Клейонка
Клейо́нка[1] (від рос. клеёнка)[2] або цера́та[3] (від пол. cerata, з лат. cerata — «натерта воском», «навощена»)[4] — тканина, на одну чи обидві сторони якої нанесено водонепроникне покриття.
Види клейонок[ред. | ред. код]
Водонепроникне покриття отримують з висихаючих рослинних олій (олійна клейонка), концентрованих високостірольних синтетичних латексів (латексна клейонка) або пластифікованого полівінілхлориду (полівінілхлоридна клейонка). Всі покриття містять велику кількість наповнювачів. Для клейонок застосовують гладкі і ворсові тканини, іноді для м'якості їх дублюють з поролоном.
Призначення клейонок[ред. | ред. код]
Клейонки призначаються для побутових потреб (скатертин, різних виробів), поліграфічної, швейної, меблевої промисловості, медичних цілей тощо
Властивості клейонок[ред. | ред. код]
Маса 1 м² покриття клейонки 300—400г і вище, залежно від призначення. Основні вимоги, що ставляться до клейонки: драпіруємість, еластичність, відсутність липкості, водостійкість.
Виробництво клейонки[ред. | ред. код]
Виробництво олійної клейонки[ред. | ред. код]
Виробництво олійної клейонки складається з таких операцій: варіння оліфи, приготування на її основі каолінового (з суспензії каоліну у воді, емульгатору й оліфи) і барвистих (що містять пігменти) ґрунтів і нанесення на попередньо очищену і пропрасовану тканину кілька шарів з каландрування і сушінням кожного. Потім наносять барвистий малюнок і покривають клейонку лаком. Деякі сорти клейонок піддають тисненню.
Виготовлення латексної клейонки[ред. | ред. код]
Виготовлення латексної клейонки включає такі операції: приготування латексних ґрунтів, обробка ними тканини за 4–6 проходів з проміжним сушінням, нанесення барвистої печатки, лакування, тиснення і вулканізація.
Виготовлення полівінілхлоридної клейонки[ред. | ред. код]
Полівінілхлоридну клейонку отримують з емульсійних і суспензійних видів полівінілхлоридів. Емульсійний полівінілхлорид з пластифікаторами утворює пасту, в яку замішують наповнювачі і пігменти. Пасту розрівнюють на тканини і піддають термообробці (до 200 °С). Напівфабрикат каландрують і охолоджують. Суспензійний полівінілхлорид, змішуючись з пластифікаторами, перетворюється в набряклий порошок, який разом з наповнювачами, пігментами і стабілізаторами в умовах термомеханічної обробки на важкому устаткуванні (змішувачі, мікструдери, вальці) переходить в пластичну суміш — пластикат. Потім при високих температурах формується плівка, здвоюється з тканиною. Після охолодження наноситься кольоровий візерунок.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Клейонка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- ↑ Церата // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (березень 2020) |