Київський похід 1018
| Київський похід Болеслава I | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Польсько-руська війна | |||||||
.jpg) Болеслав I Хоробрий у Києві |
|||||||
|
|||||||
| Сторони | |||||||
 Королівство Польське |
 Київська Русь |
||||||
| Командувачі | |||||||
| Болеслав I Хоробрий,Святополк I Окаянний |
Ярослав I Мудрий |
||||||
| Військові сили | |||||||
| 5 тис. поляків, 300 німців, 500 угорців, 1 тис. печенігів | кілька тисяч | ||||||
| Втрати | |||||||
| не відомо | не відомо | ||||||
Київський похід — історичний епізод боротьби за владу в Київській Русі синів Володимира I Великого — Святополка I і Ярослава I Володимировичів. Святополк для повернення собі великокняжого престолу, який зайняв Ярослав, просить військової допомоги у свого тестя — польського короля Болеслава І Хороброго.
У 1018 р. Болеслав I Хоробрий, який убезпечив свій західний кордон після Будишинського миру, зібрав військо і рушив на Волинь, проти Ярослава. Останній, зібрав русь, варягів і слов'ян, виступив назустріч Болеславу і Святополку. Війська супротивників зустрілись на р. Буг. Польська кіннота, на чолі з Болеславом несподівано форсувала ріку і атакувала ще не вишикуване в бойові порядки військо Ярослава. Поляки вщент розгромили Ярослава і він з рештками дружини втік з поля бою до Новгорода.
Взявши беззахисний Київ, Болеслав не поспішав передати владу Святополку, і сам спробував володарювати в Київських землях. За його наказом польське військо розмістилось «на прокорм» по прилеглих містах. Святополк аж ніяк не очікував такого «фортеля» від тестя і звелів своїм прибічникам підняти повстання в Києві. Болеслав вимушений був залишити Київ, але при відступі захопив з собою всю княжу казну та всіх сестер Ярослава і Святополка. Повертаючись до Польщі, військо Болеслава захопило червенські міста.
Святополк почав княжити у Києві, але невдовзі Ярослав знову набрав варягів і знову пішов проти свого брата. Без військової допомоги поляків Святополк не міг протистояти Ярославу і на цей раз втік до печенігів.
Дивись також[ред.]
