сучим псом».

«
Ти! Кандауров! А-ну підведись! Дивися, сучий пес! Якщо ти – уважно слухай те, що я тобі кажу – ще раз так поставишся до своїх обов'язків, ще раз я дізнаюся про те, що ти особисто, як директор не проконтролював ті обіцянки й зобов'язання, які ти взяв на себе, я тебе помножу на нуль, ти... тобі ясно чи ні?! [22]
Оригінальний текст (рос.)

Ты! Кандауров! А-ну встань! Смотри, сучий пёс! Если ты... - внимательно слушай то, что я тебе говорю - ещё раз так отнесёшься к своим обязанностям, ещё раз я узнаю о том, что ты лично как директор не проконтролировал те обещания и обязательства, которые ты взял на себя, я тебя умножу на ноль, ты... тебе ясно или нет?!

 »

При цьому видання АТН відзначає, що не дуже зрозуміло за що дісталося саме Кандаурову.[23]

Курйози

У вересні 2007 року на відео-ресурсі YouTube з'явилося відео зйомок передвиборчого кліпа Михайла Добкіна, що балотувався на посаду міського голови м. Харків. Режисером зйомки виступає на той час секретар міськради Харкова Генадій Кернес в бузковому шарфу, асистуючи йому та з-за кадру даючи настанови, щиро оздоблюючи свою мову лайкою та блатним жаргоном.[24] Окремі фрази з цього відео на деякий час стали інтернет-мемами. Досьогодні відео набрало понад 3,5 мільйона переглядів.

Нагороди

  • XVII щорічна премія України «Людина року», перемога в номінації «Міський голова року»[25]

Див. також

Примітки

Посилання

  1. Гепа Харьківський // Украина криминальная, 24.05.2004
  2. У місті, де владарює Гепа, люди з відчаю покінчують із життям
  3. Про дострокове припинення повноважень Харківського міського голови // Рішення Харківської міської ради від 19.03.2010
  4. Диагноз Геннадия Кернеса — психопатия возбудимого типа
  5. «Шизоїдний психопат»: в інтернет злили діагноз мера Харкова Кернеса. ДОКУМЕНТ. (рос.)
  6. Луценко заявив, що у нього є довідка про шизофренію Кернеса. (рос.)
  7. Луценко каже, що в нього є довідка про шизофренію Кернеса.
  8. а б в Аркадій Шульц. Знайомтеся: Геннадій Адольфович. Ким є основний претендент на крісло мера Харкова // Український тиждень, № 40 (153), 1.10.2010
  9. Зураб Аласанія. Як посварилися Євген Петрович із Володимиром Андрійовичем? // Дзеркало тижня, № 1 (426), 11.01.2003
  10. Гражданин Кернес // inform.media-objektiv.com, 10.02.2003
  11. Андрій Карпінський. Хід Кернесом // Український тиждень, № 40 (153), 1.10.2010
  12. Андрій Бармін. Побочное дитя от «брака по-енакиевски» // Обком, 16.04.2007
  13. Харківська обласна державна адміністрація. Розпорядження № 181 від 31 березня 2010 року «Про утворення Харківського регіонального Комітету з економічних реформ»
  14. Склад Харківського регіонального Комітету з економічних реформ
  15. Міський виборчком оприлюднив результати виборів мера Харкова, переміг Г.Кернес // повідомл. за 5 листопада 2010 року від ІА «РБК-Україна»
  16. Номінанти Антипремії Будяк року-2010
  17. Антипремія Будяк року від УГСПЛ
  18. Кернес под охраной три часа тайно защищал «Механизмы влияния региональных элит». Главное. 28.08.2013. (рос.)
  19. Замах на Кернеса: міліція назвала основну версію
  20. [www.pravda.com.ua/news/2014/05/1/7024119/ КЕРНЕС ПРИЙШОВ ДО ТЯМИ] 01.05.2014.
  21. «Всем спасибо! Я вернусь!», — Кернес выложил в Instagram фото с больничной палаты. ФОТО 01.05.2014.
  22. Цитата Геннадія Кернеса на нараді комісії з надзвичайних ситуацій. на YouTube logo 2013.svg
  23. Кернес: Сучий пес, я тебе помножу на нуль.
  24. Мэр города Харькова Михаил Добкин // Канал користувача detserva на YouTube — 27 вересня 2007
  25. Геннадій Кернес став міським головою року

Джерела

Wikinews
Вікіновини мають подію, пов'язану з цією статтею:
Попередник: Міський голова Харкова
з 2010
Наступник:
Добкін Михайло Маркович
(20062010)
?
Попередник: Секретар Харківської міської ради
(2002)
Наступник:
Петренко Микола Якович
(1998-2002)
Воронов Марк Миколайович
(2002-2006)
Попередник: Секретар Харківської міської ради
з 2006
Наступник:
Воронов Марк Миколайович
(2002-2006)
Новак Олександр Миколайович
з 2010