Київський торт
Київський торт без коробки
|
| Десерт |
| Входить у національні кухні |
|---|
| Автор |
| К. Н. Петренко, Н. Черногор |
| Час появи |
| 1965 |
| Необхідні компоненти |
| цукор, масло солодковершкове "Екстра", ядра горіхів фундука смажені подрібнені, борошно пшеничне в/ґ, продукт згущений "Молс", білок яєчний сухий, какао-порошок, коньяк, пудра ванільна |
| Зазвичай використовувані компоненти |
| вино десертне, барвники натуральні, куркумін, кармін, барвник штучний індигокармін |
| Енергетична цінність (100 г) |
| 481 ккал (2014 кДж) |
| Харчова цінність (100 г) |
| Рецепт у Кулінарні книзі |
 Київський торт |
| Зображення на ВікіСховищі |
 Зображення |
Складність:  |
Ки́ївський торт — продукція Київської кондитерської фабрики імені Карла Маркса. За свою майже п'ятидесятирічну історію став одним із символів Києва
Зміст |
Опис [ред.]
Торт складається з двох білково-збивних коржів з прошарками крему. Поверхню торта прикрашено різними кремами, бокову поверхню обсипано горіховою крихтою.
Історія [ред.]
Одного разу кондитери забули покласти в холодильну камеру партію яєчного білка, призначеного для бісквіта. На наступний ранок начальник бісквітного цеху Костянтин Микитович Петренко за допомогою 17-річної помічниці кондитера Надії Чорногор, щоб приховати помилку колег, на свій страх і ризик переклав застиглі білкові коржі масляним кремом, посипав ванільною пудрою, прикрасив поверхню квітковим орнаментом. Так з'явився попередник торта, якому було призначено на довгі десятиліття стати візитною карткою Києва.
Рецептура «Київського торта» з часом зазнавала змін: у 1970-х роках кондитери удосконалили процес приготування білково-горіхової суміші, потім в коржі почали додавати фундук, експериментувати з арахісом і кеш'ю. Однак ці дорогі горіхи підвищували собівартість торта, тому на фабриці повернулися до фундуку.
Цікаві факти [ред.]
Саме «Київський торт» був одним з подарунків від Української РСР Л. І. Брежнєву на 70-річчя. Триярусний витвір кулінарного мистецтва складався з 70 коржів і важив понад п'ять кілограмів. Кажуть, генсекові подарунок настільки припав до смаку, що він вимагав від своїх кухарів повторити шедевр. Докладний оригінальний рецепт на Київській фабриці і досі тримають у таємниці[1].
