Клан Макгрегор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Емблема клану МакГрегор
Чоловік з клану МакГрегор у традиційному вбранні. Малюнок художника Р. Р. МакЯна 1845 року.
Давня гробниця клану МакГрегор.
Могила Роб Роя МакГрегора.
Один з варіантів тартану клану МакГрегор - "Червоно-зелений тартан МакГрегор".
Один з варіантів тартану клану МакГрегор - "Червоно-чорний тартан МакГрегор".
Один з варіантів тартану клану МакГрегор - "МакГрегор Гардні".
Один з варіантів тартану клану МакГрегор - "МакГрегор Глендгіл".
Один з варіантів тартану клану МакГрегор - "МакГрегор Зелений".

МакГрегор (англ. MacGregor, шотл. гел. MacGrioghair) — він же: МакГріогайр, МакГрегорі - один з кланів гірської частини Шотландії. Макгрегори володіли землями у Гленстре, Гленлохі й Гленорхі.

Історія клану[ред.ред. код]

Походження клану[ред.ред. код]

Клан МакГрегор походить з земель Орхі, Гленлохі, Гленстре.

Вважається, що клан чисто кельтського (гельського) походження, що він походить від королівського роду королів Дал Ріада, які в свою чергу мають ірландське походження - з династій давніх ірландських королів. З Яном Монкрефі, клан МакГрегор походить від давнього кельтського королівського роду через абатів Глендохарт. Це згадується в девізі клану: "Королівське моє походження".

Люди клану МакГрегор вважають своїм родоначальником принца Грегора МакАльпіна, сина короля Кеннета I — що відображено у девізі клану, — однак, можливо, це просто легенда. Але історик Вільям Форбс Скене підтримував цю думку. Інші історики схильні вважати, що пращуром МакГрегорів був Гріогар (Griogair), син Дангала, співправителя королівства Альба у період між 879 і 889 роками. Першим вождем клану, чиє існування підтверджують історичні джерела, був Гріогар Золоті Шпори (Griogair of the Golden Bridles). Близько 1390 року йому спадкував син, Ян Одноокий (Eoin Camm).

X - XV століття[ред.ред. код]

МакГрегори були вкрай войовничими, й захопили багато земель силою зброї. Тривалий час їм вдавалось зберігати «статус кво». Однак доля відвернулась від МакГрегорів, коли король Роберт I Брюс передав значну частину їхніх земель клану Кемпбелл, який підробив документи на право власності. Клан втратив баронство Лох Ейв. Кемпбелли збудували замок Кілхурн на їхніх землях і поступово витісняли МакГрегорів з їхніх земель. МакГрегори довго й безуспішно боролись із Кемпбеллами, й у решті решт втратили більшість земельних володінь.

XVI століття - війни кланів[ред.ред. код]

У 1519 році помар Ян Гленстре (гельск. - Iain of Glenstrae) не лишивши нащадків. Він був другим відомим чоловіком клану МакГрегор, хто отримав прізвисько "Чорний". Еайн МакГрегор уклав спілку одвічним ворогом - з кланом Кемпбелл і одружився з дочкою сера Коліна Кембелла Гленрочі. У 1547 році син Еайна - Алістер воював проти англійців і брав участь у битві під Пінкі Клеу, але помер незабаром після битви. Потім Колін Кемпбел відмовився визнати юридичний позов клану МакГрегор, що його подав Грегор Рой МакГрегор щодо земель в них незаконно відібраних і між кланами МакГрегор та кланом Кемпбелл почалась війна. Грегор Рой МакГрегор був у 1570 році захоплений і вбитий Кемпбеллами. Вождем клану став його син Алістер. Але він не зміг зупинити переслідування людей з клану МакГрегор людьми клану Кемпбелл. Ці переслідувані ввійшли в історію як "Діти Міст".

Королівський лісничий Джон Драммонд з клану Драммонд був вбитий після того як він повісив кількох людей з клану МакГрегор за браконьєрство. Вождь клану МакГрегор взяв на себе відповідальність за вбивство Джона Драммонда і був за це засуджений Таємною Радою.

XVII століття[ред.ред. код]

У 1603 році клан МакГрегор здійснив набіг на землі клану Колкагун. У поході брало участь більше 400 МакГрегорів. Король дав дозвіл клану Колкагун придушити свавлля МакГрегорів. Клан Колкагун зібрав більше 500 піших воїнів та більше 300 вершників і виступив проти клану МакГрегор. Загани зійшлися під Глен Фруїн. МакГрегори розділили своє військо на дві частини і атакували клан Колкагун з фронту і з тилу. Військо клану Колкагун було загнане в ущелину Мосс Аухінкайг, де кіннота була неефективна. МакГрегори перебили більше 300 воїнів клану Колкагун. Наприкінці XVIII століття вожді кланів МакГрегор та Колкагун зустрілися на цьому самому місці, де відбулась кровопролитна битва і потиснули один одному руки в знак примирення.

Після битви під Глен Фруїн, у 1603 році король Яків VI (Джеймс VI Шотландський) своїм указом де-юре ліквідував клан і вигнав МакГрегорів з країни, їм не можна було йменуватись цим іменем під страхом смерті. У 1604 році 11 людей з клану МакГрегор були повішені в Едінбурзі біля Хреста Маркат. Сама назва МакГрегор була заборонена. Але члени клану взяли імена інших родин - Мюррей, Гран та ін., з якими мали родинні зв'язки, чи співробітничали, і так зберегли життя клану. Оголошені поза законом, позбавлені землі й засобів до існування, Макгрегори займались викраденням худоби, розбійництвом, збиранням «чорної данини» та браконьєрством.

XVIII століття[ред.ред. код]

З роду МакГрегорів походить знаменитий розбійник XVIII століття Роб Рой — «Рудий Роберт». Роб Рой народився 1671 рокі і завдавав величезних клопотів британському уряду аж до своєї смерті в 1734 році. У 1715 році Роб Рой примкнув до повстання якобітів, які боролися за свободу Шотландії. Під час одного з рейдів Роб Роя місто Дуббартон в паніці здалося йому.

Під час повстання 1745 року МакГрегори боролися в лавах якобітів під проводом герцога Дюка Пертського, брали участь в битві під Престонпан. Клан МакГрегор брав участь в битві під Літлферрі у 1746 році і зазнав великих втрат. Тому він не брав участь у битві під Куллоден.

Клан офіційно реабілітовано лише 1774 року, хоча фактично переслідування припинились вже з другої половини XVIII століття.

XIX століття Клану необхідно було відновити інститут вождів клану. 826 людей з клану МакГрегор підписались під петицією про визнання генерала Джона Мюррея Ланріка вождем клану МакГрегор. Предком Джона Мюррея Ланріка був Дункан МакГрегор Ардхойлл, що помер у 1552 році. Син Джона Мюррея Ланріка - сер Еван відіграв важливу роль у візиті короля Георга IV до Шотландії в 1822 році.

Вожді клану[ред.ред. код]

  • Гріогар Золоті шпори (близько 13001360)
  • Ян Одноокий, син Гріогара (близько 13251390)
  • Єн Дуф (Eoin Dubh), син Єна Одноокого (близько 13501415)
  • Малкольм Кульгавий (Gille-coluim), син Єна Дуфа (близько 13751440)
  • Падрейг, син Малкольма Кульгавого (близько 14051461)
  • Єн Дуф, син Падрейга (близько 14401519)
  • Єн Макеохан, прапрапрапраправнук Яна Одноокого (14801528)
  • Алістер Рой з Гленстре (Alasdair ruadh of Glenstrae), син Єна Макеохана (15151547)
  • Єн Рой, син Алістера Роя (15401550)
  • Гріогар Рой з Гленстре на прізвисько Стріла Глен-Лайона, брат Єна Роя (15411571)
  • Алістер Рой з Гленстре, племінник Алістера Роя і син Гріогара Роя (1569 — страчений у 1604)
  • Грегор, також відомий під ім'ям Джон Мюррей, племінник Алістера Роя (15991639)
  • Патрік Рой, брат Грегора (близько 16001650)
  • Джеймс, син Патріка Роя (? — 1670-ті)
  • Грегор, син Малкольма (? — 1680-ті)
  • Арчібальд з Кілманана, двоюрідний брат Грегора (? — 1704)
  • Олександр Макгрегор або Драммонд з Балхалді (? — 1743), вождь з 1714 року
  • Вільям Макгрегор Драммонд з Балхалді (? — 1765), вождь з 1743 року
  • Олександр Макгрегор Драммонд з Балхалді (1758 — ?), вождь з 1765 року
  • Сер Джон Мюррей (Макгрегор) з Ланріка, 1-й баронет Ланріка з 1795 року
  • Сер Еван Джон Макгрегор (17851841), 2-й баронет Ланріка, засновник спілки клану (1822)
  • Сер Джон Атол Баннатайн Макгрегор (18101851), 3-й баронет Ланріка
  • Сер Малкольм Мюррей Макгрегор (18341879), 4-й баронет Ланріка
  • Сер Малкольм Макгрегор (1873 — ?), 5-й баронет Ланріка
  • Сер Грегор Макгрегор (19252003), бригадир, 6-й баронет Ланріка
  • Сер Малкольм Макгрегор, майор, 7-й баронет Ланріка [1]

Найвидатніші члени клану[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Way, George and Squire, Romily. Collins Scottish Clan & Family Encyclopedia. (Foreword by The Rt Hon. The Earl of Elgin KT, Convenor, The Standing Council of Scottish Chiefs). Published in 1994. Pages 220 – 221.
  • Skene, William; Celtic Scotland: a history of ancient Alban, Volume 3. (1880).
  • Way, George and Squire, Romily. Collins Scottish Clan & Family Encyclopedia. (Foreword by The Rt Hon. The Earl of Elgin KT, Convenor, The Standing Council of Scottish Chiefs). Published in 1994. Pages 108 – 109.
  • W Moir Bryce, The Book Of The Old Edinburgh Club, Edinburgh 1918, vol.X, pp.88–89
  • Black, George Fraser (1946) The Surnames of Scotland: their origin, meaning and history. [From the "Bulletin of the New York Public Library", 1943–46.] New York: New York Public Library
  • Simpson, Peter. "The Highland Independent Companies, 1603 – 1760". Page 135 – 136. ISBN 0-85976-432-X.
  • Pollard, Tony. Culloden: The History and Archaeology of the last Clan Battle. Published 2009. Page 34. ISBN 978-1-84884-020-1.
  • Mac Gregor of Mac Gregor, Chief of Clan Gregor. - Burke's Peerage and Gentry. Retrieved 18 September 2007.
  • Adam, Frank; Innes of Learney, Thomas (1970). The Clans, Septs & Regiments of the Scottish Highlands (8th edition ed.). Edinburgh: Johnston and Bacon. pp. 539–540.

Примітки[ред.ред. код]