Кларк Гейбл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Кларк Гейбл Clark Gable
Кларк Ґейбл у трейлері стрічки «Віднесені вітром» (1939)
Ім’я при народженні	Вільям Кларк Ґейбл William Clark Gable
Народження	1 лютого 1901 Кадіс, Огайо, США
Дата смерті	16 листопада 1960 Лос-Анжелес, Каліфорнія, США
Громадянство	США
Рід діяльності	кіноактор
Роки діяльності	1924—1960
Сторінка в інтернеті	http://www.clarkgable.com
Нагороди
«Оскар» (1934)

Кларк Гейбл (англ. Clark Gable, *1 лютого 1901, Кадісе, Огайо — †16 листопада 1960, Лос-Анджелес) — голлівудський актор, секс-символ 30-х і 40-х років. Лауреат премії «Оскар» (1935). Носив прізвисько «Король Голлівуду». Сучасному глядачеві найбільш відома його роль Ретта Батлера в мелодрамі «Віднесені вітром» (1939).

Зміст 1 Біографія 1.1 Ранній успіх 1.2 Злітаюча зірка 1.3 «Віднесені вітром» 2 Особисте життя 3 Нагороди 4 Посилання

[ред.] Біографія

Актор народився 1 лютого 1901 року в Кадісе, штат Огайо. Він був єдиною дитиною Вільяма Генрі Гейбла, бурильника на нафтовій свердловині, і його дружини Аделіни (у дівоцтві — Гершельман). Предки його батьків були вихідцями з Німеччини. Мати Кларка страждала від епілепсії і померла через десять місяців після його народження, тому хлопчика виростили батько і мачуха, Джені Данлап.

У віці 17 років Гейбл зацікавився театром. Але тільки у віці 21 р. він зміг почати працювати у другорозрядних театрах. У Портланді, Орегон Гейбл познайомився з театральним менеджером Джозефіною Діллон, яка дуже допомогла Гейблу у навчанні театральному мистецтву.

У 1924 р. обидва попрямували до Голлівуду, де Діллон стала його менеджером та дружиною. У 1925-26 рр Гейбл знявся у кількох фільмах у незначних ролях. У 1927-28 рр Кларк Гейбл продовжив кар'єру у театрі у Х'юстоні, де набрався досвіду та став місцевим кумиром. Далі він переїхав до Нью-Йорку, де мав намір працювати в театрі на Бродвеї. У 1930 році він підписав контракт з компанією Metro-Goldwyn-Mayer після вражаючої гри у п'єсі «Остання миля».

У 1931 році Кларк Гейбл знявся у його першому звуковому вестерні «Пофарбована пустеля», де грав лиходія. Глядачам фільму особливо сподобався його голос.

[ред.] Ранній успіх

1930 року Кларк Гейбл та Джозефіна Діллон розлучилися і через кілька днів Гейбл оженився на Рії Франклін Прентісс Лукас Ленгхем, що мала визначне становище у суспільстві Техасу.

Вибір часу Гейбла в прибутті до Голлівуду був чудовий, оскільки студія MGM сподівалася розширити кількість чоловічих зірок і Гейбл відповідав ролі. Гейбл у той час працював переважно у підтримувальних ролях, часто як лиходій. Менеджер зв'язку з пресою MGM Говард Стрікленд розвивав студійний образ Гейбла, рекламуючи його мужність і його ролі «лісору́ба у костюмі». Для підтримки зростаючій популярності Гейбла MGM часто вибирала йому партнерку з відомих жіночих зірок. Джоан Кроуфорд запросила Гейбла бути її партнером у стрічці «Танцюйте, дурні, танцюйте». Він будував свою популярність і суспільну видимість в таких важливих фільмах як «Вільна душа» (1931), в якому він грав бандита, хто дав ляпаса Нормі Ширер (це була остання підтримувальна роль Гейбла). Далі послідувала стрічка «Сьюзен Ленокс (Її падіння та піднесення)» (1931) з Гретою Гарбо, і «Одержимий» (1931), в якому він і Джоан Кроуфорд (тоді одружена з Дугласом Фейрбенксом молодшим) давали волю почуттям на екрані з пристрастю, яку вони ділили протягом десятиліть у реальному житті. Адела Роджерс Сент-Джон пізніше назвала взаємовідношення як «любовний зв'язок, який майже спалив Голлівуд ущерть». Продюсер Луїс Барт Мейєр загрожував закінчити їх контракти, так що на якийсь час вони тримались окремо і Гейбл переніс увагу на Меріон Дейвіс. З іншого боку, Гейбл і Гарбо не подобались один одному. Вона думала, що він незграбний актор, в той же час він вважав її снобом.

[ред.] Злітаюча зірка

Гейбл розглядався на роль Тарзана але втратив її завдяки кращої зовнішності та майстерності у плаванні Джонні Вейсмюллера. Любовні ласки неголеного Гейбла з Джин Харлоу без бра у стрічці «Червоний Пил» (1932) зробили його найвбільшою зіркою MGM. Після хіта «Тримай свого чоловіка» (1933), студія MGM розпізнала цінність пари Гейбл-Харлоу, помістивши їх в ще два фільми — «Китайські моря» (1935) і «Дружина проти секретарки» (1936). Надзвичайно популярна комбінація, на екрані та поза енраном, Гейбл і Харлоу зробили шість фільмів разом, найвідоміші з яких «Червоний пил» (1932) і «Саратога» (1937). Харлоу померла від ниркової недостатності протягом виробництва «Саратоги». Дев'яносто відсотків стрічки були завершені, сцени що залишилися, були зняті на відстані або з двійниками; Гейбл казав, що він відчував нібито він був «в обіймах примари».

За легендою, Кларка Гейбла позичили кіностудії Columbia Pictures як покарання за відмову грати деякі ролі. Але сучасні біографії спростовують цю легенду. MGM не мала ролей для Гейбла та мала платити Гейблу 2000 доларів у тиждень за те жо він нічого не робив. MGM позичила актора інший студії за 2500 доларів у тиждень, отримуючи 500-доларовій прибуток.

Гейбл не був першим актором, вибраним на провідну роль Пітера Ворна в стрічці «Однієї щасливої ночі». Спочатку роль була запропонована Роберту Монтгомері, але на його думку сценарій був поганим. Зйомка почалася в напруженій атмосфері, але як Кларк Гейбл, так і режисер Френк Капра зазнали втіхи від створенням кінофільму.

Гейбл отримав «Оскара» у категорії «найкращий актор» за гру у кінокомедії «Однієї щасливої ночі» (1934). Він повернувся до MGM ставши більшою зіркою, ніж коли-небудь.

Гейбл також був номінований на «Оскара», коли він зобразив Флетчера Крістіана у стрічці 1935 року «Заколот на „Баунті“». Гейбл якось сказав, що цій фільм є його улюбленим фільмом, не дивлячись на те, що він не ладнав з іншими зірками Чарльзом Лотоном та Франшо Тоуном.

У наступні роки, він грав в ряді надзвичайно популярних картин, заробивши йому незаперечний титул «Короля Голлівуду» в 1938 р. Звання Короля вперше запропонував Спенсер Трейсі, ймовірно як жарт, але скоро Ед Салліван запустив опит читачів в його газетній колонці і більше 20 мільйонів уболівальників голосувало Гейбла Королем і Мірну Лой Королевою Голлівуду. Хоча почесний титул, без сумніву, допомагав кар'єрі, Гейбл скоро втомився від цього і пізніше заявив, «Це звання Короля — чиста нісенітниця… Я лише удачливий нечепура з Огайо. Так сталося — я з'явився в потрібному місці в потрібний час». Протягом більшості 1930-х і початку 1940-х років він був, можливо, найбільшою світовою кінозіркою.

[ред.] «Віднесені вітром»

Незважаючи на небажання грати роль, Гейбл став найбільше відомим за виконання ролі у стрічці «Віднесені вітром» (1939), яка заробила йому номінацію на «Оскара» у категорії найкращому актору. Дружина Гейбла, акторка Керол Ломбард, можливо, була першою, хто запропонував, що він гратиме роль Ретта Батлера (і вона гратиме Скарлетт), коли вона купила йому копію бестселера, який він відмовився читати.

Гейбл майже негайно став фаворитом для ролі Ретта Батлера як для публіки, так і для продюсера Девіда Селзніка. Оскільки Селзнік не мав жодного відомого актора на тривалому контракті, йому потрібно було пройти через процес ведення переговорів, щоб позичити актора в іншої студії. Гері Купер був першим вибором Селзніка. Коли Купер відмовився від ролі, він казав, «„Віднесені вітром“ буде найбільшим фіаско в голлівудській історії. Я радий, що Кларк Гейбл зазнає невдачі, а не я». На той час Селзнік визначився отримати Гейбла, і врешті решт знайшов спосіб позичити його в Metro-Goldwyn-Mayer. Гейбл побоювався що не зуміє оправдати сподівання публіки, яка заздалегідь вирішила, що ніхто інший не може зіграти цю роль. Він пізніше визнав, «гадаю, що знаю зараз, як повинна реагувати муха, заплутавшись у павутині». Це був його перший кольоровий фільм.

Протягом зйомки Вів'єн Лі скаржилася на неприємний запах з рота Гейбла, очевидно зумовлений штучними зубами актора. Незважаючи на це, вони були у добрих відносинах. Його знаменита репліка, «Чесно, люба, мені це до чорта байдуже» (англ. Frankly, my dear, I don't give a damn), викликала галас, тому що порушувала кодекс Хейса, етичний кодекс виробництва фільмів того часу. Гейбл не хотів проливати сльози у сцені після того як Скарлетт мала викидень. Олівія де Хевілленд змусила його плакати, пізніше коментуючи:

«…О, він не бажав це робити. Він не був повинен! Віктор (Флемінг) пробував будь-що з ним. Він пробував напасти на нього на професійному рівні. Ми зняли сцену кілька разів без нього у сльозах, а потім ми мали одну останню спробу. Я сказала: «Ти можеш це зробити, я знаю, що ти можеш це зробити і ти зіграєш чудово…». Добре, з божою помочу, якраз перед тим як запрацювали камери, ви могли бачити, як сльози з'являються в його очах і він грав сцену незабутньо добре. Він вклав всю свою душу в це.»

Десятиліттями пізніше, Гейбл сказав, що кожного разу його кар'єра починала б сходити нанівець, повторний випуск «Віднесених вітром» миттєво відновив би все, і він продовжував бути кращим актором до кінця життя. Крім того, Гейбл був одним з небагатьох акторів, які грати головну роль в трьох фільмах, які отримали «Оскар» у категорії «найкраща картина».

«Віднесені вітром» було повторно випущено на кіноекрани в 1947, 1954, 1961, 1967 (у широкоекранній версії), 1971, 1989, і 1998.

[ред.] Особисте життя

Актор був одружений п'ять разів. Його дружинами були:

• Джозефіна Діллон, яка була старша за Кларка на 17 років. (1924—1931 рр.)
• Рія Ленгхем, старша від Гейбла на 17 років (1931—1939 рр.)
• Керол Ломбард (1939—1942 рр.) — шлюб був перерваний загибеллю Ломбард в авіакатастрофі.
• Сільвія Ешлі, шлюб тривав 3 тижні
• Кей Спрекелс, з нею він залишився до кінця своїх днів.

[ред.] Нагороди

• 1934 рік — «Оскар» за найкращу чоловічу роль у фільмі «Однієї щасливої ночі» (It Happened One Night)

Також був номінований на отримання таких премій:

• 1960 — Премія «Золотий глобус» — найкраща чоловіча роль, за фільм «Але не для мене» (But not for me, 1959)
• 1959 — Премія «Золотий глобус» — найкраща чоловіча роль, за фільм «Улюбленець вчительки»(Teacher's Pet)
• 1940 — Премія «Оскар» — найкраща чоловіча роль, за фільм «Віднесені вітром»
• 1936 — Премія «Оскар» — найкраща чоловіча роль, за фільм «Заколот на „Баунті“»(Mutiny on the Bounty)

[ред.] Посилання

• Кларк Гейбл(англ.) на сайті Internet Movie Database
• Clarkgable.com (англ.)
• Clarkgablefoundation.com (англ.)
• Біографія актора на TCMDB.com (англ.)
• A Tribute to Clark Gable (англ.)
• Могила актора

Це незавершена стаття про актора або актрису. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.