Кисельов Тихін Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тихон Якович Кисельов
біл. Ціхан Якаўлевіч Кісялёў
Прапор
Кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС
21 жовтня 1980 — 11 січня 1983 року
Прапор
15-й Перший секретар ЦК КП Білоруської РСР
15 жовтня 1980 — 11 січня 1983 року
Попередник: Петро Машеров
Наступник: Микола Слюньков
Прапор
Заступник голови Ради Міністрів СРСР
5 грудня 1978 — 23 жовтня 1980 року
Прем'єр-міністр: Олексій Косигін
Попередник: Кирило Мазуров
Наступник: Валентин Макеєв
Прапор
5-й Голова Ради міністрів Білоруської РСР
9 квітня 1959 — 11 грудня 1978 року
Попередник: Микола Авхімович
Наступник: Олександр Аксенов
 
Партія: КПРС (з 1940 року)
Освіта: Гомельський педагогічний інститут (1941)
Вища партійна школа при ЦК ВКП(б) (1946)
Професія: Викладач білоруської мови та літератури
Народження: 30 липня (12 серпня) 1917(1917-08-12)
с. Огородня,
Добрушанська волость,
Гомельський повіт,
Могильовська губернія,
Російська імперія
Смерть: 11 січня 1983(1983-01-11) (65 років)
Мінськ,
Білоруська РСР, СРСР
 
Нагороди:

Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден «Знак Пошани»

Ти́хон Я́кович Кисельов (біл. Ціхан Якаўлевіч Кісялёў; 30 липня (12 серпня) 1917(19170812) — 11 січня 1983) — радянський державний і партійний діяч. Герой Соціалістичної Праці (1977). Член ВКП(б) з 1940 року. Член ЦК КПРС (1961–1983). Кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС (1980–1983). Депутат ВР СРСР (1954–1983). Член Президії Верховної Ради СРСР (1980–1983).

Біографія[ред.ред. код]

Кисельов народився в селі Огородня-Кузьміницька (нині Добруського району Гомельської області, Білорусь) у старообрядовій селянській родині. Батька втратив у два роки.

Закінчив Речицьке педагогічне училище (1936), заочно Гомельський педагогічний інститут (1941), ВПШ при ЦК ВКП(б) (1946).

З 1936 року на педагогічній роботі в школах Єльського району Гомельської області, викладав білоруську мову й літературу.

З початком війни не був призваний за станом здоров'я, евакуйований. У 19411944 роках — викладач, директор школи в Сталінградській області.

З 1944 року на партійній роботі:

  • 1948–1952 — в апараті ЦК КП(б) Білорусі,
  • 1952–1955 — перший секретар Брестського обкому КП Білорусі
  • 1955–1956 — секретар ЦК КП Білорусі
  • 1956–1959 — другий секретар ЦК КП Білорусі, одночасно у 1958–1962 роках — заступник голови Ради національностей Верховної Ради СРСР.
  • З 9 квітня 1959 до 11 грудня 1978 року — голова Ради міністрів БРСР. У червні 1967 року очолював делегацію БРСР на V Надзвичайній спеціальній сесії Генеральної Асамблеї ООН.
  • З 5 грудня 1978 до 23 жовтня 1980 року — перший заступник голови Ради міністрів СРСР.
  • З 15 жовтня 1980 року — перший секретар ЦК Компартії Білорусі.

Помер від раку 11 січня1983 року в Мінську. Похований на Східному кладовищі.

Родина[ред.ред. код]

Дружина Ніна Федорівна Лапицька, дочки Людмила й Ангеліна, онуки Ірина й Тихон.

Нагороди[ред.ред. код]

Пам'ять[ред.ред. код]

Його іменем названо вулиці у Мінську та Гомелі.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]