Кластер записів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Структура диска:
(A) доріжка
(B) геометричний сектор
(C) сектор доріжки
(D) кластер

Кла́стер за́писів (англ. record clustering) - логічна (неподільна) одиниця зберігання даних на носіях інформації, наприклад на жорсткому диску, в деяких типах файлових систем. Кластери складаються з секторів.

Всі кластери конкретного вінчестера однакові за розміром і пронумеровані по порядку. Кожному кластеру відповідає службовий рядок, що має той же номер. Сукупність таких службових рядків становить FAT-таблицю. Перехід до кластерів відбувся тому, що розмір таблиці FAT був обмежений, а розмір диска збільшувався. У разі FAT16 для диска об'ємом 512 Мб кластер буде складати 8 КБ, до 1 Гб - 16 Кб, до 2 Гб - 32 Кб і так далі.

При запису файла на диск система (якщо це можливо) розміщує його безперервно - в суміжних кластерах. Якщо цього зробити не можна, то система шукає необхідну кількість вільних кластерів в різних місцях дискового простору і розміщує файл в них. Таким чином, файл (особливо, якщо він великих розмірів) може бути «склеєний» з декількох десятків блоків. На ємність диска це ніяк не впливає, але от швидкість доступу до такого фрагментованому файлу різко падає, оскільки для зчитування файлу система витрачає додаткові механічні (повільні) операції для переміщення головок з доріжки на доріжку[1].

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]