Килим

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пазирикський килим. Найдавніший килим з кургану Пазирик, Алтай, Музей Ермітаж.

Килими — це ткані вироби з кольорової вовни або шовку, бавовняної або льняної пряжі, з ворсом чи гладкі. Здавна люди прикрашали килимами своє житло: вистилали ними підлоги і меблі, вішали на стіну. І зараз килими широко використовуються в оформленні житлового і громадського інтер'єру.

Давній Єгипет і Ассирія, Індія і Китай славилися дорогоцінними килимами. Торговими шляхами, як посольські дари або військова здобич, вони розходилися по всьому світу. Кожен народ вніс до мистецтва виробництва килимів своє розуміння законів краси.

Туркменія[ред.ред. код]

На весь світ славляться ворсові туркменські килими, особливо вироби текинських майстринь, які віртуозно володіють технікою зав'язування подвійних і полуторних вузлів, щільність яких в найкращих зразках досягає 5000 на 1 кв. дм. Текинськие килими цінуються за м'якість тканини, надзвичайну щільність бархатистого, низько підстриженого ворсу, забарвленого рослинними барвниками в глибокі благородні відтінки червоного і синього кольорів, що добре гармонують з природним кольором шерсті. Основний традиційний елемент орнаменту туркменських килимів - так званий гель, своєрідний візерунок-символ. Все поле текинського килима покрите гармонійно урівноваженими, витягнутими восьмикутними медальйонами, розташованими в строгому геометричному порядку. Килими замінювали меблі, килимовими стрічками скріпляли дерев'яні частини юрт, а вхід завішували килимовими занавісами. Земляну підлогу вистилали м'якими кошмамі, паласами, килимами.

Кавказ[ред.ред. код]

Divar hanası.jpg

Кавказ — один з найдавніших центрів килимоткацтва. Так, килими Азербайджану, створені в різних районах, що носять імена — «хіла», «куба», «ширван», по всій структурі та художнім достоїнствам (низький ворс, висока щільність тканини, спокійний, дещо приглушений колорит) відносяться до найкращих кавказких килимів.

Знамениті кавказькі однолицьові, безворсні килими — «сумахи», вражають технічною досконалістю. Щоб виткати їх візерунок, найчастіше геометричний, треба вивести навиворіт кінці ниток утка і заплести їх по основі у вигляді «ялиночок-кісочок». Колорит заснований на м'яких поєднаннях цегляно-червоних, коричньових, синіх, білих і оранжевих тонів. Особливо славляться лезгинські самахи з Південного Дагестану.

Україна[ред.ред. код]

Складними шляхами ще в давнину прийшло виробництво килимів в Україну, де й розквітло як дивовижне мистецтвокилимарство. Тчуть килими на вертикальних або горизонтальних ткацьких верстатах з лляних або конопляних ниток основи і кольорових вовняних ниток утоку. У тканині килима кольорові нитки утоку зчеплені між собою і щільно прикривають нитки основи. Для ущільнення тканини уток прибивають особливим молотком з гребінчастим краєм.

Візерунки килимів дуже різноманітні, вони включають прості і складні геометричні форми, пишний рослинний орнамент, доповнений зображеннями птахів і тварин, складними композиціями, близькими до шпалер. Але особливо виділяються килими з кольоровими мотивами. Жоден з букетів, ритмічно розкиданих по полю килима, не повторюється. Квіти перевиті стрічками, виростають з вазонів, сплітаються в гірлянди, що звиваються. Уміло поєднуючи кольори то контрастних то ледве вловимих відтінків, майстри добивалися дивовижної природності і чудової декоративності. Килими яскравих забарвлень з мотивами квіткових гілок і вазонів, з геометричним орнаментом ткуться і в Молдові.

Східні килими в Європі[ред.ред. код]

Килим з Анатолії

Використання килимів у якості меблів, як це відбувалось в арабських країнах, в Західній Європі поширення не мало. Бо тут склалася давня і постійна традиція використання меблів з дерева. Але арабські килими знайшли своє місце в європейських інтер'єрах у якості скатертин, декору стін, тронів можновладців. Арабські килими надовго увійшли в європейський живопис - релігійний і побутовий. Деякі художники так часто зображувати килими певного зразку, що витвори арабського мистецтва почали розрізняти і називати іменами європейських художників. В літературі існують типи килимів

Галерея східних килимів[ред.ред. код]

Килими в музеях[ред.ред. код]

З виникненням музейних закладів килими посіли почесне місце в музейних збірках. З'явились музеї, спеціалізовані лише на килимах, якщо вони характерна ознака національного мистецтва ( Музей килимів, місто Баку ). Килими країн Західної Європи та арабського Сходу збирають —

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Сокровища Ермитажа,альбом, Л.,«Сов.художник»,1969 (рос)
  • Rugs and Carpets from The Caucasus, Aurora art Publishers, 1984 (англ)