Кернінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Приклади тексту: без кернінгу (зверху), з кернінгом (знизу)

Кернінг — це розмір пробілу між парою символів.[1]

Кернінг — процес зміни розмірів міжбуквених пропусків (інтервалів) між сусідніми буквами для поліпшення зовнішнього вигляду і легкості читання тексту. Цей параметр відповідає за індивідуальну роботу з кожною буквою і підбір її місцеположення залежно від вибраного шрифту, малюнка самої букви та її сусідніх букв, смислового навантаження слова і т. д. Значення кернінгу встановлюється у відсотках ширини пробілу. Більшість шрифтів мають регламентовані міжлітерні інтервали, так звані апроші. Але тим не менше, цей параметр потребує редагування. Зазвичай використовуються таблиці кернінгу, які є утилітами програм верстки.

Розрізняють також кернінг:

  • ручний
  • автоматичний
  • замовний

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ярема С.М. Технічне редагування: Навч. посіб. - К.: Ун-т"Україна", 2003. - 112с.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ярема С. М. Технічне редагування: Навч. посіб. — К.: Ун-т"Україна", 2003. — 284 с.