Киргизька абетка
| Кириличні абетки |
|---|
|
| Слов'янські: |
| Білоруська |
| Болгарська |
| Сербська |
| Македонська |
| Російська |
| Українська |
| Чорногорська |
| Неслов'янські: |
| Казахська |
| Киргизька |
| Монгольська |
| Таджицька |
| Історичні: |
| Старослов'янська абетка |
| Румунська кирилиця |
| Молдовська абетка |
| * Зазначені тільки офіційні алфавіти держав-членів ООН. Детальніше тут. |
Сучасна киргизька мова використовує два варіанти офіційної писемності. Перший з них, заснований на кирилиці, використовується на території Киргизької Республіки і в країнах колишнього СРСР. Другий варіант писемності, базується на арабському алфавіті перського варіанту, використовується на території Китайської Народної Республіки, Афганістану та інших азійських країн.
Арабський алфавіт[ред. | ред. код]
Арабський алфавіт використовувався для киргизької мови в СРСР з 1923 до 1928 років. Це був перший алфавіт розроблений власне для киргизької мови.
| ا | ب | پ | ت | ث | ج | چ | د |
| ر | ز | س | ش | غ | ق | ی | گ |
| ڴ | ک | م | ن | و | ۇ | ه | ل |
| ي | ء |
Латиниця[ред. | ред. код]
У рамках процесу латинізації киргизьку абетку в 1928-му було переведено на латинську основу, з метою полегшення лікнепу серед киргизів та подальшій інтернаціоналізації народів:
| A a | B в | C c | Ç ç | D d | E e | F f | G g |
| Ƣ ƣ | H h | I i | J j | K k | L l | M m | N n |
| Ŋ ŋ | O o | Ɵ ɵ | P p | Q q | R r | S s | Ş ş |
| T t | U u | V v | X x | Y y | Z z | Ь ь | ’ |
В 1938 у в алфавіт була введена літера Ƶ ƶ, а буква H h виключена.
Кирилиця[ред. | ред. код]
Киргизький кириличний алфавіт, прийнятий в 1940-му, містить 36 букв. Літери ф, ц, в, ъ, ь використовується тільки в запозичених зі східнослов'янських мов словах, які пишуться відповідно до правил первинної орфографії (це стосується в основному російських слів).
| А а | Б б | В в | Г г | Д д | Е е | Ё ё | Ж ж | З з | И и | Й й | К к |
| Л л | М м | Н н | Ң ң | О о | Ө ө | П п | Р р | С с | Т т | У у | Ү ү |
| Ф ф | Х х | Ц ц | Ч ч | Ш ш | Щ щ | Ъ ъ | Ы ы | Ь ь | Э э | Ю ю | Я я |
Співвідношення між різними абетками киргизької мови.
| Кирилиця | Киргизька назва |
Арабська абетка (КНР)[1] |
Транслітерація | Латиниця (1928—1940) |
МФА |
| А а | а | ا | A a | A a | /ɑ/ |
| Б б | бе | ب | B b | B в | /b/, [w], [v] |
| В в | ве | ۋ | V v | V v | /v/ |
| Г г | ге | گ ع* |
G g | G g, Ƣ ƣ | /ɡ/ [ʁ] |
| Д д | де | د | D d | D d | /d/ |
| Е е | e | ه | E e | E e | /je/, /e/ |
| Ё ё | ё | يو | Yo yo | Yo yo | /jo/ |
| Ж ж | же | ج | J j | Ç ç (Ƶ ƶ [2]) | /dʒ/ |
| З з | зе | ز | Z z | Z z | /z/ |
| И и | и | ى | İ i | I i | /i/ |
| Й й | ий | ي | Y y | J j | /j/ |
| К к | ка | ك ق* |
K k | K k, Q q | /k/, [q], [χ] |
| Л л | эл | ل | L l | L l | /l/ |
| М м | эм | م | M m | M m | /m/ |
| Н н | эн | ن | N n | N n | /n/ |
| Ң ң | ың | ڭ | Ñ ñ | Ŋ ŋ | /ŋ/ |
| О о | о | و | O o | O o | /o/ |
| Ө ө | ө | ۅ | Ö ö | Ɵ ɵ | /ø/ |
| П п | пе | پ | P p | P p | /p/ |
| Р р | эр | ر | R r | R r | /r/ |
| С с | эс | س | S s | S s | /s/ |
| Т т | те | ت | T t | T t | /t/ |
| У у | у | ۇ | U u | U u | /u/ |
| Ү ү | ү | ۉ | Ü ü | Y y | /y/ |
| Ф ф | эф | ف | F f | F f | /f/ |
| Х х | ха | ح | H h | X x (H h [3]) | /χ/ (=/k/) |
| Ц ц | це | تس | C c | Ts ts | /ʦ/ |
| Ч ч | че | چ | Ç ç | C c | /tʃ/ |
| Ш ш | ша | ش | Ş ş | Ş ş | /ʃ/ |
| Щ щ | ща | - | Şç şç | Şc şc | /ʃtʃ/, /ʃː/ |
| Ъ ъ | ажыратуу белгиси | - | - | - | - |
| Ы ы | ы | ى | İ i | Ь ь | /ɯ/ |
| Ь ь | ичкертүү белгиси | - | - | - | - |
| Э э | э | ه | É é | E e | /e/ |
| Ю ю | ю | يۋ | Yu yu | Yu yu | /ju/, /jy/ |
| Я я | я | يا | Ya ya | Ya ya | /ja/, /jɑ/ |
- К + а, о, у, ы ك => ق
- Г + а, о, у, ы گ => ع
Приклади[ред. | ред. код]
Стаття 1 Загальної декларації прав людини киргизькою:[4]
| Кирилиця | Арабський алфавіт | Латиниця | Український переклад |
| Бардык адамдар өз беделинде жана укуктарында эркин жана тең укуктуу болуп жаралат. Алардын аң-сезими менен абийири бар жана бири-бирине бир туугандык мамиле кылууга тийиш. | باردىق ادامدار ۅز بەدەلىندە جانا ۇقۇقتارىندا ەركىن جانا تەڭ ۇقۇقتۇۇ بولۇپ جارالات.۔ الاردىن اڭ-سەزىمى مەنەن ابئيىرى بار جانا بئرى-بئرىنە بئر تۇۇعاندىق مامئلە قىلۇۇعا تئيىش. | Bardık adamdar öz bedelinde jana ukuktarında érkin jana teñ ukuktuu bolup jaralat. Alardın añ-sezimi menen abiyiri bar jana biri-birine bir tuugandık mamile kıluuga tiyiş. | Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства. |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Kyrgyz alphabet, language and pronunciation [Архівовано 17 Липня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Введена в 1938 році
- ↑ Виключена в 1938 році
- ↑ Загальна декларація прав людини киргизькою [Архівовано 28 Серпня 2021 у Wayback Machine.](киргиз.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Киргизький транслітератор с кирилиці на латиницю і арабське письмо [Архівовано 4 Лютого 2022 у Wayback Machine.](англ.)
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |