Киянівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Киянівка
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Жмеринський район
Громада Барська міська громада
Код КАТОТТГ UA05060010260068846
Облікова картка Киянівка 
Основні дані
Населення 495
Площа 10,25 км²
Густота населення 48,29 осіб/км²
Поштовий індекс 23037
Телефонний код +380 4341
Географічні дані
Географічні координати 48°59′16″ пн. ш. 27°42′51″ сх. д. / 48.98778° пн. ш. 27.71417° сх. д. / 48.98778; 27.71417Координати: 48°59′16″ пн. ш. 27°42′51″ сх. д. / 48.98778° пн. ш. 27.71417° сх. д. / 48.98778; 27.71417
Середня висота
над рівнем моря
310 м
Найближча залізнична станція Киянівка
Місцева влада
Адреса ради 23000 Вінницька обл., Жмеринський р-н, м. Бар, майдан Святого Миколая, 18
Карта
Киянівка. Карта розташування: Україна
Киянівка
Киянівка
Киянівка. Карта розташування: Вінницька область
Киянівка
Киянівка
Мапа
Мапа

Кияні́вка — село в Україні, у Барській міській громаді Жмеринського району Вінницької області.

Географія[ред. | ред. код]

У селі бере початок річка Безіменна, ліва притока Примощанки.

По назві села названо зупинку Киянівка приміських дизель-поїздів сполученням Жмеринка—Могилів-Подільський.

Історія[ред. | ред. код]

Про історію села, як воно зародилось, звідки походить його назва, про перших його мешканців можна знайти зовсім трішки у Михайла Грушевського «Барське староство». Решта відомостей про село походять з усних переказів. У порівнянні з сусідніми селами Киянівка дуже молода, приблизно 280—300 років.

Там, де зараз тече річка Мурафа, від певних природних катаклізмів село пішло під землю, і зараз там болото, мочарі. Люди, які вціліли поселилися вище цього місця, так утворився хутір. Так, як колись хтось володів цими селами і хуторами, так і нашим селом володів ад'ютант (якогось пана) Кейн, так і хутір назвали Кейнівка. Згодом село стало називатися Киянівкою (хоча немісцеві люди цікавляться, чи то не від слова «кияни»). У селі була церква, каплиця. Ще досі стоять два хрести тодішніх поховань, датованих 1823 роком (це найстаріший запис, який зберігся).

Під час війни з поляками в 1919 році згоріло і все село. Нову церкву побудували в 1923 році, тоді і відродилося село, але у 1965 році церкву розібрали за наказом тодішньої Комуністичної влади. У 1994 році почали будувати нову церкву за кошти місцевих жителів. І зараз у нас стоїть міцний, добротний храм.

Є у селі дуже визначне місце районного значення — свята криничка.

У 1966—1967 роках побудовані нові приміщення: школи, у якому зараз знаходяться початкова школа і дитячий садок, а також нове приміщення магазину. Неподалік від центру села розташований будинок культури, у якому проводяться різні концерти з нагоди великих свят. Недалеко від школи та клубу стоїть пам'ятник воїнам-односельчанам, які загинули в роки Великої Вітчизняної Війни. Діє також бібліотека.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Барської міської громади.[1]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Барського району, село увійшло до складу Жмеринського району[2].

Видатні особи[ред. | ред. код]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

У селі є пам'ятки:

  • Пам'ятник 67 воїнам-односельчанам, загиблим на фронтах Великої Вітчизняної війни[3], 1968. Пам'ятка розташована біля клубу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Має охоронний номер 56 та ID: 05-202-0034

Література[ред. | ред. код]

  • Ми́тки // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.137