Кирило-Ганнівка
| село Кирило-Ганнівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Полтавська область |
| Район | Зіньківський район |
| Рада | Кирило-Ганнівська сільська рада |
| Облікова картка | Кирило-Ганнівка |
| Основні дані | |
| Населення | 402 |
| Площа | 1,725 км² |
| Густота населення | 233,04 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 38151 |
| Телефонний код | +380 5353 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°58′31″ пн. ш. 34°21′59″ сх. д. / 49.97528° пн. ш. 34.36639° сх. д.Координати: 49°58′31″ пн. ш. 34°21′59″ сх. д. / 49.97528° пн. ш. 34.36639° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
163 м[1] |
| Відстань до районного центру |
32 км |
| Найближча залізнична станція | Гоголеве |
| Відстань до залізничної станції |
45 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 38100, Полтавська обл, Полтавський р-н, м Зіньків, вул Воздвиженська, буд 40 |
| Карта | |
  Кирило-Ганнівка | |
 Кирило-Ганнівка | |
| Мапа | |
| |
Кири́ло-Га́ннівка — село в Україні, у Зіньківській міській громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 402 осіб. Орган місцевого самоврядування — Кирило-Ганнівська сільська рада.
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на березі річки Мужева Долина, вище за течією межує з селом Шевченки, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Дамаска.
Річка в цьому місці пересихає, утворює невеликі загати. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1710 (Р42).
Походження назви[ред. | ред. код]
Назва походить від імені поміщика Кирила Тимченка та його дружини Ганни.
Історія[ред. | ред. код]
На околицях села збереглося близько 60 курганів.
Засноване наприкінці XVIII століття. За ревізіями 1859—1882 років у колишньому власницькому селі, центрі Кирило-Ганнівської волості Зіньківського повіту Полтавської губернії існувала православна церква (Троїцька, 1802 року), волосна управа, парафіяльне училище, постоялий двір, 3 вітрових та 1 водяний млин, лавка, 3 земські школи, земська лікарня.[2][3]
1 січня 1899 року в Кирило-Ганнівці була відкрита бібліотека-читальня. У фонді закладу перебувало 55 книг, завідувач закладу — Лука Телюнов. При бібліотеці була відкрита чайна комітету тверезості.[4]
1906 року в селі відбувалися заворушення в маєтку Микитенка і Штанька, орендованому ними у цукрозаводчика Терещенка.
Радянську окупація розпочалась в січні 1918 року. 1926 року село стало центром сільської ради Опішнянського району.
У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні перелічено 157 жителів села, що загинули від голоду.[5]
Село у часи німецько-радянської війни було окуповане нацистськими військами з жовтня 1941 до вересня 1943 року. Загинуло на фронтах 208 односельчан, під час визволення села полягло 495 радянських воїнів.
Демографія[ред. | ред. код]
1859 року у власницькому селі налічувалось 60 дворів, мешкала 301 особа (143 чоловічої статі та 158 — жіночої).
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі мешкало 309 осіб, налічувалось 56 дворових господарств.
1900 село належить до Кирило-Ганнівської громади селян-власників, у якій було 67 дворів, 425 жителів, 214 дес. землі. 1910 у селі — 74 двори, 459 жителів.
1926 року — 117 господарств, 528 жителів.
| 1859 | 1885 | 1900 | 1910 | 1926 | 1990 | 2001 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 301 | 309 | 425 | 459 | 528 | 380 | 402 |
| ▲ | ▲ | ▲ | ▲ | ▼ | ▲ |
Економіка[ред. | ред. код]
У Кирило-Ганнівці працює три сільськогосподарських товариства, що спеціалізується на вирощуванні зернових та технічних культур.[6]
Інфраструктура[ред. | ред. код]
У селі — загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів,[7] фельдшерсько-акушерський пункт, дошкільний навчальний заклад, парк, Будинок культури, бібліотека.
Архітектура[ред. | ред. код]
У Кирило-Ганнівці збудовані такі пам'ятники:
- Меморіальний комплекс: надгробок на братській могилі радянських воїнів, полеглим 1943 року при визволенні села (збудований 1971 року);
- пам'ятник воїнам-односельчанам, загиблим у роки німецько-радянської війни (збудований 1971 року).
Релігія[ред. | ред. код]
- Троїцька церква УПЦ МП. Зареєстрована у червні 2001 року. Богослужіння проводяться у молитовному будинку, освяченому у червні 2003 року[8]
- Троїцька церква УПЦ КП. Перша будівля храму збудована 1802 року на кошти надвірного радника Кирила Тимченка. Мурована, з прибудованою дзвіницею. При церкві діяла бібліотека, школа грамоти, церковнопарафіяльна жіноча школа. 1902 року налічувалось 1369 парафіян чоловічої та 1397 — жіночої статей.
У новітній час богослужіння проводяться з липня 2001 року. Для релігійних відправ використовується молитовний будинок.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Телюков Василь Андрійович (1916—1998) — повний кавалер ордена Слави.
- Лещенко Іван Федорович — перекладач та журналіст журналу «Дніпро».
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Погода в селі Кирило-Ганнівка. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 червня 2008.
- ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7
- ↑ Підприємства Кирило-Ганнівкки. Архів оригіналу за 11 Листопада 2012. Процитовано 23 Серпня 2012.
- ↑ Сайт Кирило-Ганнівської ЗОШ. Архів оригіналу за 20 Червня 2016. Процитовано 23 Серпня 2012.
- ↑ Архієрейське богослужіння в Кирил-Ганнівці [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] — Сайт Полтавської єпархії УПЦ МП
Джерела[ред. | ред. код]
- Кирило-Ганнівка // Полтавщина:Енциклопедичний довідник (За ред. А. В. Кудрицького)., К.: УЕ, 1992. — С. 342—343 . ISBN 5-88500-033-6
- Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009.
