Кирило Філософ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Констянтин-Кирило
Cyril and Methodius.jpg
Рівноапостольний,
Народився Констянтин-Кирило: 827,Солунь
Помер Констянтин-Кирило:
14 лютого 869,Рим, помер своєю смертю
Шанується усіма християнами
Подвижництво Християнське місіонерство

Кирило (чернече ім'я) (світське ім'я — Костянтин; 827 — 14.02.869) — святий рівноапостольний, грецький місіонер. Разом з братом Мефодієм є творцем слов'янської абетки. Через любов Кирила до книжності та аскетизму його іменували Філософом.

Біографія[ред.ред. код]

Кирило народився в м. Фесалоніки у багатодітній родині знатної особи (був наймолодшим із 7 дітей); його батько Лев, за даними «Просторого житія Кирила», мав звання друнгарія (одне з високих звань у військовій та цивільній адміністрації Візантії).

У 14-літньому віці він відправився до Константинополя, там одним з його вчителів став Фотій (майбутній патріарх), а вчився він, нібито, разом з малолітнім імператором Михаїлом III. Уже через 3 місяці від початку занять він оволодів грамотою і почав опановувати «сім вільних наук». Коли підріс, то мав нагоду одружитися на гарній і багатій дівчині, однак відмовився від сімейного життя.

Помітивши його аскетичний нахил, наставник Кирила призначив його бібліотекарем при соборі св. Софії в Константинополі. Взірцями для нього були кападокійські святі, зокрема Григорій Богослов. Викладав у школах, жив у монастирях (хоча не був монахом, чернечий постриг прийняв 869, перед самою смертю). Здійснив три місії: до арабів (бл. 851), до хозарів (бл. 861, разом з братом Мефодієм) і до слов'ян (бл. 863, також разом з Мефодієм). Під час місії до хозарів знайшов мощі св. Климента I Римського, у хозарській столиці разом з братом охрестив 200 осіб («чаді»). У місію до слов'ян був відряджений на прохання великоморавського кн. Ростислава, надіслане ним до Константинополя, направити до Великоморавського князівства просвітителя, котрий міг би витлумачити Святі книги. Йому приписують створення слов'янської азбуки (дослідники припускають, що нею була глаголиця, хоча його іменем названа ін. система письма — кирилиця). У слов'ян Кирило та Мефодій провели, за різними джерелами, блзько 3 або 4 років і потім відправилися за наказом римського папи Адріана II до Риму. По дорозі, у Венеції, відбулася їхня полеміка з «триязичниками» — противниками слов'янської книжності та богослужіння.

Помер у Римі. Похований у церкві св. Климента.

Відомості[ред.ред. код]

Першу версію «Просторого житія Кирила» написано, можливо, саме в Римі, фрагменти з неї потім були запозичені до Італійської легенди (написана між 876 та 880). У «Житії…», як припускають дослідники, вміщено фрагменти з творів самого Кирила (зокрема, з приписуваного йому гімну Клименту I Римському, а також з урочистого слова та короткої повісті, присвячених обретінню мощів святого). Тривалий час його вважали автором «Написания о правой вере», однак згодом було встановлено, що «Написання…» становить собою збірку перекладів віросповідання патріарха Никифора та низки інших творів. Йому приписують полеміку зі скинутим патріархом-іконоборцем Іоанном VII Граматиком.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Т.Л. Вілкул КИРИЛО ТА МЕФОДІЙ // Енциклопедія історії України / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.. — Київ: Наукова думка, 2007. — Т. 4:Ка-Ком. — С. 528.
  • Шевченко І. Апостол слов'ян Константин-Кирило яко «бібліотекар», або до якої міри візантійцем був автор Житія Константина. «Ruthenica», II. К., 2003.