Климентіївка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Климентіївка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Звягельський район
Громада Баранівська міська громада
Код КАТОТТГ UA18080010180015496
Основні дані
Засноване 1893
Населення 692
Площа 13,53 км²
Густота населення 51,15 осіб/км²
Поштовий індекс 12731
Географічні дані
Географічні координати 50°21′41″ пн. ш. 27°41′02″ сх. д. / 50.36139° пн. ш. 27.68389° сх. д. / 50.36139; 27.68389Координати: 50°21′41″ пн. ш. 27°41′02″ сх. д. / 50.36139° пн. ш. 27.68389° сх. д. / 50.36139; 27.68389
Середня висота
над рівнем моря
221 м
Водойми Случ
Місцева влада
Адреса ради 12730, Житомирська обл., Звягельський р-н, Баранівська ОТГ, с. Вірля
Карта
Климентіївка. Карта розташування: Україна
Климентіївка
Климентіївка
Климентіївка. Карта розташування: Житомирська область
Климентіївка
Климентіївка
Мапа
Мапа

Климе́нтіївка (до 07.06.1946 року — Клименталь) — село в Україні, у Баранівській міській громаді Звягельського району Житомирської області. Населення становить 692 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше село Климентіївка згадується в Історичному атласі Республіки Польща. Епоха рубежу з 16 до 17 ст. як село Майдан Гута, в 18 ст. село Стара Гута.

На початку XIX століття Клименталь належав до рогачівського маєтку Францишека Мнєвського (пол. Franciszek Mniewski herbu Ogończyk).

Пізніше власником села був Францишек Савицький гербу Любич (пол. Franciszek Sawicki herbu Lubicz). В родини Францишека та Беніґни (пол. Benigną z Przesmyckich) був син Казимир, який по смерті батька 1879 року успадкує маєток, а також донька Йоанна (в шлюбі Пшилуська). А на початку грудня 1887 року померла пані Беніґна Савицька.[1] Казимир Францович у Варшаві одружився з Ядвігою-Емілією-Марією Зуччіні (пол. Jadwiga Emilia Maria Zucchini), з якою мали єдину доньку Яніну.

У другій половині століття Клименталь інколи згадується, під назвою Стара Гута Рогачевська.

У 1906 році — Клименталь, село Гульської (Рогачівської) волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 26 верст, від волості 6. Дворів 122, мешканців 447[2]. На 1923 рік тут значилось вже 898 дворів.

У 1923—54 роках — адміністративний центр Климентіївської сільської ради Баранівського району[3].

27 липня 2016 року село увійшло до складу новоствореної Баранівської міської територіальної громади Баранівського району Житомирської області[4]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Новоград-Волинського (згодом — Звягельський) району Житомирської області[5].

Відомі люди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Kurjer Warszawski: dodatek poranny. R. 67, 1887, nr 334
  2. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 30 травня 2019.
  3. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 153. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 14 травня 2022.
  4. Офіційний портал Верховної Ради України. http://w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 11 січня 2023.
  5. Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 11 січня 2023.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Теодорович Н. И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. — Почаев,1888. — Т. І.
  2. Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года / Волынская губернская административно-территориальная комиссия. — Житомир, 1923. — 190 с.
  3. Atlas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej. Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. — Dział II-gi: «Ziemie ruskie» Rzeczypospolitej / Opracował i wydał Aleksander Jabłonowski. — Warszawa; Wiedeń, 1899—1904. — 11 с.
  4. Kurjer Warszawski: dodatek poranny. R. 67, 1887, nr 334

Посилання[ред. | ред. код]