Кетрін Лангло-Паркер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кетрін Лангло-Паркер (Catherine Langloh Parker, уроджена: Кетрін Еліза Самервіль (Кеті) Стоу / Catherine Eliza Somerville (Katie) Stow, відома за скороченим ім'ям по чоловікові K Langloh Parker; *1 травня 1856(18560501), Енкаунтер Бей / Encounter Bay, Південна Австралія27 березня 1940, Аделаїда, Австралія) — австралійська письменниця і фольклористка із Північного Нового Південного Уельсу, відома, в першу чергу записом і публікацією численних міфів, легенд, казок і традицій племен австралійських тубільців.

З життя і творчості[ред.ред. код]

Уроджена як Кетрін Еліза Самервіль Філд на краю Луїліля (Luilyl) в Енкаунтер Бей, у Південній Австралії, дочка скотаря Генріха Філда та його дружини Софії, дочки преподобного Ріджвея Ньюленда. Вона виросла в батьковому маєтку (на фермі) Марра стейшн (Marra Station) на півночі Нового Південного Уельсу. Дитинство дівчинки проминуло серед тубільців, які врятували їй життя, коли вона замалим не потонула[1].

У 1875 році у віці 18 років вона вийшла заміж за свого першого чоловіка, Лангло-Паркера, і переїхала в його маєток Бангейт стейшн (Bangate Station), поряд з Енгледулом, Новий Південний Уельс, де вона зібрала «з перших вуст» більшість оповідок племені юлароїв (юалаї), що й зробили її знаменитою.

Після смерті першого чоловіка у Сіднеї в 1903 році, Кетрін познайомилася і вийшла заміж за Персіваля Рендольфа Стоу (Percival Randolph Stow), сина Рендольфа Стоу, в Лондоні, і жила з ним в Аделаїді до своєї смерті в 1940 році.

Кетрін Лангло-Паркер є відомою, перш за все, записом історій від аборигенів. Оскільки тубільна культура на той час (кінець XIX — початок ХХ століть) була вже у занепаді, внаслідок негативного впливу європейських поселенців, зібрані К. Лангло-Паркер матеріали є одними з найкращих і найцінніших того часу, що містять вірування та оповідки корінних народів Північного Заходу Нового Південного Уельсу. Втім, її праця не уникла тогочасних упереджень, а її записи мають суттєві неточності, подеколи помилки і навіть расистські тлумачення та зауваження. Тим не менше, важко переоцінити значення зібраного К. Лангло-Паркер етнографічного матеріалу, адже авторка стала піонером австралійської фольклористики, творцем цінних і в науковому, і в художньому сенсі збірок тубільного фольклору.

У царській Росії та СРСР вийшло декілька перекладених російською збірок міфів, легенд і казок астралійських тубільців, записаних і виданих К. Лангло-Паркер.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Australian Legendary Tales: folklore of the Noongahburrahs as told to the Piccaninnies, 1895;
  • Australian Legendary Tales, 1897;
  • Tales of the Dreamtime, бл. 1900;
  • The Euahlayi Tribe: A study of Aboriginal life in Australia, бл. 1900;
  • Walkabouts of Wur-run-nah, 1918;
  • Woggheeguy: Australian Aboriginal Legends, 1930;
  • My bush book with background and biography by Marcie Muir, Rigby, Adelaide, 1982;
  • Wise Women of the Dreamtime, edited with commentary by Johanna Lambert. Inner Traditions, 1993

Примітки[ред.ред. код]

  1. Мелетинський Є. М. Фольклор австралийцев (передмова) // у кн. Мифы и сказки Австралии. Собраны К. Ланго-Паркер., М.: «Наука» ГВРЛ, 1965. — С. 20 (рос.)

Джерела та посилання[ред.ред. код]