Кеш'ю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кеш'ю
Anacardium occidentale - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-010.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина: Анакардієві (Anacardiaceae)
Рід: Анакардіум (Anacardium)
Вид: Кеш'ю
Біноміальна назва
Anacardium occidentale
Вирощування кеш'ю у світі
Вирощування кеш'ю у світі
Роди
72 роди, див. текст.
Посилання
ITIS logo.jpg ITIS: 28793
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 171929
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Anacardium occidentale

Кеш'ю (Anacardium occidentale) — тропічне дерево родини анакардієвих (Anacardiaceae), родом з північно-східної Бразилії. Зараз також широко культивується в Індії й Африці. Його отруйне насіння, що нагадує формою нирки, стає їстівним після обсмажування.

Екологічна характеристика[ред.ред. код]

Вічнозелене деревце з покрученою сучкуватою кроною, за розмірами трошки менше ніж наша горобина — в помірних широтах України, на жаль не росте. Його батьківщина — субтропіки. Проте анакардіум цілком може обходитись без води по півроку і виживає там, де більшість дерев гинуть. Саме тому колись індійці ним зацікавились.

Морфологічна характеристика[ред.ред. код]

Дерево висотою до 8 м, розгалужене до самої землі з регулярною кроною. Листя овальне, шкірясте, з короткими хвостиками. Квіти дрібні, зібрані в гроно, пахучі, зеленувато або жовто-білі. Насіння формою нагадує нирку. В шкарлупці нагадує грушку.

Плід кеш'ю — горіх брунькоподібної форми — розташований на плодоніжці, схожій на грушу. Плодоніжка має кисло-солодкий в'яжучий смак, її використовують у свіжому вигляді або для приготування желе, варення, вина кенжу (kaju). За вмістом вітаміну С «яблуко кеш'ю» значно переважає лимон, а за кількістю вітаміну В — апельсин.

Використання[ред.ред. код]

Першими європейцями, які оцінили анакардіум, були португальці. Саме вони ввели його в культуру в своїх колоніях, розширили масштаби вирощування культури за межами історичної батьківщини настільки, що за культивуванням Індія згодом перегнала Бразилію. Багато «індійських горішків» іде на експорт.

Із зеленувато-коричневого лушпиння горіхів, що містить понад 30% їдкого соку (він подразнює слизову оболонку рота і спричиняє пухирі на язиках і губах) можна отримати цінну рідку смолисту олію — кардойль, яку використовують для лікування прокази, а також у техніці — наприклад, при виготовленні стійких до вологості лаків; при виробництві кабелів у якості ізолятора; протравлена кардойлем деревина набуває здатності протистояти нападанням термітів.

Горіхи кеш'ю заміняють дорожчий мигдаль (хоча дехто й вважає, що кеш'ю гірші за якістю).

Ядра горіхів кеш'ю споживають у їжу після обсмажування, в процесі якого знищуються залишки смолянистих речовин.

Примітки[ред.ред. код]


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.