Кетлін Кеньйон
| Кетлін Кеньйон Kathleen Kenyon |
|
| Народився | 5 січня 1906 Лондон |
|---|---|
| Помер | 24 серпня 1978 (72 роки) Рексем |
| Громадянство | |
| Галузь наукових інтересів | археолог |
| Alma mater | Оксфордський університет (Сомервільський коледж) |
| Відомий завдяки: | стіна Джурі, метод Вілера-Кеньойон |
Дама Кетлін Мері Кеньйон (англ. Kathleen Kenyon; *5 січня 1906, Лондон, Британська імперія — †24 серпня 1978) — англійський археолог. Проводила дослідження неолітичної культури Родючого Півмісяця та розкопки Єрихону у Йорданії (1952—1958).
Її батько, Фредерік Кеньйон, був директором Британського музею. Кетлін Кеньйон закінчила Сомервільський коледж у Оксфорді і стала першою жінкою президентом Оксфордського археологічного товариства. Після випуску (1929) працювала з Ґертрудою Кетон-Томпсон на розкопках руїн давнього міста у Зімбабве. Згодом стала працювати з головним археолоґом Мортімером Вілером.
Їх спрівпраця призвела до винаходу системи Вілера-Кеньйон, яка заснована на точному метричному вимірюванні області розкопок та поділу її на квадрати.
1936—1939 брала участь у розкопках римських стін у Лестері. На цій підставі, 29 квітня 1937, її обрано на пост директора Інституту археолоґії при Лондонському університеті, який вона займала до 1946. Потім працювала на розкопках у Сабрафі, Ліван, та інших місцях, зрештою ставши почесним директором Британської археологічної школи в Єрусалимі.
Її дослідження в Єрихоні допомогли правильно встановити датування насипів натуфійської культури у кінці останнього льодовикового періоду (10000—9000 років до н.е.). Також вона з відносним успіхом брала участь у розкопках Єрусалиму ("Місто Давида"). 1962 стала директором коледжу Святого Г'юґо в Оксфорді.
Після того, як 1973 вона пішла у відставку, вона отримала звання дами-командора ордену Британської імперії.
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (лютий 2012) |
