Кларк Едвард Денієл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кларк Едвард Данієл
англ. Edward Daniel Clarke
Народився 5 червня 1769(1769-06-05)[1][2][…]
Сассекс, Південно-Східна Англія, Англія, Королівство Велика Британія
Помер 9 березня 1822(1822-03-09)[1][2][3] (52 роки)
Лондон, Сполучене Королівство[4]
Країна  Сполучене Королівство
 Велика Британія
Національність англієць
Місце проживання Англія
Діяльність мінералог, мандрівник, бібліотекар
Галузь ботаніка
Відомий завдяки винахідник паяльної трубки для скла
Alma mater Кембриджський університет
Вчителі William Frendd
Знання мов англійська[5]
Заклад Кембриджський університет
Членство Прусська академія наук
Систематик живої природи
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «E.D.Clarke».
Список таких таксонів на сайті IPNI

Edward Daniel Clarke на Віківидах
Сторінка на Віківидах
Edward Daniel Clarke на Вікісховищі
Зображення на Вікісховищі

Кларк Едвард Данієл (англ. Edward Daniel Clarke, 5 липня 1769, Віллінгдон, Сассекс — 9 березня 1822, Лондон) — англійський мінералог, мандрівник. Подорожував країнами Близького Сходу і Європи, зокрема відвідав східні і південні райони України та Кубань. У своїх мемуарах подав цікаві відомості про побут українських селян[6].

Життєпис[ред. | ред. код]

Навчався в Кембриджі у Коледжі Ісуса і, починаючи з 1790 р. здійснив чимало подорожей, до того ж відвідав навіть Російську імперію (між іншим, Фінляндію, Область донських козаків і Кубані, Крим).

Був професором мінералогії в Кембриджі. Хімічні дослідження привели його до винаходу паяльної трубки для скла.

Відвідавши Фракію і Македонію, він, з метою мінералогічних досліджень здійснив поїздку по Болгарії, Валахії та Угорщині.

Бібліотеці Кембриджу подарував багато зібраних ним під час подорожей мармурових скульптурних творів, у тому числі колосальну статую Елевзинську Цереру, про яку він написав 1803 року статтю.

Англія зобов'язана йому також чудовим саркофагом з написами на трьох мовах, який Кларк помилково вважав за гробницю Олександра Великого. Грецькі і східні його рукописи знайдені на Патмосі знаменитий кодекс Платона, придбані Оксфордським університетом.

Від 1815 р. був почесним членом Прусської академії наук[7].

У 1819 р. він був одним із засновників Кембриджського філософського товариства[en].

Згадки про Україну[ред. | ред. код]

Після чого він вважав[8]

У своїй подорожі (через Україну) ми ясно бачили, що Україна є цілком інакша від москвинів раса людей. Вже самий зовнішній вигляд кидається в очі. Українці високі, сильно збудовані, мають інтелігентне обличчя, стрункі, з гордою легкою ходою, симпатичним поглядом. Повна протилежність до москвинів. Українці є щирі, щедрі, гостинні, ввічливі, працьовиті, релігійні. Москвини ж мають прикмети, цілком протилежні цим. Перша оселя українців, яку ми бачили, називалася Локова Слобода. Всі хати там були побілені вапном, як у нашім Велзі (в Англії). Українці хати білять щороку і дуже дбайливо. Подорожний може подумати, що він не в кількох кілометрах від Московщини, а в Голландії. Все всередині регулярно миється, навіть стеля і сволок. Столи і лавки аж блищать від частого миття та натирання, що нагадує нам внутрішній вигляд домів у Норвегії. Двори, конюшні, стодоли і все, що до них належить, показують працьовитість і охайність українців. У їхніх маленьких кухнях ми бачили в кожному закутку скрупульозну чистоту і порядок, у протилежність до темних, брудних, повних диму, смердючих московських хатів. Посуд і начиння завжди виварені і вичищені, а не брудні і смердючі, як у москвинів. Українці тримають багато домашньої птиці і худоби. їхні садки повні овочевих дерев, а перед хатою чудовий килим квітів, що дає англійський вигляд їхнім домам. Українські хати мають велзьку зовнішність, норвезьку внутрішність, а своїми садками та стодолами виглядають на англійські ферми. Взагалі, в українців не знайдено навіть натяку на бруд чи комашню — блощиці, таргани, які зустрінете в кожній московській хаті тисячами… З Павловська ми поїхали до Козинського хутора — села з мішаним населенням — москвинами і українцями. Ми не потребували і питати: хто є хто, бо ж впадала в очі разюча різниця між тими двома народами, хоч би в одній чистоті й охайності… Конюшня української поштової стації на 20 коней своєю чистотою і порядком могла б успішно конкурувати з конюшнею шляхтича в Англії. Хата бідного сільського старости також чудова: кожна найменша річ там була чистенька, в порядку і на своїм місці, сміття ніде не видно. Після Московщини це для нас було надзвичайно приємною несподіванкою. Я радше обідав би на підлозі української хати, ніж за столом московського князя

— E. D. Clarke. «Travels in Russia, Tartary, and Turkey»

Про Крим[ред. | ред. код]

У Бахчисараї росіяни задовольнили своє варварське задоволення руйнуванням і знищили зовсім цю столицю

— Едвард Кларк[9]

Твори[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Encyclopædia Britannica
  2. а б в SNAC — 2010.
  3. а б в Jenkyns R. Clarke, Edward Daniel // Grove Art Online / J. Turner[Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — ISBN 978-1-884446-05-4doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T017972
  4. Зведений список імен діячів мистецтва — 2018.
  5. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  6. Кларк Едуард Данієл. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.. — Т.5. — 1980.
  7. (нім.)Edward Daniel Clarke, Mitglieder der Vorgängerakademien. Berlin-Brandenburgische Akademie der Wissenschaften. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 9 березня 2015.
  8. Чужинці про Україну XVI-XVIII ст. Вражаючі вислови! [Архівовано 26 Жовтня 2018 у Wayback Machine.] 23.06.2018.
  9. Гибель Бахчисарая. Поход Миниха 1736 года (рос.). Радіо Свобода. 17.06.2016. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 25 січня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

 Hugh Chisholm, ред. (1911). Clarke, Edward Daniel . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 6. Cambridge University Press. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]