Киргизька абетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сучасна киргизька мова використовує два варіанти офіційної писемності. Перший з них, заснований на кирилиці, використовується на території Киргизької Республіки і в країнах колишнього СРСР. Другий варіант писемності, базується на арабському алфавіті перського варіанту, використовується на території Китайської Народної Республіки, Афганістану та інших азійських країн.

Арабський алфавіт[ред.ред. код]

Арабський алфавіт використовувався для киргизької мови в СРСР з 1923 до 1928 років. Це був перший алфавіт розроблений власне для киргизької мови.

ا ب پ ت ث ج چ د
ر ز س ش غ ق ی گ
ڴ ک م ن و ۇ ه ل
ي ء

Латиниця[ред.ред. код]

У рамках процесу латинізації киргизьку абетку в 1928-му було переведено на латинську основу, з метою полегшення лікнепу серед киргизів та подальшій інтернаціоналізації народів:

A a B в C c Ç ç D d E e F f G g
Ƣ ƣ H h I i J j K k L l M m N n
Ŋ ŋ O o Ɵ ɵ P p Q q R r S s Ş ş
T t U u V v X x Y y Z z Ь ь

В 1938 у в алфавіт була введена літера Ƶ ƶ, а буква H h виключена.

Кирилиця[ред.ред. код]

Киргизький алфавіт

Киргизький кириличний алфавіт, прийнятий в 1940-му, містить 36 букв. Літери ф, ц, в, ъ, ь використовується тільки в запозичених зі східнослов'янських мов словах, які пишуться відповідно до правил первинної орфографії (це стосується в основному російських слів).

А а Б б В в Г г Ғ ғ Д д Е е Ж ж
Җ җ З з И и Й й К к Қ қ Л л М м
Н н Ң ң О о Ө ө П п Р р С с Т т
У у Ү ү Ұ ү Ф ф Х х Ц ц Ч ч
Ш ш Щ щ Ъ ъ Ы ы Ь ь Э э Ю ю Я я

Співвідношення між різними абетками киргизької мови.

Кирилиця Киргизька
назва
Арабська абетка
(КНР)
[1]
Транслітерація Латиниця
(1928—1940)
МФА
А а а ا A a A a /ɑ/
Б б бе ب B b B в /b/, [w], [v]
В в ве ۋ V v V v /v/
Г г ге گ
ع*
G g G g, Ƣ ƣ /ɡ/ [ʁ]
Д д де د D d D d /d/
Е е e ه E e E e /je/, /e/
Ё ё ё يو Yo yo Yo yo /jo/
Ж ж же ج J j Ç ç (Ƶ ƶ [2]) /dʒ/
З з зе ز Z z Z z /z/
И и и ى İ i I i /i/
Й й ий ي Y y J j /j/
К к ка ك
ق*
K k K k, Q q /k/, [q], [χ]
Л л эл ل L l L l /l/
М м эм م M m M m /m/
Н н эн ن N n N n /n/
Ң ң ың ڭ Ñ ñ Ŋ ŋ /ŋ/
О о о و O o O o /o/
Ө ө ө ۅ Ö ö Ɵ ɵ /ø/
П п пе پ P p P p /p/
Р р эр ر R r R r /r/
С с эс س S s S s /s/
Т т те ت T t T t /t/
У у у ۇ U u U u /u/
Ү ү ү ۉ Ü ü Y y /y/
Ф ф эф ف F f F f /f/
Х х ха ح H h X x (H h [3]) /χ/ (=/k/)
Ц ц це تس C c Ts ts /ʦ/
Ч ч че چ Ç ç C c /tʃ/
Ш ш ша ش Ş ş Ş ş /ʃ/
Щ щ ща - Şç şç Şc şc /ʃtʃ/, /ʃː/
Ъ ъ ажыратуу белгиси - - - -
Ы ы ы ى İ i Ь ь /ɯ/
Ь ь ичкертүү белгиси - - - -
Э э э ه É é E e /e/
Ю ю ю يۋ Yu yu Yu yu /ju/, /jy/
Я я я يا Ya ya Ya ya /ja/, /jɑ/
  • К + а, о, у, ы ك => ق
  • Г + а, о, у, ы گ => ع

Приклади[ред.ред. код]

Стаття 1 Загальної декларації прав людини на киргизькій:[4]

Кирилиця Арабський алфавіт Латиниця Український переклад
Бардык адамдар өз беделинде жана укуктарында эркин жана тең укуктуу болуп жаралат. Алардын аң-сезими менен абийири бар жана бири-бирине бир туугандык мамиле кылууга тийиш. باردىق ادامدار ۅز بەدەلىندە جانا ۇقۇقتارىندا ەركىن جانا تەڭ ۇقۇقتۇۇ بولۇپ جارالات.۔ الاردىن اڭ-سەزىمى مەنەن ابئيىرى بار جانا بئرى-بئرىنە بئر تۇۇعاندىق مامئلە قىلۇۇعا تئيىش. Bardık adamdar öz bedelinde jana ukuktarında érkin jana teñ ukuktuu bolup jaralat. Alardın añ-sezimi menen abiyiri bar jana biri-birine bir tuugandık mamile kıluuga tiyiş. Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Kyrgyz alphabet, language and pronunciation(англ.)
  2. Введена в 1938 році
  3. Виключена в 1938 році
  4. Загальна декларація прав людини на киргизькій(киргиз.)

Посилання[ред.ред. код]

Мови Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.