Київська міська державна адміністрація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Kiev City Council.jpg

Київська міська державна адміністрація — місцева державна адміністрація в м. Київ.

Історія[ред.ред. код]

Після встановлення в Україні більшовицького режиму органи місцевого самоврядування були ліквідовані та замінені органами «пролетарської диктатури» — ревкомітетами. Вся повнота влади в місті Києві належала Київському губревкому КП(б)У.

Київський губревком КП(б)У, виконуючи постанови центральних органів КП(б)У, у квітні 1921 року провів перші вибори до Київської міської Ради робітничих і червоноармійських депутатів. До складу міської ради було обрано 1459 депутатів, у тому числі 1093 комуністи. Повноваження ради були формальні, Києвом керував більшовицький губревком КП(б)У.

У 1932 році було утворено Київську область і Київ став обласним центром.

У січні 1934 року ХІІ з'їзд КП(б)У прийняв постанову про перенесення столиці Української РСР з Харкова до Києва. 24 червня 1934 року до Києва переїхали всі центральні партійні та державні органи Української РСР.

Після повернення столиці УРСР до Києва місто зазнало варварської «соціалістичної реконструкції». Для вивільнення міських земель під спорудження адміністративних та партійних будівель, більшовики, що сповідували войовничий атеїзм, зруйнували більшу частину київських унікальних храмів: Михайлівський Золотоверхий монастир, Трьохсвятительську церкву, церкву Богородиці Пирогощої, Богоявленський Братський та Микільський військовий собори, храми Миколи Доброго, Різдва, св. Ольги, Воскресенську та Петропавлівську церкви на Подолі, Кирилівську дзвіницю, та багато інших святинь міста.

З прийняттям 5 грудня 1936 року сталінської Конституції СРСР усі ради отримали статус органів державної влади, однак фактичне управління на місцях здійснювали місцеві партійні органи під керівництвом центральних органів КП(б)У та ВКП(б).

Київ під німецькою окупацією (1941–1943 роки)[ред.ред. код]

У часи Другої світової війни місто Київ з 19 вересня 1941 року по 6 листопада 1943 року було окуповане військами нацистської Німеччини. У місті було запроваджено жорсткий окупаційний режим Третього Німецького Рейху (нім. Deutsches Reich).

Вся повнота військової та адміністративної влади в місті Києві належала німецьким військовим комендантам (штадткомісарам). Окупаційний режим запровадив певні показові елементи самоврядування, зокрема діяла цивільна Київська міська управа на чолі з головою міської управи (бургомістром).

Київ соціалістичний (1945–1990 роки)[ред.ред. код]

У роки Другої світової війни місто зазнало значних руйнувань та людських втрат. Весь центр був зруйнований. У відбудові Києва взяло добровільну участь все населення міста. Післявоєнне відновлення Києва продовжувалось майже 15 років і завершилось в основному до 1960 року.

Місцева влада в Києві фактично належала Київському міському комітету КП(б)У, за рекомендацією якого призначались керівники на усі управлінські та господарські посади в місті.

Перші післявоєнні вибори до Київської міської ради депутатів трудящих відбулися в грудні 1947 року.

Однак в умовах тоталітарної комуністичної системи існувала жорстка централізація державної та місцевої влади. Декларативно «буржуазному місцевому самоврядуванню» протиставлялись місцеві «ради народних депутатів», списки в які формувались місцевими компартійними органами. Вільні вибори депутатів міської ради та виконкому міськради були неможливі. Кандидатури на посади голів Київської міської ради та Київського міськвиконкому погоджували на Політбюро ЦК КПУ, а голосування депутатів на сесіях Київради мало формальний характер.

Ухвалена 7 жовтня 1977 року чергова «брежнєвська» Конституція СРСР лише посилила політичну та державну владу правлячої комуністичної партії. Стаття 6 Конституції 1977 року юридично закріплювала державно-партійну монополію КПРС як «керуючу та направляючу силу радянського суспільства, ядро його політичної системи, державних та громадських організацій».

Період від 1960-х і до середини 1980-х років радянською пропагандою було прийнято називати епохою «розвинутого соціалізму» (фактично це був період застою).

Саме в період «розвиненого соціалізму» в радянському суспільстві склалися передумови глибокої системної кризи (політичної, економічної, соціальної), яка і привела до остаточного краху соціалістичної командно-адміністративної системи та політичного розпаду радянської імперії — СРСР.

Вперше у пострадянський період демократичні вибори до Київської міської ради відбулися 04 березня 1990 року. Вибори депутатів Київради І-го скликання проводилися на принципах вільного, загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні, відповідно до Закону УРСР «Про вибори депутатів місцевих Рад народних депутатів Української РСР» (від 27.10.1989, № 8305-ХІ).

Реальне відродження місцевого самоврядування у місті Києві розпочалося після ухвалення Декларації про державний суверенітет України (від 16 липня 1990 року) та Закону України «Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» (від 07.12.1990 № 533-ХІІ).

Київ у період незалежності (1991-донині)[ред.ред. код]

З проголошенням Незалежності України (24 серпня 1991 року) та прийняттям Конституції України (28 червня 1996 року) місцеве самоврядування отримало конституційний статус. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21.05.1997 № 280/97-ВР) визначив систему та гарантії місцевого самоврядування, засади організації та діяльності, правовий статус і відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Ратифікація (15 липня 1997 року) Верховною Радою України Європейської хартії місцевого самоврядування заклала законодавчий фундамент для становлення та розвитку місцевого самоврядування в Україні відповідно до Європейської хартії та Конституції України.

Для міста Києва визначною подією було прийняття Закону України «Про столицю України — місто-герой Київ» (від 15.01.1999 № 401-XIV), в якому визначено не лише засади формування та функціонування влади міста Києва, а й систему організаційних і фінансових гарантій з боку держави щодо здійснення Києвом столичних функцій. Закон про столицю, разом з іншими законами, надав громадянам міста право безпосередньо обирати Київського міського голову та депутатів Київської міської ради.

Створення правової основи місцевого самоврядування в місті Києві є безумовно позитивним фактором, однак цей процес потребує подальшого розвитку та вдосконалення задля розбудови повноцінного громадянського суспільства.

Органом виконавчої влади міста Києва у 1990–1992, 1994–1995 роках був виконавчий комітет Київської міської ради, який обирався Київрадою.

У 1992–1994 роках повноваження виконавчого органу міста здійснював Представник Президента України у місті Києві, який одночасно був і главою Київської міської державної адміністрації. Представник Президента України мав статус юридичної особи, гербову печатку та здійснював свої повноваження одноособово.

З 1995 року органом виконавчої влади міста є Київська міська державна адміністрація, яка з 1999 року паралельно виконує функції виконавчого органу Київської міської ради.[1]

29 січня 2013 року члени «Посольства Божого» взяли участь у рейдерському захопленні громадської ради при Київській міській державній адмністрації[2].

Голови КМДА[ред.ред. код]

Структура[ред.ред. код]

Апарат[ред.ред. код]

  • Управління документального забезпечення
  • Контрольне управління
  • Управління електронного урядування та захисту інформації

Управління з питань звернень громадян

  • Управління з питань правоохоронної роботи, запобігання та протидії корупції
  • Управління інформаційного забезпечення та доступу до публічної інформації
  • Управління кадрової роботи і нагород
  • Управління матеріально-технічного та господарського забезпечення
  • Управління міжнародних зв'язків та організаційної роботи
  • Управління організаційної роботи
  • Управління фінансового забезпечення та звітності
  • Юридичне управління
  • Відділ забезпечення роботи адміністративної комісії
  • Відділ з питань мобілізаційної роботи
  • Регіональний відділ адміністрування Державного реєстру виборців
  • Сектор режимно-секретної роботи

Департаменти[ред.ред. код]

  • Департамент будівництва та житлового забезпечення
  • Департамент економіки та інвестицій
  • Департамент житлово-комунальної інфраструктури
  • Департамент земельних ресурсів
  • Департамент комунальної власності м. Києва
  • Департамент культури
  • Департамент містобудування та архітектури
  • Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища

Управління контролю за благоустроєм Управління екології та охорони природних ресурсів Управління з питань надзвичайних ситуацій

  • Департамент освіти і науки, молоді та спорту
  • Департамент охорони здоров'я
  • Департамент промисловості та розвитку підприємництва

Управління з питань регуляторної політики та видачі документів дозвільного характеру Управління торгівлі та побуту

Управління промисловості, підприємництва та інноваційної політики

  • Департамент соціальної політики
  • Департамент суспільних комунікацій

Управління з питань внутрішньої політики Управління з питань реклами Управління преси та інформації

  • Департамент транспортної інфраструктури
  • Департамент фінансів

Управління[ред.ред. код]

  • Управління охорони культурної спадщини
  • Управління туризму
  • Управління у справах жінок, інвалідів, ветеранів війни та праці

Інші[ред.ред. код]

  • Державний архів м. Києва
  • Служба у справах дітей

Установи поза структурою[ред.ред. код]

  • Інспекція державного технічного нагляду
  • Київський міський центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій
  • Київський міський центр сім'ї «Родинний дім»
  • Київський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді
  • Київський молодіжний центр праці

Дорадчі органи[ред.ред. код]

  • Громадська рада
  • Київська міська координаційна рада з питань запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДУ

Керівництво[ред.ред. код]

Дорадчі органи[ред.ред. код]

  • Київська міська координаційна рада з питань запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДУ

Комунальні підприємства[ред.ред. код]

  • Акціонерне товариство холдингова компанія «Київміськбуд»
  • ВАТ «Київспецтранс»
  • Газета Київської міської ради «Хрещатик»
  • Державне комунальне підприємство "Телерадіокомпанія «Київ»
  • Комунальне підприємство по охороні, утриманню та експлуатації внутрішніх водойм м. Києва «Плесо» (КП «Плесо»)
  • Київське комунальне виробниче підприємство «Міськпаливо»
  • Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд»
  • КО «Центр містобудування та архітектури»
  • Комунальна аварійно-рятувальна служба «Київська служба порятунку»
  • Комунальна госпрозрахункова служба перевезень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), скорочено: Служба перевезень КМДА
  • Комунальна корпорація «Київавтодор»
  • Комунальна науково-дослідна установа «Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста»
  • Комунальне комерційне унітарне підприємство «Фінансова компанія „Житло-інвест“» Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)
  • Комунальне підприємство «Радіостанція „Голос Києва“»
  • Комунальне підприємство «Редакція газети „Вечірній Київ“»
  • Комунальне підприємство «Бессарабський ринок»
  • Комунальне підприємство «Водно-інформаційний центр»
  • Комунальне підприємство «Володимирський ринок»
  • Комунальне підприємство «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв»
  • Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації
  • Комунальне підприємство «Госпкомобслуговування»
  • Комунальне підприємство «Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва»
  • Комунальне підприємство «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт»
  • Комунальне підприємство «Житлоінвестбуд — УКБ»
  • Комунальне підприємство «Житлоінвестпроект»
  • Комунальне підприємство «Житній ринок»
  • Комунальне підприємство «Інженерний центр»
  • Комунальне підприємство «Київблагоустрій»
  • Комунальне підприємство «Київдорсервіс»
  • Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» (КП КЖСЕ)
  • Комунальне підприємство «Київінформатика»
  • Комунальне підприємство «Київпастранс»
  • Комунальне підприємство «Київреклама»
  • Комунальне підприємство «Київська міська стоматологічна поліклініка»
  • Комунальне підприємство «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»
  • Комунальне підприємство «Київський інститут земельних відносин» (КП «КІЗВ»)
  • Комунальне підприємство «Київський метрополітен»
  • Комунальне підприємство «Київський міський бізнес-центр»(КП КМБЦ)
  • Комунальне підприємство «Київський міський будинок природи»
  • Комунальне підприємство «Київський міський центр захисту прав споживачів»
  • Комунальне підприємство «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі»
  • Комунальне підприємство «Київський центр нових технологій в стоматології»
  • Комунальне підприємство «Київський центр нових технологій в стоматології»
  • Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс»
  • Комунальне підприємство «Молочна фабрика-кухня»
  • Комунальне підприємство «Притулок для тварин»
  • Комунальне підприємство «Регіональний центр матеріально-технічних ресурсів та маркетингу»
  • Комунальне підприємство «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт»
  • Комунальне підприємство «Фармація»
  • Комунальне підприємство «Центр ідентифікації тварин»
  • Комунальне підприємство «Центр моніторингу столичної освіти»
  • Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київське інвестиційне агентство»
  • Комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло»
  • Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»
  • Комунальне підприємство з питань проектування «Житлоінвестпроект»
  • Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»
  • Комунальне підприємство Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна
  • Комунальне підприємство Київської міської ради «Редакція газети „Українська столиця“»
  • Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни)
  • Спеціалізоване комунальне підприємство «Київтелесервіс»

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]