Кеть

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Кеть
Витік	Большемуртинський район Красноярського краю, Росія
Гирло	с. Нарим, Парабельський район Томської області, Росія (права притока Обі).
Прирічкові країни	Росія: Красноярський край, Томська область
Довжина	1621 км
Середньорічний стік	502 м³/c (236 км від гирла)
Площа басейну	94 200 км²
Притоки	Мендель (л.), Сочур (пр.), Єлова (л.), Кельма (пр.), Озерна (пр.), Тоголіка (пр.), Орловка (пр.), Лисиця (пр.), Єлтирева (пр.), Піковка (пр.), Куржина (пр.), Пайдугіна (пр.)

Кеть — річка в Росії, права притока Обі, тече по території Красноярського краю і Томської області.

Зміст 1 Фізіографія 2 Гідрологія 3 Інфраструктура 4 Джерела 5 Примітки

[ред.] Фізіографія

Кеть починається на південному сході Західно-Сибірської рівнини у болотах обсько-єнісейського вододілу на заході Красноярського краю (Большемуртинський район) неподалік від Єнісею. Спочатку вона тече на північний захід; після злиття з правою притокою Сочуром повертає на захід, але невдовзі після цього приймає до себе води лівої притоки Єлової і повертає на північ. На цьому відрізку вона перетинає кордон Красноярського краю і потрапляє до території Томської області. Біля села Усть-Озерне Кеть зливається з правою притокою Озерною і звертає на захід. Цей напрямок вона утримує, трохи відхиляючись на південь, до самого злиття з Об’ю. До впадіння правої притоки Орловки Кеть дуже звивиста, нижче розгалужується на численні протоки, багато з яких мілководні і порожисті і за низької води часто пересихають. Кеть впадає в Об двома рукавами: коротким Тогурським дещо нижче села Колпашево (Колпашевський район), і значно довшим Наримським, який близько 100 км тече паралельно основному руслу Обі і зливається з нею біля села Нарим (Парабельський район).

Основні ліві притоки — Мендель, Єлова, Чачамга, праві — Сочур, Озерна, Орловка, Лисиця, Єлтирева; у Наримський рукав впадають Піковка, Куржина і Пайдугіна. Річка має рівнинний характер на всьому протязі.

[ред.] Гідрологія

Довжина Кеті 1621 км, площа басейну 94,2 тис. км². Середньорічний стік, виміряний за 236 км від гирла становить 502 м³/c. Кеть замерзає наприкінці жовтня — початку листопада, скресає наприкінці квітня — початку травня.

[ред.] Інфраструктура

Населені пункти на Кеті: Маковське, Айдара, Катайга, Усть-Озерне, Степанівка, Макзир, Клюквинка, Білий Яр, Юдино, Усть-Річка, Родионівка, Типсино, Новоселово, Волково, Тогур, біля гирла Наримського рукава — Нарим.

Річка судноплавна на 705 км від гирла^[1], до впадіння її правої притоки Озерної і розташованого на її березі села Усть-Озерне.

Наприкінці XIX ст. був побудований судноплавний Об-Єнісейський канал, який мав об’єднати басейни двох великих сибірських річок, утворивши водний шлях через весь Сибір від Уралу до Байкалу. Канал з’єднав притоку Кеті Озерну через кілька малих річок з Великим Касом, притокою Єнісею. Однак оскільки канал пролягав через рідконаселену місцевість, був дуже мілководним, а через суворий місцевий клімат навігація по ньому була можлива лише 3,5 місяців на рік, великого транспортного значення він не набув, а після введення в експлуатацію Транссибірської залізниці прийшов в цілковитий занепад і після 1917 року більше не використовувався.

Білий Яр — кінцевий пункт залізничної вітки Тайга — Томськ — Асіно — Білий Яр, яка відходить від Транссибірської магістралі.

[ред.] Джерела

• Евсеева Н. С. География Томской области. (Природные условия и ресурсы). — Томск, 2001, 223 с. ISBN 5-7511-1930-X (рос.)
• Велика радянська енциклопедія: Кеть (рос.)
• R-ArcticNET, дані виміряння стоку: Максимкин Яр, Родионівка (англ.)

[ред.] Примітки