Киридон Петро Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Киридон Петро Васильович
Народився 12 березня 1961(1961-03-12)
Лебедівка, Козелецький район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Помер 27 січня 2019(2019-01-27) (57 років)
Поховання Лебедівка
Країна Україна Україна
Національність українець
Діяльність історик
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Галузь історія
Заклад Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Науковий керівник Шевчук Василь Петрович
Аспіранти, докторанти Лук'яненко Олександр Вікторович
У шлюбі з Киридон Алла Миколаївна
Нагороди
Заслужений працівник освіти України
Заслужений працівник освіти України
Відмінник освіти України

Киридон Петро Васильович (*12 березня 1961 року, с. Гнилуші (нині Лебедівка, Чернігівська область, УРСР — 27 січня 2019 року, м. Полтава) — доктор історичних наук, професор, науковець, педагог, Заслужений працівник освіти України[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 12 березня 1961 року в селі Гнилуша (нині Лебедівка) на Чернігівщині в сім'ї вчителів. Батько був учителем німецької мови, мати — вчителькою початкових класів. У школі навчався рівно з усіх дисциплін: практично в усіх чвертях були «п'ятірки». Як зауважує, це був той мінімум, який треба було тримати з батьками-педагогами. Поза всякою конкуренцією була історія. Захоплювався літературою. З історією майбутнього науковця зв'язувало те, що рідна тітка, випускниця Полтавського педагогічного інституту, теж була учителем історії. З удячністю згадує педагогічний талант учительки історії Насті Максимівни. Після закінчення сільської восьмирічки 9-10 класи закінчував у школі-інтернаті. По закінченню інтернату поїхав до Чернігова, працював на ремонтно-механічному заводі токарем. Після цього вступив до Київського національного університету. Під час навчання працював на кондитерській фабриці імені Карла Маркса в шоколадному цеху, на маргариновому комбінаті в Києві, на заводі по виробництву гуми «Красный резинщик» та заводі художнього скла.[2].

Після закінчення вишу 1984 року був розподілений працювати разом із дружиною до Полтавського педінституту. Через тиждень після приїзду отримав повістку і пішов на строкову службу (1984-1986). Починав служити у Ташкенті, закінчив у Білій Церкві[3].

Починав роботу у ПНПУ імені В. Г. Корленка асистентом з 1991 року. Закінчив аспірантуру, достроково захистивши кандидатську по темі «Чотирнадцятий з'їзд ВКП(б): історіографія»[4]. Працював у ПНПУ на посаді старшого викладача, заступником декана факультету російської філології, з травня 1995 року до 2008 року та з 2009 по 2010 рік — на посаді проректора з навчальної роботи, з 2008 по 2009 рік — в. о. ректора Полтавського педуніверситету[5]. Докторант Київського університету («Партійно-державна номенклатура Української РСР 1945—1964 років: інституціоналізація та функціонування», науковий консультант — доктор історичних наук, професор Коцур Анатолій Петрович[6]). 28 жовтня 2013 року захистив докторську дисертацію.

Заслужений працівник освіти України[7]

Захоплюється Львом і Олексієм Толстими, Антоном Чеховим. Улюблений поет — Володимир Маяковський. Музичні смаки включають гурти «Бітлз» та «Пісняри».

Дружина — доктор історичних наук, професор Киридон Алла Миколаївна, має доньку Євгенію.

Наукова школа[ред. | ред. код]

Довгий час займається підготовкою науковців для вищої школи України, розробляючи тематику, пов'язану із функціонуванням тоталітарного суспільства в УРСР.

Учні-кандидати наук:

Учні-доктори наук:

  • Лук'яненко Олександр Вікторович («Повсякдення колективів педагогічних вишів радянської України кінця 1920-х – початку 1950-х років: історико-культурологічний вимір», 2019 р.)[12].

Основні праці[ред. | ред. код]

Автор понад 100 наукових праць (статей, монографій), серед яких:

  • Білоусько Олександр Андрійович, Киридон Петро Васильович, Пустовіт Тарас Павлович, Ревегук Віктор Якович. Новітня історія Полтавщини (II половина XX століття)=The modern history of Poltava region. The second half of XX century: підручник для 11 класу [загальноосвіт. шк.] — Полтава: Оріяна, 2007. — 312c. : іл. — ISBN 966-8250-31-1.
  • З історії українізації православної церкви Наддніпрянщини в 1917 році: Мат. Всеукраїнської наукової конференції «Православ'я і культура: історія та сучасність». — Полтава, 1994; Переслідування державою церкви на Полтавщині на початку 60-х років XX століття // Історична пам'ять. — 1998. — № 1;
  • Еволюція більшовицької ідеології стосовно церкви в період переходу від «воєнного комунізму» до нової економічної політики в Україні // Зб. / Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ / Сер. «Політологія і етнологія». — Вип. 9. — К., 1999. — С. 113—116;
  • Вирішення релігійних і церковних проблем у роки Української революції // 2000-ліття християнства і шкільна історична освіта: Мат. міської науково-практичної конференції. — Полтава, 2000. — С. 45-54;
  • Взаємини Симона Петлюри з масонами в роки Української революції // Полтавська Петлюріана. — Мат. П'ятих Петлюрівських читань, проведених у Полтаві 25 трав. 2001 року. — Ч. 4. — Полтава, 2001. — С. 14-19.
  • Десятиріччя державотворення на тлі історії [Текст]: нелитературный текст / П. Киридон // Рідний край / Відп. секретар. В. Мелешко. — Полтава, 2001. — № 2(5). — С. 15-19
  • Номенклатура: термінологічні інтерпретації в історіографії / П. В. Киридон // Український історичний журнал. — 2012. — № 1. — С. 171—182. — Бібліогр.: с. 172—181
  • Реалізація виховного і світоглядного потенціалу гуманітарних навчальних дисциплін [Текст] / Л. Безобразова, П. Киридон // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка. Серія: Педагогічні науки: сборник / Полтавський держ. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка. — Полтава, 2007. — Вип. 2 (54). — С. 86-94
  • Опорні сигнали в організації самостійної роботи студентів / Л. Безобразова, П. Киридон // Збірник наукових праць Полтавського Державного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка. — Полтава, 2006. — Вип. 4 (51). — С. 85-89.
  • З історії Полтавського інституту народної освіти кінця 20-х років XX століття / П. В. Киридон // Історична пам'ять: Науковий збірник . — 01/2004 . — N1 . — С.167-173
  • Реакція населення Полтавщини на рішення червневого (1957 року) пленуму ЦК КПРС про «Антипартійну групу» Маленкова, Кагановича, Молотова / П. В. Киридон // Історична пам'ять: Науковий збірник . — 07/2010 . — N2 . — С. 60-70.
  • Партійно-державна номенклатура Української РСР у другій половині 1950-х років / П. В. Киридон // Університет: Історико-філософський журнал . — 03/2011 . — N2 . — С.66-78.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. ↑ Кафедра історії України ПНПУ імені В. Г. Короленка. Архів оригіналу за 8 Червня 2013. Процитовано 28 Травня 2013.
  2. ↑ Лук'яненко О. Петро Киридон: від А до Я // ВІК-NO! — № 15. — 26 вересня 2008. — С.2-6.
  3. ↑ Білоусько. О. А. КИРИДОН Петро Васильович // Полтавіка. Архів оригіналу за 18 Травня 2015. Процитовано 28 Травня 2013.
  4. ↑ Киридон П. В. XIV съезд ВКП (б): историография: автореф. дис … канд. ист. наук : 07.00.01 / Петр Васильевич Киридон.– Киев: Б/в, 1991.– 28 с.[недоступне посилання з червня 2019]
  5. ↑ Год Б., Єрмак О., Киридон П. Полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка: Історія і сучасність. — Полтава, 2009.
  6. ↑ Захисти дисертаційних робіт, які будуть проведені у спеціалізованих вчених радах Київського національного університету імені Тараса Шевченка // Науково-консультаційний центр Київського Національного Університету. Архів оригіналу за 5 Червня 2013. Процитовано 17 Червня 2013.
  7. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 764/2014 Про відзначення державними нагородами України працівників Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка
  8. ↑ Шаповал Л. І. Сучасна українська та російська історіографія нової економічної політики: автореф. дис … канд. іст. наук: 07.00.06 / Лариса Іванівна Шаповал . — Запоріжжя: Б.в., 2006 . — 23 с.
  9. ↑ Брегеда М. В. Ставлення населення Української РСР до процесу десталінізації(1953—1964 роки): автореф. дис … канд. іст. наук / М. В. Брегеда . — Миколаїв: Б.в., 2009 . — 20 с.
  10. ↑ Лахач, Т. О. Державна регламентація шлюбно-сімейних відносин у радянський Україні 1920 — 1930-х років: автореф. дис … канд. іст. наук : 07.00.01 / Таміла Олександрівна Лахач; В.о. Чернігів. нац. пед. ун-т ім. Т. Г. Шевченка.– Чернігів: Б/в, 2010.– 19 с.
  11. ↑ Нагорний В. В. Конфесійна політика у Російській імперії щодо православних сектантів українських губерній у ХІХ столітті: автореф. дис … канд. іст. наук : 07.00.01 / Нагорний Віталій Віталійович; Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького.– Черкаси, 2013.– 20 с.
  12. ↑ Лук'яненко О. В. Повсякдення колективів педагогічних вишів радянської України кінця 1920-х – початку 1950-х років: історико-культурологічний вимір: автореф. дис … канд. іст. наук : 07.00.01 / Лук'яненко Олександр Вікторович;Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького.– Черкаси, 2019.– 46с.
  13. ↑ Лауреати Полтавської обласної премії імені Леоніда Бразова [Електронний ресурс] / Режим доступу — http://oblrada.pl.ua/index.php/gordist/librazov1 [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Киридон_Петро_Васильович&oldid=38130726