Киргизька Радянська Соціалістична Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Киргизька Радянська
Соціалістична Республіка
Кыргыз Советтик
Социалисттик Республикасы

Киргизская Советская
Социалистическая Республика
КиргРСР
Flag of Kyrgyz SSR.svg COA Kyrghyz SSR.png
Прапор Герб
Kyrgyz SSR map.svg
Столиця Фрунзе
Офіційна мова киргизька, російська
Дата створення
В СРСР:
 — з
 — по
14 жовтня 1924

5 грудня 1936
31 серпня 1991
Площа
 — загальна
 — води (%)
198,5 тис. км²
7-а в СРСР
{{{води}}}
Населення 4257 тис. осіб
10-а в СРСР
Валюта карбованець
Гімн Гімн Киргизької РСР

Кирги́зька Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (кирг. Кыргыз Советтик Социалистик Республикасы, рос. Кирги́зская Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика) — одна з республік СРСР, в 1991 році стала незалежною Республікою Киргизстан.

Зі союзних республік Киргизька РСР була сьомою за площею. Площа — 198,5 тис. км². Столиця — м. Фрунзе (нині Бішкек).

Історія[ред.ред. код]

Після Жовтневої революції території, заселені киргизами, увійшли до складу РРФСР. З 1918 Киргизія — частина Туркестанської АРСР.

По національно-державному розмежуванню радянських республік Середньої Азії 14 жовтня 1924 була утворена Кара-Киргизька (з 25 травня 1925 — Киргизька) автономна область у складі РРФСР, 1 лютого 1926 перетворена в Киргизьку АРСР, а 5 грудня 1936 — в Киргизьку РСР.

1 жовтня 1989 вступив в силу закон про державну мову (киргизьку). У 1990 — конфлікт в Ошської області між місцевими узбеками і киргизами через земельні ділянки на межі двох держав. 27 жовтня 1990 — вибраний і приведений до присяги перший президент Киргизької РСР Аскар Акаєв. 15 грудня 1990 Верховна Рада Киргизької РСР прийняла Декларацію про державний суверенітет, у зв'язку з чим відбулася зміна офіційної назви (Республіка Киргизстан), яку було закріплено з внесенням змін до Конституції від 5 лютого 1991 р. 31 серпня 1991 — Декларація незалежності Республіки Киргизстан.

Економіка[ред.ред. код]

Промисловість[ред.ред. код]

Провідні галузі промисловості:

Видобуток вугілля (кам'яне вугілля і буре вугілля), нафти і газу зосереджена на південному заході республіки.

Діяли ГЕС на річці Нарин: Токтогульська ГЕС, Учкурганська ГЕС, Курпсайська ГЕС, Таш-Кумирська ГЕС, каскад Аламедінських ГЕС та інші. Найбільш крупна теплова електростанція — Фрунзенська ТЕЦ.

Кольорова металургія (здобич і збагачення ртутних, сурм'яних, свинцево-цинкових руд, виробництво ртуті, сурми і ін.), машинобудування (машини для тваринництва і кормовиробництва, автомобілі, металоріжучі верстати і автоматичні лінії, електротехнічні вироби, прилади і ін.; найважливіші підприємства в місті Фрунзе).

Легка промисловість була представлена бавовноочищувальними, текстильними (бавовняні, шерстяні, шовкові тканини, трикотажні вироби проводилися в містах Ош і Фрунзе), а також шкіряно-взуттєвими, швейними, килимоткацькими підприємствами.

Основні галузі харчовосмакової промисловості: м'ясна, молочна, мукомельна.

Виробництво будматеріалів (цемент, шифер, стінні панелі й ін.).

Сільське господарство[ред.ред. код]

У 1987 році в республіці налічувалося 289 радгоспів і 178 колгоспів. Сільськогосподарські угіддя становили 10,1 млн га, з них:

  • рілля — 1,4 млн га
  • пасовища — 8,5 млн га.

Площа зрошуваних земель — 1,02 млн га (1986).

Головна галузь сільського господарства — тваринництво, переважно тонкорунне і напівтонкорунне вівчарство, розвинені також молочно-м'ясне скотарство, конярство. Поголів'я (на 1987 рік, в млн голів): велика рогата худоба — 1,1, овець і кіз — 10,3. Шовківництво. Землеробство давало близько 45% валовій продукції сільського господарства, ведуча галузь його — обробіток технічних культур: бавовника (збір бавовни-сирцю 68 тис. т в 1986 році), тютюну, ефірномаслічних. 50% посівів було зайнято кормовими, 42% — зерновими культурами (валовий збір зерна 1,633 млн т в 1986 році). Обробляли також картоплю, овоче-бахчеві культури. Плодівництво. Виноградарство. Насінництво (цукровий буряк, люцерна).

Транспорт[ред.ред. код]

Основний вид транспорту — автомобільний. Експлуатаційна довжина (на 1986 рік):

  • залізниць — 0,37 тис. км
  • автодоріг — 19,3 тис. км (зокрема з твердим покриттям — 17,0 тис. км).

Судноплавство на озері Іссик-Куль. Через територію Киргизії проходили газопровід Бухара — Ташкент — Фрунзе — Алма-Ата, діяв газопровід Майлі-Сай — Джалал-Абад — Ош.

Поділ[ред.ред. код]

Наука[ред.ред. код]

У республіці в свій час працювала Академія наук Киргизької РСР.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]