Киргизстан
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
Республіка Киргизстан |
|||||
|
|||||
| Гімн: Гімн Киргизстану | |||||
 |
|||||
| Столиця | Бішкек(колишній Фрунзе) | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Найбільше місто | Бішкек | ||||
| Офіційні мови | Киргизька, Російська | ||||
| Державний устрій | Президентська республіка | ||||
| Президент Прем'єр-міністр |
Курманбек Бакієв Фелікс Кулов |
||||
| Незалежність | від СРСР: 31 серпня 1991 | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 198 500 км² (86-а) | ||||
| - Води (%) | 3,6 | ||||
| Населення | |||||
| - перепис 2000 р. | 4 753 003 (52 % киргизи, 21 % росіяни, 27 % інші) | ||||
| - Густота | 24/км² | ||||
| ВВП (ПКС) | 2004 прибл. р., оцінка | ||||
| - Повний | 8,495 млрд $ (?) | ||||
| - На душу населення | 1 700 $ (?) | ||||
| Валюта | Сом (KGS) |
||||
| Часовий пояс | (UTC+5) | ||||
| Домен Інтернет | .kg | ||||
| Телефонний код | +996 | ||||
Киргизстан, Республіка Киргизстан, Kyrghyz Riespublikasy — держава в Середній Азії. Межує на півночі з Казахстаном, на заході — з Узбекистаном, на півдні — Таджикістаном, на сході — з Китаєм.
рельєф: гори, хребет Тянь-Шань; виробляються: зернові, цукор, бавовна, вугілля; вигодовуються: вівці, яки, коні. Киргизстан - член ООН, СНД, СОТ.
Зміст |
[ред.] Історія
Див. Історія Киргизстану.
недавня історія: частина Туркестанської республіки 1917-24; автономна республіка з 1924 і союзна республіка СРСР із 1936. Етнічні безладдя почалися в столиці в 1990, президент Акаєв не підтримав антигорбачовський путч у 1991, розпустив Комуністичну партію; республіка приєдналася до СНД у 1991; незалежність визнана США в 1992, ввійшла в НБСЄ, стала членом ООН у 1992.
[ред.] Географія
Більше 3/4 території Киргизстану займають гори заввишки до 7439 м (пік Перемоги — вища точка країни). Територія Киргизстану розташована в межах двох гірських систем. Північно-східна її частина (велика) лежить в межах Тянь-Шаню, південно-західна — Паміро-Алая. Межі Киргизії проходять на великому протязі по гребенях високих хребтів і лише на півночі і південному заході — по підніжжям гір і передгірним рівнинам (Чуйська долина, околиці Ферганської долини).
Вся територія республіки лежить вище 500 м над рівнем моря; більше половини її розташована на висотах від 1000 до 3000 м і приблизно третина — на висотах від 3000 до 4000 м. Гірські хребти займають близько чверті території і тягнуться паралельними пасмами в широтному напрямі. На сході головні хребти Тянь-Шаня зближуються в районі Меридіонального хребта, створюючи могутній гірський вузол. Тут (на межі з Китаєм) піднімається пік Перемоги (7439 м). Найважливіші орографічні елементи:
- масив Акшийрак
- хребет Кокшалтоо (вища точка — пік Данкова, 5982 м)
- хребет Терськей-Алатоо
- хребет Кунгей-Алатоо
- Киргизький хребет
- Ферганський хребет
На крайньому північному сході знаходиться одна з основних визначних пам'яток Киргизії — гірське озеро Іссик-Куль, на березі якого розташовані численні будинки відпочинку і туристичні бази. Озеро знаходиться в Іссик-Кульськой улоговині, між хребтами Терськей-Алатоо (з півдня) і Кунгей-Алатоо (з півночі).
Західна частина Киргизії розташована в межах Західного Тянь-Шаня. Його найважливіші орографічні елементи:
На південному заході в межі Киргизії входять північна, східна і південна околиці Ферганської низовини з передгір'ями. Сама Ферганська долина належить Узбекистану.
На півдні до Киргизстану відносяться північний схил Туркестанського хребта, Алайський хребет, Алайськая долина і північний схил Заалайського хребта (пік Леніна, 7134 м), що становить північну околицю Паміра.
Географічно Киргизстан чітко розділен на дві частини — південь і північ. Відособлені один від одного, розділені непереборними гірськими хребтами, ці регіони традиційно протистоять один одному. Північні і південні регіони сполучені лише високогірною автомагістраллю Бішкек — Ош.
Див. також: Природа Киргизстану, Геологія Киргизстану, Гідрогеологія Киргизстану, Сейсмічність Киргизстану.
[ред.] Адміністративний поділ
- Бішкек
- Баткенська область
- Чуйська область
- Джалал-Абадська область
- Наринська область
- Ошська область
- Таласька область
- Іссик-Кульська область
- Ош
[ред.] Політика
[ред.] Економіка
Див. Економіка Киргизстану.
Киргизстан — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: дрібне машинобудування, текстильна, харчова, цементна, взуттєва, холодильного обладнання, моторобудівна, гірнича. Основний вид транспорту — автомобільний. Є трубопровідний та залізничний, але через гірський рельєф розвиток їх обмежений. Протяжність автошляхів — бл. 40 тис. км. Судноплавство по оз. Іссик-Куль. Між Бішкеком (з аеропорту «Манас») і обласними центрами підтримується повітряне сполучення.
Основне джерело електроенергії — ГЕС. Енергії, яку виробляють в країні досить для задоволення потреб власної важкої промисловості і експортного постачання.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП – $ 4 млрд. Темп зростання ВВП – 3,6%. ВВП на душу населення – $ 863. Прямі закордонні інвестиції – $ 28,8 млн Імпорт – $ 1,4 млрд (г.ч. Росія – 24,2%, Узбекистан – 14,5%, Казахстан – 8,9%, Німеччина – 6,2%, Китай – 5,3%). Експорт – $ 1,2 млрд (г.ч. Німеччина – 37,0%, Казахстан – 16,7%, Росія – 16,4%, Узбекистан – 7,5%, Китай – 3,1%).
Після проголошення незалежності у 1991 економіка Киргизії вступила на шлях ринкових перетворень. При радянській владі Киргизія в основному служила джерелом сировини, яка відправлялася на переробку в інші регіони СРСР. До кінця 1991 республіка не могла самостійно експортувати і імпортувати товари і вступати у економічні відносини із зарубіжними країнами. Перехід до ринкової економіки виявився важким. Внаслідок дефіциту ресурсів, інфляції і поганій організації праці національний прибуток знизився в 1992 на 26% в порівнянні з 1991, промислове виробництво впало на 27%, а сільськогосподарське - на 14%. У 1993-1994 рр. виробництво продовжувало падати.
Див. також: Корисні копалини Киргизстану, Історія освоєння мінеральних ресурсів Киргизстану, Гірнича промисловість Киргизстану.
[ред.] Демографія
[ред.] Культура
[ред.] Спорт
[ред.] Див. також
 |
Це незавершена стаття з географії Киргизстану. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|
|
|---|---|
| Держави | Азербайджан · Вірменія · Афганістан · Бангладеш · Бахрейн · Бруней · Бутан · В'єтнам · Грузія · Єгипет · Ємен · Йорданія · Ізраїль · Індія · Індонезія · Ірак · Іран · Казахстан · Камбоджа · Катар · Кіпр · Киргизстан · КНР · Кувейт · Лаос · Ліван · Малайзія · Мальдіви · Монголія · М'янма · Непал · ОАЕ · Оман · Пакистан · Південна Корея · Північна Корея · Росія · Саудівська Аравія · Сінгапур · Сирія · Східний Тимор · Таджикистан · Таїланд · Туркменістан · Туреччина · Узбекистан · Філіппіни · Шрі-Ланка · Японія |
| Невизнані республіки | Абхазія · Вазиристан · Іракський Курдистан · Палестина (Західний берег річки Йордан і Сектор Гази) · Південна Осетія · Північний Кіпр · Нагірно-Карабаська Республіка · Тайвань · Шан |
.svg){kind=small}
|
|
||
|---|---|---|
| Дійсні члени |  Азербайджан •  Вірменія •  Білорусь •  Казахстан •  Киргизстан •  Молдова •  Росія •  Таджикистан •  Узбекистан |
 |
| Спостерігачі |  Туркменістан |
|
| Учасники (незатверджені члени) |  Україна |
|
| Колишні члени |  Грузія |
|
|
|
||
|---|---|---|
| Країни-члени | Казахстан • Киргизстан •  КНР • Росія • Таджикистан • Узбекистан |
 |
| Країни-спостерігачі |  Індія •  Іран •  Монголія •  Пакистан |
|
|
|
|
|---|---|
| Країни-члени | Білорусь • Казахстан • Киргизстан • Росія • Таджикистан • Узбекистан (членство призупинено) |
| Країни-спостерігачі | Вірменія • Молдова • Україна |
