Клиноподібна кістка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Клиновидна кістка
Будова клиновидної кістки
Вигляд знизу (нижня щелепа видалена)

Клиноподібна кістка, основна кістка (лат. os sphenoidale) — кістка черепа, яка лежить на його основі, схожа на осу. Має тіло, великі і малі крила та крилоподібні відростки, які звисають вниз. Клиноподібна кістка формує задню стінку очниці і разом з потиличною кісткою — основу черепа.

Будова у людини[ред.ред. код]

Тіло клиноподібної кістки[ред.ред. код]

Тіло кістки має форму ромба.

Верхня поверхня тіла обернена до порожнини черепа, посередині має утворення, що називається турецьким сідлом (sella turcica), на дні якого є гіпофізна ямка (fossa hypophisialis), де залягає гіпофіз. Спереду від гіпофізної ямки знаходиться горбок сідла (tuberculum sellae), а ззаду — спинка сідла (dorsum sellae) з двома задніми нахиленими відростками. Збоку від тіла розміщена досить широка сонна борозна (sulcus caroticus), а поряд з нею — клиноподібний язичок (lingula spheniodalis). Усередині тіла кістки є порожнина — клиноподібна пазуха (sinus spheniodalis), поділена перегородкою на дві частини. Також виділяють кавернозний синус (лат. sinus cavernosus) - венозне сплетення, що розташована латерально від турецького сідла між зовнішньою і внутрішньою пластинками твердої мозкової оболонки.

Передня поверхня тіла обернена до носової порожнини. На передній поверхні тіла, збоку від клиноподібної кістки знаходяться клиноподібні раковини (conchae spheniodalis) — це тонесенькі кісткові пластинки, які обмежовують спереду клиноподібну пазуху. У центрі кожної пазухи є отвір клиноподібної пазухи.

На середні нижньої поверхні тіла починається клиноподібний гребінь (crista spheniodalis), який продовжується у вигляді клиноподібного дзьоба (rostrum spheniodalis). Вони разом з перпендикулярною пластинкою решітчастої кістки і лемешем утворюють кісткову перегородку носа.

Малі крила[ред.ред. код]

Малі крила (ala minor) — тонкі трикутні пластинки, які відходять від тіла кістки, мають дві поверхні: мозкову і очноямкову. Біля основи кожного крила проходить зоровий канал (canalis opticus), через нього в очницю проходять очна артерія і з очниці в череп чутливий зоровий нерв (II пара ЧМН). Між зоровими каналами на верхній поверхні тіла клиноподібної кістки розташована передперехресна борозна (sulcus chiasmatis), де розташовється зорове перехрестя, спереду від неї — клиноподібний випин, ззаду — горбок сідла.

Великі крила[ред.ред. код]

Великі крила (ala major) починаються від боків тіла і мають п'ять поверхонь:

  • мозкову (facies cerebralis) — обернена до порожнини черепа
  • очноямкову (facies orbitalis) — утворює бічну стінку очної ямки
  • скроневу (facies temporalis)
  • підскроневу (facies infratemporalis) — відділяється від скроневої за допомогою підскроневого гребеня
  • верхньощелепна (facies maxilliaris) — бере участь у формуванні крило-піднебінної ямки.

Між малими і великими крилами розташована верхня очноямкова щілина (fissura supraorbitalis), відносно великий отвір, що з'єднує порожнину черепа з очницею. Через верхню очноямкову щілину з порожнини черепа в очницю проходять наступні нерви: окоруховий (III пара ЧМН), блоковий (IV пара ЧМН), відвідний (VI пара ЧМН), очний (перша гілка трійчастого нерву).

В основі кожного великого крила є три отвори: круглий (foramen rotundum) — розміщений спереду і ближче до середини, через нього проходить верхньощелепний нерв (друга гілка трійчастого нерву), овальний (foramen ovale) — дещо позаду та збоку, через нього проходить нижньощелепний нерв (третя пара трійчастого нерву), остистий (foramen spinosum) — розташовується в задньому гострому куті великого крила, поблизу ості клиноподібної кістки. Іноді овальний та остистий отвори зливаються в один загальний, через нього проходить середня оболонна артерія.

Крилоподібні відростки[ред.ред. код]

Униз від тіла кістки відходять крилоподібні відростки (processus pterygoidei). Вони утворені бічною і присередньою пластинками. Між ними розміщується глибока крилоподібна ямка, а на верхівці відростка — крилоподібна вирізка. В основі крилоподібного відростка спереду назад проходить крилоподібний канал, який з'єднує рваний отвір (foramen lacerum) з крило-піднебінною ямкою. В основі присередньої пластинки є човникоподібна ямка. Верхівка її закінчується крилоподібним гачком, який має борозну.

Такоє є ще два складних утворення — піднебінно-піхвова борозна і лемешево-піхвова борозна. Вони з'єднані з піхвовим відростком. Він розташований на нижній поверхні тіла клиноподібної кістки і являє собою присередню частину основи крилоподібного відростка у вигляді горизонтально розташованої пластинки, спрямованої ближче до лемеша. Над піхвовим відростком розміщена лемешево-піхвова борозна, під ним — піднебінно-піхвова борозна. У них проходять гілки глоткових нервів.

Додаткові зображення[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с.
  • «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001.
  • Головацький А. С., Черкасов В. Г., Сапін М. Р., Парахін А. І. Анатомія людини у трьох томах. — Вінниця: Нова Книга, 2007. — Т. 1. — С. 101–105.  — ISBN 966-382-042-Х

Джерела[ред.ред. код]