Київський міжнародний інститут соціології

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС)

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) — приватна фірма, що надає своїм клієнтам послуги за такими напрямками:


КМІС входить до Європейської асоціації дослідників громадської думки і маркетингу (ESOMAR), а керівник Компанії, професор В.І.Паніотто, був першим національним представником ESOMAR в Україні в 1996-2005 р.
КМІС виконує проекти якісних і кількісних досліджень: за останні роки компанія провела понад 300 фокус-груп, щорічно проводиться 70-80 кількісних досліджень.
КМІС є офіційним аудитором рейтингових досліджень конкурсу торгових марок «Фаворити Успіху»[1].

Історія КМІС[ред.ред. код]

Компанія заснована у 1990 році як дослідницький центр Соціологічної асоціації України (РНПСЦ). У 1992 році, коли партнером Центру стає Paragon Research International, на його базі утворюється Україно-Американська дослідницька компанія з назвою КМІС.

  • 1990, червень — В.Є.Хмелько стає директором дослідницького центру (РНПСЦ) Соціологічної асоціації України.
  • 1990 — РНПСЦ одержав від А. П. Горбачика право на поширення розробленого їм (при участі В.Паніотто) першого в Україні пакету програм математично-статистичного аналізу соціологічних даних (ОСА); в тому ж році один екземпляр цього пакету вперше був проданий клієнтові, ставши першим в Україні комерційним програмним продуктом;
  • 1991 — на замовлення Радіо Свобода РНПСЦ проводить першу в Україні підготовку інтерв’юерів для проведення соціологічних опитувань і перші в Україні опитування методом особистого (face-to-face) інтерв’ю з респондентами, відібраними за випадковою вибіркою, репрезентативною для дорослого населення країни;
  • 1992 — на прохання В.Брюховецького РНПСЦ проводить дослідження, спрямоване на виявлення найавторитетніших київських істориків, політологів, соціологів, філософів та економістів для запрошення їх на роботу до відтвореного заново «університету Києво-Могилянська академія»;
  • 1992 — РНПСЦ приватизується й перетворюється в Київський міжнародний інститут соціології (президентом КМІС стає В.Є.Хмелько, генеральним директором — В.I.Паніотто, членами дирекції — американський соціолог М.Сваффорд і український математик і програміст Л.Фінкель).
  • 1992 — укладений договір з університетом «Києво-Могилянська академія» про розміщення КМІС у його приміщеннях, про участь інституту в організації кафедри соціології університету та про співробітництво з нею;
  • 1992 — КМІС проводить перші в Україні професійні фокус-групи;
  • 1992 — розпочато емпіричний етап української частини міжнародного дослідницького проекту «Соціальні структури й особистість в умовах радикальних соціальних змін», здійсненого КМІС разом з Університетом Джонса Гопкінса та Інститутом філософії й соціології Польської Академії наук під керівництвом М.Кона, В.Хмелько та К.Сломчинского;
  • 1992 — співробітниками КМІС (Д.Краковичем і А.Сердюком) підготовлений перший в Україні підручник для інтерв'юерів соціологічних опитувань;
  • 1993 — прийнята Конституція Російської федерації, 26 стаття якої (частина 1) запропонована співробітником КМІС Р.Ленчовским
  • 1994 — В.Паніотто, на основі спільних розробок з В.Хмелько й Л.Фінкелем, у співробітництві М.Сваффордом і М.Косолаповим і при консультаціях з Л.Кішем і С.Херінгою бере участь у підготовці (за підтримкою Національного наукового фонду США) рекомендацій з методики побудови репрезентативних вибірок з урахуванням недоліків статистики в країнах колишнього СРСР;
  • 1994 — під керівництвом В.Паніотто рекомендації з методики побудови репрезентативних вибірок, підготовлені їм разом з М.Сваффордом і М.Косолаповим, реалізуються в розробці першого в Україні програмного забезпечення для побудови репрезентативних вибірок;
  • 1994 — під керівництвом В.Паніотто розпочато проведення щорічного моніторингу стану міжетнічних відносин в Україні з використанням шкали Богардуса (в адаптації Н.Паніної для українських умов);
  • 1994 — на основі даних опитувань КМІС із використанням показника, розробленого Р.Ленчовським і В.Паніотто, В.Хмелько вперше виділяє в етнічній структурі населення України категорію російсько-українських біетноров і визначає ступінь їхньої поширеності;
  • 1995 — КМІС стає членом ESOMAR (European Society for opinion and Market Research);
  • 1995 — на замовлення Всесвітнього банку й фінансовій підтримці уряду Японії КМІС проводить перше в Україні, репрезентативне для її населення, дослідження доходів і видатків домогосподарств України, рівня бідності й зайнятості її населення, а в 1996 — аналогічне панельне дослідження (з 1999 р. елементи його методології стали використовуватися в моніторингу добробуту й рівня бідності домогосподарств Держкомстатом України);
  • 1996 — В.Паніотто стає першим національним представником ESOMAR в Україні;
  • 1996 — на замовлення Організації Об’єднаних націй КМІС проводить перше в Україні соціо-епідеміологічне дослідження репродуктивного здоров’я населення країни;
  • 1999 — на замовлення і при інформаційній підтримці Фонду «Демократичні ініціативи» КМІС розробляє вибірку й координує проведення екзит-полу під час першого й другого турів президентських виборів співробітниками трьох компаній — КМІС, СОЦИС і Центру «Соціальний моніторинг»;
  • 1999 — на замовлення Агентства США по міжнародному розвитку в співробітництві з Держкомітетом із підприємництва України, а також Management System International і Development Alternative Incorporation КМІС проводить перший в Україні вибірковий перепис малих підприємств (проведене опитування 5000 підприємств і близько 10 000 інтерв’ю в домогосподарствах для пошуку й опису характеристик малих підприємств);
  • 2000 — створення разом з НаУКМА й центром «Соціальні індикатори» Відкритого банку соціологічних даних (грант посольства Канади)
  • 2002 — проведене перше дослідження психічного здоров’я населення, репрезентативне для населення України (частина міжнародного проекту ВООЗ, керівник Е.Бромет, координатор В.Захожа, керівник психіатричної частини — С.Глузман)
  • 2001 — Н.Харченко завершено й захищене як дисертаційне на звання кандидата соціологічних наук дослідження «Методика виміру й аналізу бідності в сучасній Україні», виконане на основі даних національно репрезентативних панельних опитувань в 1995 і 1996 роках на замовлення Всесвітнього Банку й репрезентативного опитування населення Дніпропетровської області за замовленням Міністерства праці й соціальної політики України й програми TACIS;
  • 2002 — на замовлення і при інформаційній підтримці Фонду «Демократичні ініціативи» КМІС розробляє вибірку й координує проведення екзит-полу під час парламентських виборів співробітниками трьох компаній — КМІС, СОЦИС і Центру «Соціальний моніторинг» при фінансовій підтримці фонду «Відродження»;
  • 2002 — завершене дослідження «Макросоціальні зміни в українському суспільстві за 10 років незалежності», проведене В.Хмелько за даними національно репрезентативних опитувань, проведених КМІС у 1991—2002 р., як власних, так і на замовлення Дослідницького інституту Радіо Свобода, Інформаційного Агенства Сполучених Штатів (USIA), Агенства міжнародного розвитку Сполучених Штатів (USAID), Всесвітнього Банку і з використанням даних державної статистики за ці роки й даних про результати парламентських виборів;
  • 2003 — проведено першу хвилю Українського лонгітюдного моніторингового дослідження (ULMS, аналог російського проекту RLMS), присвяченого проблемам зайнятості та інших соціально-економічних питань (наступні хвилі проведені в 2004 і 2007). Дослідження проводиться в співробітництві з консорціумом західноєвропейських і американських університетів під керівництвом професора Х.Лемана (H.Lehman).
  • 2003 — КМІС засновує стипендії ім. Майкла Сваффорда для найкращих студентів магістерської програми кафедри соціології НаУКМА
  • 2004 — акредитація КМІС Соціологічною асоціацією України
  • 2004 — КМІС стає офіційним аудитором рейтингових досліджень конкурсу торгових марок «Фаворити Успіху»
  • 2004 — опублікована книга «Статистичний аналіз соціологічних даних», написана В. І. Паніотто, В. С. Максименко та Н. М. Харченко.
  • 2004 — Н.Харченко призначена виконавчим директором КМІС;
  • 2004 — КМІС координує проведення екзит-полу на замовлення і при інформаційній підтримці Фонду «Демократичні ініціативи» під час першого туру президентських виборів співробітниками чотирьох компаній — КМІС, Центру ім. Разумкова, СОЦИС і Центру «Соціальний моніторинг», а під час другого тура виборів і його переголосування — співробітниками двох компаній — КМІС і Центра ім. Разумкова;
  • 2004 — результати екзит-полу, проведеного КМІС і Центром ім. Разумкова при інформаційній підтримці Фонду «Демократичні ініціативи», використовуються Верховним судом України як один з матеріалів при рішенні питання про визнання другого тура президентських виборів недійсним;
  • 2006 — на замовлення і при інформаційній підтримці Фонду «Демократичні ініціативи» КМІС розробляє вибірку й координує проведення екзит-полу під час парламентських виборів співробітниками КМІС і Центру ім. Разумкова;
  • 2006 — виданий «Англо-український соціологічний словник», складений співробітниками КМІС під керівництвом В.Паніотто;
  • 2007 — приєднання до мережі WorldPublicOpinion, яка проводить дослідження в 25 країнах;
  • 2007 — на замовлення і при інформаційній підтримці Фонду «Демократичні ініціативи» КМІС розробляє вибірку й координує проведення екзит-полу під час парламентських виборів співробітниками КМІС і Центру ім. Разумкова;
  • 2007 — у співробітництві з Management System International у рамках проекту «Гідна Україна» завершено дослідження «Стан корупції в Україні», в якому опитано близько 11 тисяч респондентів;
  • 2007 — вийшла з друку книга «Соціальні структури і особистість: дослідження Мелвіна Кону та його співпрацівників», підготовлена до видання співробітниками КМІС і кафедри соціології НаУКМА під редакцією В.Хмелько;
  • 2008 — на замовлення MSI створений Банк даних досліджень корупції в Україні;
  • 2008 — приєднання (разом з Інститутом соціології НАН України) до Програми міжнародного соціального дослідження (ISSP — International Social Survey Programme), яка проводить щорічно дослідження в 45 країнах світу за єдиним опитувальником;
  • 2009 — на замовлення міжнародної організації «СНІД-Альянс» проведене перше в Україні дослідження для оцінки чисельності груп ризику методом «scale up»;

Завдання КМІС[ред.ред. код]

Завдання КМІС — вивчення й надання суспільству високоякісної інформації про політичний, соціальний і соціально-економічний стан України в цілому й різних соціальних груп і категорій. Як соціально-відповідальне підприємство КМІС направляє значну частину прибутку на фінансування наукових досліджень, у тому числі наукової праці кафедри соціології Національного університету «Київо-Могилянська академія» (НаУКМА), професорів і студентів НаУКМА, виплачує щорічно дві стипендії ім. М.Сваффорда (нашого колишнього співвласника) для студентів, підтримує «Відкритий банк соціологічних даних», фінансує журнал «Соціологія: теорія, методи, маркетинг». КМІС здійснює також власні наукові дослідження, пов’язані з вивченням рівня бідності, соціально-регіональним розподілом України, станом міжетнічних відносин і рівнем ксенофобії, рівнем здоров’я населення України (психічне здоров’я, здоров’я матерів і дітей, вплив Чорнобиля та ін.), оцінкою політичної ситуації. Крім того, одним із завдань КМІСу є розвиток методології соціологічних досліджень і контроль якості інформації, одержуваної в ході соціологічних досліджень (КМІС проводить аудити досліджень, вибірок, конкурсів, з 1999 р. бере участь у проведенні екзит-полів усіх національних та деяких локальних виборів).

Команда[ред.ред. код]

На сьогодні до складу КМІС входять департаменти, які спеціалізуються на проведенні соціально-економічних, маркетингових, політичних досліджень, досліджень здоров’я, а також департамент консалтингу та аудиту досліджень. У Київському й регіональному центрах КМІС працює 10 штатних модераторів, які спеціалізуються на проведенні якісних досліджень. У всіх регіонах України (24 області та АР Крим) працюють інтерв'юери КМІС, загальною кількістю понад 500 чоловік. Дослідницькі ресурси компанії дозволяють проводити кількісні дослідження, репрезентативні для України в цілому й для кожного з її регіонів, так само як і дослідження на території Білорусі й Молдови.

Критика[ред.ред. код]

В 2013 році політолог Сергій Грабовський розкритикував[2] опитування щодо зовнішньополітичної стратегії та мовного питання, проведеного КМІСом з 23 лютого по 11 березня[3][4][5], і висловив припущення що запитання були підготовлені неналежним чином. Він наголосив, що до результатів проведених КМІСом, слід ставитися прискіпливіше, ніж до результатів досліджень інших соціологічних служб.

Персоналії КМІС[ред.ред. код]

  • Хмелько Валерій Євгенович — президент КМІС
  • Паніотто Володимир Ілліч — генеральний директор КМІС.
  • Харченко Наталя Миколаївна — виконавчий директор КМІС
  • Вікторія Захожа — заступник директора КМІС
  • Петренко Тетяна Вікторівна — керівник департаменту кількісних досліджень
  • Мирошниченко Артем Євгенович — керівник департаменту якісних досліджень

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]