Клейка стрічка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Різні типи клейких стрічок
13-01-02-inventur-wmde-blitz-06.jpg

Клейка стрічка або скотч (англ. Adhesive tape) — плівкова стрічка з клейовим покриттям, що застосовується в побуті та на виробництві; технологічно використовує фізичне явище адгезії. Випускається, як правило, у формі рулону із зовнішньою неклейованою поверхнею, набагато рідше — з двостороннім нанесенням клею. Використовується для склеювання предметів разом, а також для захисного або декоративного покриття предметів.

Клейкість залежить від товщини клейового шару (10-30 мкм); клей буває акриловий або каучуковий. Він наноситься на плівку з різного матеріалу — фольги, паперу, поліетиленової плівки, плівки ПВХ тощо. Скотчем, зазвичай, називають поліпропіленову стрічку.

Скотч[ред.ред. код]

«Скотч» — жаргонна назва клейкої стрічки зі штучного (целофан) або синтетичного (наприклад, лавсан) полімеру, змащеного клеєм. «Scotch» і «Scotch Tape» — зареєстровані товарні знаки корпорації 3M, тому називати будь-яку клейку стрічку скотчем, так само як будь-який копіювальний апарат — ксероксом, не зовсім вірно.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Клей, що використовується в клейкій стрічці, з плином часу в'їдається в папір, залишаючи сліди, що проникають крізь всю товщину паперу. Сувої Мертвого моря були проклеєні клейкою стрічкою, щоб зберегти розрізнені обривки стародавніх рукописів; за 50 років клей стрічки, приклеєний з вивороту, проник крізь сувій і почав руйнувати ту сторону сувою, на якій написаний сам текст. При Управлінні старожитностей Ізраїлю засноване спеціальне реставраційне відділення, що займається, в тому числі, і видаленням клейкої стрічки разом з клеєм з залишків сувоїв Мертвого моря[1].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Стаття Шелі Шрайман «Рукописи не горять, вони розсипаються». Стаття доступна для прочитання на сайті автора(рос.).
  2. Scotch Tape Unleashes X-Ray Power — NYTimes.com
  3. «Липка стрічка виявилася джерелом ренгенівського випромінювання». Lenta.ru. 23 октября 2008. Архів оригіналу за 2012-02-19. Процитовано 2010-08-14.  (рос.)