Китайське право

Кита́йське пра́во — правова система Китаю. Входить до далекосхідної групи правових систем.

Історія

Китайське право — одне з найстаріших правових традицій світу. З XX та на початку XXI століття правова система Китаю є сумішшю традиційних китайських принципів і західного впливу.

Китайська юридична система у історії цієї країни основана на Конфуціанській філософії соціального контролю за допомогю етичної освіти, а також наголосом на короткоописаному закону на кримінальні санкції.

Після революції 1911 року, Китай перейняв майже повністю західний устав законів (в основному — під впливом Німеччини).

У 1949 році після проголошення Китайської республіки країна перейняла ідеї соціалізму під впливом Радянського союзу.

Щоправда, деякі ранні традиції з історії Китаю втрималися досі.

Право у республіці Китай у нинішній час переживають поступові реформи, так як багато зовнішніх і внутрішніх факторів наголошують на потребі посилення Китайського права.

Ідея права

У китайській мові слово «право» вимовляється як «Фа» (法). «Фа» означає: рівність, чесність і праведність. Також має поняття як модель, стандарт і обмеження.

Дерк Боуд і Клеренс Морріс дотримувалися концепту «фа», як асоціації з йі (義), що означало «рівні права». Ян Фу, у своєму перекладі книги «Мотесквері де Ласпіріт де Лоас», що була видана у 1913 році, попередив читачів цієї книги про розбіжності між китайськими та «західними» правами. Слово «право, закон» англ. law у західних мовах має 4 варіанти перекладу як ін-лі(理) «порядок»; лі (礼) «права» (частіше про майно), «фа» (法) (тут—)«права людини» і жі(制)«контроль».

Термін, що передував «фа», був «сін» ("ксінг") (刑), що по походженню відносився до страти за допомогою відрубання голови. Згодом термін «сін» був розвинений і відносився не тільки до страт, а і до інших мір покарання за злочини.

У підбірці Шан Шу зафіксовано 5 найдавніших форм покарань:

1. привселюдна ганьба
2. скалічення
3. кастрація
4. ще тяжче скалічення, що призводило до смерті
5. страта

З часом значення «сіна» було ще більше розширено — ксинг означав не тільки збірку покарань, а також список заборон і обмежень, через які і виносилося покарання. У сучасності сін означає не тільки у сенсі кримінального кодексу. Класичний приклад сіну — «сін бу» xing bu (刑部) — «Відділ Покарань» — що діяв у часи правління імператорів у Китаї.

Дві філософські школи у Китаї — Конфуціанська і Легалістська, вплинули на ідею Китайського права. За ідеєю конфуціонізму, керівництво країни мала би керувати людьми з гідністю і створити відчуття сорому, яке б запобігало поганому командуванню. За ідеєю легалізму, закон має бути прилюдно опублікований і керівництво мало б мати підтримку за допомогою примусу.

Напруженість між цими двома системами — те, що Конфуціонізм покладається на традицію зробити лідера головою усієї країни, легалізм вважає, що імператор мусить мати певні обмеження при владі.

Посилання

• Деякі матеріали використані з англійської статті (англ.)