Киев (фототехніка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Киев
Тип бренд фотоапаратівd і виробник камерd
Засновано 1940
Закриття (ліквідація) 2009
CMNS: Киев у Вікісховищі
Фотокамера «Киев-4АМ»
Оригінальна камера Jena Contax II 1936 року, прототип фотоапаратів «Киев»

«Киев» — торгова марка радянських та українських фотоапаратів, що виготовлялися з кінця 1940-х до 2000-х років у Києві на заводі «Арсенал».

35 мм фотокамери[ред. | ред. код]

Далекомірні камери[ред. | ред. код]

Фотокамера «Киев-2А» з об'єктивом CZJ Sonnar 2/50.
Фотокамера «Киев-3А» з об'єктивом «Юпитер-8» 2/50.
Фотокамера «Киев-4» з об'єктивом «Юпитер-8М» 2/50 та оригінальним кофром.
Фотокамера «Киев-5» з об'єктивом «Гелиос-94» 1,8/50.

Далекомірні фотоапарати «Киев» — перша фототехніка, яку почав виготовляти завод «Арсенал». Моделі «Киев-2» та «Киев-3» були точними копіями німецьких камер Zeiss Contax-II[en] і Contax-III. Найперші екземпляри виготовлялися з оригінальних німецьких комплектуючих (на деяких камерах можна знайти навіть оригінальні німецькі гравірування)[1], причому до побудови лінії виробництва на заводі «Арсенал» фотоапарати «Киев» виготовлялися на заводі Цейсса в Йені (НДР)[1]. Пізніше всю документацію та техніку вивезли до Києва за рахунок репарацій, і почалося виробництво фотокамер на «Арсеналі».

Моделі «Киев-2» і «Киев-3» відрізнялися один від одного наявністю експонометра в «Киева-3», який був першим в СРСР фотоапаратом із вбудованим експонометром. Деякі екземпляри камери «Киев-3» були виготовлені з написом українською «Київ». Крім того, в 1956 році з'явилися нові модифікації «Киев-2А» й «Киев-3А», до яких додали X-синхроконтакт для фотоспалаху. Задня стінка фотоапарата — знімна. Можна використовувати одноциліндрові або двоциліндрові касети з фотоплівкою. Камери мають фокальний затвор із гнучкими шторками «жалюзі», зібраними з вузьких металічних ланок, який рухався зверху вниз. Затвор був укомплектований автоспуском. Взвод затвора, встановлення витримки, перемотування плівки виконувалися за допомоги однієї голівки. Діапазон витримок — від 1/1250 до 1 с.

В 1957—1958 роках завод модернізував «Киев-2» та «Киев-3», замінивши їх на «Киев-4А» та «Киев-4» відповідно. В нових моделях була оновлена задня стінка, дещо змінений корпус та експонометр. Ці моделі вироблялися на заводі доволі довго: «Киев-4» — до 1979 року, «Киев-4А» — до 1980. Існують також модифікації «Киев-4М» (1976) та «Киев-4АМ» (1980), в яких доданий центральний контакт, модифікована голівка взводу затвора та перероблено механізм перемотування плівки на «рулетку». Ці модифікації виготовлялися на заводі до 1985 року.

Останнім новим далекомірним фотоапаратом був «Киев-5». За технічними даними він подібний до «Киева-4», але зовнішній вигляд камери був перероблений, зокрема верхня частина. «Киев-5» мав курковий взвод затвора, автоматичний компенсатор паралакса, рулетку для перемотування плівки. Був дещо змінений діапазон витримок: замість 1/1250 з'явилася витримка 1/1000. Камера також має модернізований експонометр.

Далекомірні камери «Киев» комплектувалися такими штатними об'єктивами: «Юпитер-8» 2/50 (всі моделі), «Гелиос-94» 1,8/50 (Киев-5), «Гелиос-103» 1,8/50 (Киев-4М, Киев-4АМ).

Об'єктиви для далекомірних камер[ред. | ред. код]

Далекомірні фотоапарати «Киев» мали свій байонет — байонет Contax-Киев (або Contax RF). Під такий байонет об'єктиви виготовляли завод «Арсенал», Казанський завод (КОМЗ), Красногорський завод (КМЗ) та Литкаринський завод (ЛЗОС).

Модель Ілюстрація Фокусна
відстань
Відносний
отвір
Байонет Кут поля
зору
Тип Виробник
Юпитер-12
35 2,8 зовнішній 62,5° ширококутний КМЗ, ЛЗОС
Юпитер-8
50 2,0 внутрішній 45° нормальний Арсенал, КМЗ
Гелиос-94 50 1,8 внутрішній 46° нормальний Арсенал
Гелиос-103
50 1,8 внутрішній 45° нормальний Арсенал
Юпитер-9
85 2,0 зовнішній 28,8° телеоб'єктив Арсенал, КМЗ, ЛЗОС
Юпитер-11
133 4,0 зовнішній 18,5° телеоб'єктив Арсенал, КМЗ, КОМЗ

Дзеркальні камери з байонетом «Автомат»[ред. | ред. код]

Фотокамера «Киев-10» з об'єктивом «Гелиос-81 Автомат» 2/50.
Фотокамера «Киев-15TTL» з об'єктивом «Гелиос-81 Автомат» 2/50.

Перші дзеркальні камери, що почав серійно виготовляти завод «Арсенал», мали оригінальний байонет «Автомат» власної розробки. До цієї лінійки входять такі фотокамери:

  • «Киев-10» (1965—1974).
  • «Киев-15Tee» (1974—1980).
  • «Киев-15TTL» (1980).

«Киев-10» — перша в світі однооб'єктивна автоматична дзеркальна фотокамера[2], мала автомат на селеновому фотоелементі з пріоритетом витримки. Затвор був унікальним для тих часів, оскільки мав віялову конструкцію, і відпрацьовував витримки від 1/2 с до 1/1000 с. Фотокамера мала металічний корпус із відкидною кришкою на шарнірах. Окрім автоматичного режиму, можна було встановлювати експозицію й у ручному режимі; для перемикання між режимами використовувався диск, що розташовувався під кнопкою спуску, внаслідок чого об'єктиви з байонетом «Автомат» не мали кільця встановлення діафрагми. Також «Киев-10» мав дзеркало постійного візирування, автоматичний лічильник кадрів, рулетку зворотньої перемотки на нижній кришці, синхроконтакт.

Наступна після «Киев-10» модель — фотоапарат «Киев-15», що існує у двох модифікаціях: «Киев-15Tee» і «Киев-15TTL». На відміну від попередньої моделі, «Киев-15» укомплектований стаціонарною пентапризмою з TTL-експонометром на основі CdS-фоторезисторів, що керує автоматикою з пріоритетом витримки. В модифікації «Киев-15TTL» експонометр має один режим роботи, у «Киев-15Tee» — два: нормальний режим та режим недостатньої освітленості. Механічний ламельний затвор має віялову конструкцію з балансиром, що мінімізує вібрації камери при спрацюванні затвора, а механізм взводу затвора з'єднаний із перемоткою плівки. Діапазон витримок, що відпрацьовує фотокамера «Киев-15» — від 1/2 с до 1/1000 с. Як і в моделі «Киев-10», експозицію можна встановлювати й у ручному режимі за допомогою диску, що розташовується на передній частині фотокамери. Також «Киев-15» має синхроконтакт Х із витримкою синхронізації 1/60 с, фокусувальний екран із мікрорастром та матованим кільцем, автоматичний лічильник кадрів. Крім оригінальних об'єктивів із кріпленням «Автомат», фотокамера «Киев-15» підтримує об'єктиви для фотокамер «Зенит» із різьбовим кріпленням М39x1 за допомогою спеціального адаптера, що міститься у комплекті.

Об'єктиви для дзеркальних камер з байонетом «Автомат»[ред. | ред. код]

Об'єктиви під байонет Автомат для дзеркальних фотоапаратів «Киев-10» та «Киев-15» виготовляв лише завод «Арсенал».

Модель Ілюстрація Фокусна
відстань
Відносний
отвір
Кут поля
зору
Тип
Мир-20 Автомат 20 3,5 96° надширококутний
Мир-1 Автомат 37 2,8 60° ширококутний
Гелиос-65 Автомат 52 2,0 45° нормальний
Гелиос-81 Автомат 50 2,0 45° нормальний
Юпитер-9 Автомат 85 2,0 28° (29°) телеоб'єктив
Юпитер-11 Автомат 133 4,0 18°30' телеоб'єктив
Рубин-2 Автомат 45 — 80 3,5 варіооб'єктив

Дзеркальні камери з байонетом Н[ред. | ред. код]

Фотокамера «Киев-19» з об'єктивом «Гелиос-81Н» 2/50.

У 1970-х роках на заводі «Арсенал» для заміни попередніх моделей була розроблена нова лінійка дзеркальних фотокамер із байонетом Н, що фактично являв собою байонет F фірми Nikon. До цієї лінійки входять такі фотокамери:

Об'єктиви для дзеркальних камер з байонетом Н[ред. | ред. код]

Об'єктиви під байонет Н для дзеркальних фотоапаратів «Киев-17», «Киев-18», «Киев-19» та «Киев-20» виготовляли завод «Арсенал», білоруське об'єднання «БелОМО» та частково російські КМЗ та Вологодський завод (ВОМЗ).

Модель Ілюстрація Фокусна
відстань
Відносний
отвір
Кут поля
зору
Тип Виробник
МС Пеленг 3,5/8А 8 3,5 180° надширококутний БелОМО
МС Зенитар-Н 2,8/16 16 2,8 180° надширококутний КМЗ
МС Пеленг А 17 2,8 180° надширококутний БелОМО
МС Мир-47Н 20 2,5 96° ширококутний ВОМЗ
МС Мир-73Н 20 2,8 96° ширококутний Арсенал
МС Мир-20Н 20 3,5 96° ширококутний Арсенал
МС Мир-24Н 35 2,0 66° ширококутний Арсенал
ПКС МС Мир-67 35 2,8 64/84° ширококутний із зміщенням оптичної осі Арсенал
МС Волна-8Н 50 1,2 45° нормальний Арсенал
МС Гелиос-81Н 50 2,0 45° нормальний Арсенал
МС Калейнар-5Н 100 2,8 24,5° телеоб'єктив Арсенал
Телеар-Н 200 3,5 12° телеоб'єктив Арсенал
МС Гранит-11Н 80 — 200 4,5 12° — 30° варіооб'єктив Арсенал
МС Янтарь-14Н Макро 28 — 82 (85) 2,8 — 4 29° — 75° варіооб'єктив Арсенал
МС Янтарь-20Н 35 — 200 3,5 — 4,5 12° — 63,5° варіооб'єктив Арсенал
МС Яшма-4Н 30 2,8 телеоб'єктив Арсенал

Шкальні камери[ред. | ред. код]

Фотокамера «Киев-35А» з об'єктивом МС Корсар 2,8/35.

У 1980-х роках завод «Арсенал» почав виробляти шкальну фотокамеру «Киев-35», прототипом якої є німецький фотоапарат Minox 35[3]. Камера «Киев-35» існувала у двох модифікаціях:

  • «Киев-35А» (1984–?).
  • «Киев-35АМ» (1991–?).

Середньоформатні камери[ред. | ред. код]

Класичні середньоформатні камери[ред. | ред. код]

Фотокамера «Киев-6С TTL» з об'єктивом Arsat C 2,8/80.
Фотокамера «Киев-60» з об'єктивом МС Волна-3 2,8/80.
  • «Киев-6С» (1971—1980)
  • «Киев-6С TTL» (1978—1986)
  • «Киев-60» (1984-?)

Модульні середньоформатні камери[ред. | ред. код]

Фотокамера «Салют» з об'єктивом «Индустар-29» 2,8/80.
Фотокамера «Киев-88» з об'єктивом Arsat B 2,8/80.
  • «Салют» (1957—1972)
  • «Салют-C» (1972—1980)
  • «Киев-88» (1979-?)
  • «Киев-88СМ» (?)
  • «Киев-90» (1983—1985, 1987—1990[4])

Об'єктиви для середньоформатних камер з байонетами Б та В[ред. | ред. код]

Об'єктиви під байонет В для фотоапаратів «Салют» та «Киев-88» виготовляв лише завод «Арсенал» і частково російський ДОІ. Своєю чергою, об'єктиви під байонет Б, що був розроблений у 1950-х роках фірмою Carl Zeiss Jena, виготовлялися фірмами Pentacon та Carl Zeiss Jena у НДР, Schneider Kreuznach, Kilfitt, Novoflex та Astro у ФРН, Zoomar у США і на заводі «Арсенал» та уманському заводі «Вега», а також частково у ДОІ. До недавнього часу об'єктиви під байонет Б виготовляли українські фірми Arax та Hartblei.

Модель Ілюстрація Фокусна
відстань
Відносний
отвір
Байонет Кут поля
зору
Тип Виробник
Зодиак-8
30 3,5 Б, В 180° надширококутний Арсенал
Мир-26
45 3,5 Б, В 83° ширококутний Арсенал, Вега
CZJ Flektogon 4/50 50 4,0 Б 78° ширококутний Carl Zeiss Jena
CZJ Flektogon 2,8/65 65 2,8 Б 64° ширококутний Carl Zeiss Jena
Мир-3 65 3,5 Б, В 66° ширококутний Арсенал
Мир-38
65 3,5 Б, В 66° ширококутний Арсенал, Вега
CZJ Tessar 2,8/80 80 2,8 Б нормальний Carl Zeiss Jena
Индустар-29
80 2,8 В 44° нормальний Арсенал, ДОІ
МС Волна-3
80 2,8 Б, В 44° нормальний Арсенал
CZJ Biometar 2,8/80
80 2,8 Б 54° нормальний Carl Zeiss Jena
Вега-12
90 2,8 Б, В 47° нормальний Арсенал
МС Вега-28
120 2,8 Б, В 31° телеоб'єктив Арсенал, Вега
CZJ Biometar 2,8/120
120 2,8 Б 41° телеоб'єктив Carl Zeiss Jena
Калейнар-3
150 2,8 Б, В 28° телеоб'єктив Арсенал, Вега
CZJ Sonnar 2,8/180
180 2,8 Б 24,5° телеоб'єктив Carl Zeiss Jena
Юпитер-36
250 3,5 Б, В 19° телеоб'єктив Арсенал, Вега
МС Телеар-5 250 5,6 Б, В 18° телеоб'єктив Арсенал
CZJ Sonnar 4/300
300 4,0 Б 15,5° телеоб'єктив Carl Zeiss Jena
Таир-33 300 4,5 Б, В 15° телеоб'єктив Арсенал
ЗМ-3 600 8,0 Б, В 7,5° дзеркально-лінзовий телеоб'єктив Арсенал, ДОІ
CZJ Spiegelobjektiv 5,6/1000 1000 5,6 Б дзеркально-лінзовий телеоб'єктив Carl Zeiss Jena

Напівформатні камери[ред. | ред. код]

Фотокамера «Київ-Вега» з об'єктивом «Індустар-М» 3,5/28.
Фотокамера «Вега-2».
Фотокамера «Киев-30»
Фотокамера «Киев-303».
  • «Київ-Вега» (1960—1962)
  • «Вега-2» (1961—1964)
  • «Киев-30» (1975—1983)
  • «Киев-30М» (1987-?)
  • «Киев-303» (1990-?)

Серії[ред. | ред. код]

Фотокамери Киев випускались у декількох серіях:

  • далекомірні фотоапарати «Киев-2», «Киев-3», «Киев-4» та «Киев-5» з форматом кадру 24×36 мм, металічним фокальним затвором та змінними об'єктивами. Ці фотокамери за конструкцією подібні до німецьких фотоапаратів Zeiss Contax II та III (окрім Киев-5 з переробленими механізмами взводу затвору та іншою системою візирування об'єкта, що фотографується). Документацію та виробниче обладнання для камер Contax було вивезено до СРСР після Німецько-радянської війни з заводу фірми Zeiss в Дрездені у залік репарацій. «Киев-2» та «Киев-3» були точним відтворенням камер Contax II та III відповідно. Їхні перші партії збирали із залишків деталей німецького виробництва за участю німецьких фахівців, ці апарати мають сьогодні неабияку колекційну вартість;
  • однооб'єктивні дзеркальні середньоформатні камери модульної конструкції із змінною касетою для плівки та фокальним затвором «Салют», «Салют-С», «Киев-88», подібні до камер Hasselblad 1000F та 1600F;
  • мініатюрні фотокамери з форматом кадру 10×14 та 13×17 мм «Киев-Вега», «Вега-2», «Киев-30», «Киев-303», що їхню конструкцію запозичено у японської фотокамери Minolta 16;
  • однооб'єктивні дзеркальні середньоформатні камери «Киев-6С», «Киев-60», подібні до камери VEB Pentacon Six.
  • однооб'єктивні дзеркальна камери з форматом кадру 24×36 мм, фокальним затвором та змінними об'єктивами «Киев-10», «Киев-15Тее» (з байонетом власної розробки, оригінальним фокальним затвором та автоматичним керуванням експозицією) та «Киев-17», «Киев-19», «Киев-19М», «Киев-20» (з байонетом Н — радянським аналогом байонету Nikon F, та ламельним фокальним затвором);
  • компактна автоматична фотокамера у пластмасовому корпусі із форматом кадру 24×36 мм «Киев-35А».

Найпоширенішими серед споживачів в СРСР камерами марки «Киев» були «Киев-4» в кількох модифікаціях, а з 1980-х років — «Киев-19» та «Киев-19М». Середньоформатні камери «Киев» досі вважаються непоганим бюджетним інструментом для фотографа-митця.

На більшості апаратів назва писалася російською («Киев»), але були також випуски з написанням назви українською («Київ»)[5]. Зокрема, написи українською можна зустріти на камерах «Киев-3»[6] та «Киев-Вега»[7].

«Киев» у літературі[ред. | ред. код]

Про «Киев» згадує, зокрема, відомий дитячий автор Всеволод Нестайко у повісті «Таємниця трьох невідомих», де хлопці Ява та Павлуша вирішили сфотографувати привида:

— Нічого все-таки не вийде. Це ж фотоапарата треба не якогось, а такого… якогось спеціального. Щоб уночі знімав. Моя «Смена» не візьме.

Я скипів.

— Ах ти ж, г-г… — хотів я сказати на нього за звичкою «глистюк паралізований», але вчасно збагнув, що одразу втрачу напарника, i сказав: — Г-герой! Теж іще! Якого там спеціального. Просто хорошого апарата треба. «Київ», чи що.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 20 Лютого 2020. Процитовано 12 Липня 2012. 
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 Вересня 2012. Процитовано 19 Липня 2012. 
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 Березня 2016. Процитовано 22 Травня 2015. 
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 Травня 2015. Процитовано 22 Травня 2015. 
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 Травня 2008. Процитовано 8 Вересня 2008. 
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 Жовтня 2012. Процитовано 11 Липня 2012. 
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 Липня 2012. Процитовано 11 Липня 2012. 

Посилання[ред. | ред. код]