Кишинівський погром

Американська літографія 1905 року, випущена після єврейських погромів у Російській імперії з вимогою припинити погроми.

Кишинівський погром — один із найвідоміших єврейських погромів у царській Росії 6-7 квітня 1903 року у столиці Бесарабії Кишиневі.

Кишинівський погром здобув великий резонанс у Росії та Європі початку XX століття.

Погром

За два місяці до погрому у містечку Дубосари щез, а потім був знайдений убитим чотирнадцятилітній підліток Михайло Рибаченко, і єдина щотижнева кишинівська газета «Бессарабец», очолювана відомим антисемітом П. Крушеваном, стала подавати вбивство як ритуальне. Пізніше слідство показало, що вбивство звійснив двоюрідний брат жертви з метою заволодіти його спадком. Одразу ж після встановлення обставин Міністерство внутрішніх справ видало циркуляр про заборону публікацій по справі, таким чином не можливо було спростувати наклепи.

В неділю 6 квітня 1903 року із юрби полетіли перші камені у вікна навколишніх єврейських будинків, магазинів.

Афіша із зображенням сцени Кишинівского погрому.

На наступний день 7 квітня в Кишиневі разгорівся кровавий погром.

Результати погрому згідно з Єврейською Енциклопедією (1988 р.): загинуло 49 чоловік, 586 поранено (покалічено), знищено більше 1500 домів (більше третини всіх домів Кишинева).