Кишководишні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кишководишні
Кишководишні
Кишководишні
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
- Двобічно-симетричні (Bilateralia)
- Вториннороті (Deuterostomia)
Тип: Напівхордові (Hemichordata)
Клас: Кишководишні (Enteropneusta)
Родини
Типовий Enteropneusta (Saccoglossus зр.)
Будова Enteropneusta

Кишководишні (лат. Enteropneusta з давньогр. ἔντερον — кишка і πνεῦμα — дихання) — клас морських тварин типу напівхордових. У світі відомо близько 80 видів. [1].

Опис[ред.ред. код]

Це морські тварини завдовжки від декількох сантиметрів до 2 — 2,5 м. Бічні стінки стравоходу у кишководишних пронизані зябровими щілинами (звідси назва), число яких досягає 200. Ротовий отвір розташований на черевній стороні між хоботком і комірцем. Живлення пасивне : харчові частки, потрапляючи в стравохід з водою, склеюються слизом в грудочки, які потім спрямовуються віями в кишечник. Кишечник закінчується анальним отвором на задньому кінці тіла. Орган виділення - особлива ділянка в стінці хоботка.

Дихають як усією поверхнею тіла, так і за допомогою глотки і зябер (кишковий тип дихання). Кровоносна система незамкнута, складається з черевної і спинної судин, сполученими поперечними судинами; "серце" у вигляді бульбашки. Нервова система складається зі спинного і черевного стволів, сполучених одним-двома навкологлотковими нервовими кільцями. На вершині хоботка розташовуються світлочутливі клітини; покриви тіла також містять чутливі клітини.

Розмноження[ред.ред. код]

Двостатеві, запліднення зовнішнє; один вид здатний до нестатевого розмноження шляхом поперечного ділення тіла. Протоки статевих залоз (понад 30 пар) відкриваються з боків тіла. Личинка торнарія, нагадує біпіннарію голкошкірих.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Кишководишні — рухливі донні тварини, ведучі строго поодинокий спосіб життя. Зустрічаються переважно на морських мілководдях, де риються хоботком в донних відкладеннях. Живляться залишками тварин і рослин, що розкладаються.

Спорідненість з типом Хордові[ред.ред. код]

Кишководишні часто розглядаються як сильно спеціалізовані і більше просунуті, ніж інші представники типу напівхордових. Серце кишководишних також виконує роль примітивної бруньки, їх внутрішні зябра мають деякі загальні ознаки із зябрами примітивних риб. Тому кишководишних можна розглядати як тип, що має ознаки, близькі до гіпотетичної бракуючої ланки між хребетними і безхребетними. Деякі види в дорослому стані мають хвіст, що має слабкі ознаки сегментації. Особливістю кишководишних є трьохсегментний план будови тіла, який нині не спостерігається у хребетних, за винятком будови передньої нервової трубки , що розвивається в головному мозку, розділений на три основні частини. Це говорить про те, що ознаки будови ранніх предків хордових продовжують бути присутнім навіть у тому випадку, коли не є видимими безпосередньо.

Посилання[ред.ред. код]

  • ITIS.gov
  • Van der Land, J., Enteropneusta, World Register of Marine Species, accessed on 2011-03-01 and 2012-10-06