Клод Леві-Строс
| Клод Леві-Строс | |
| фр. Claude Lévi-Strauss | |
 Клод Леві-Строс |
|
| Дата народження: |
28 листопада 1908 |
|---|---|
| Місце народження: |
Брюссель, Бельгія |
| Дата смерті: |
30 жовтня 2009 |
| Національність: | єврей |
| Громадянство: |  Франція |
| Рід діяльності: | антрополог, етнограф, соціолог і культуролог |
| Напрямок: | засновник і творець школи структуралізму в етнології, дослідник і компаративіст систем спорідненості, міфології і фольклору |
| Magnum opus: | «Структурна антропологія» тт.1,2 (1958, 1973) «Міфологіки», тт.1-4 (1964—1971) |
Клод Леві́-Строс (інколи трапляється написання прізвища Леві-Стросс; фр. Claude Lévi-Strauss; *28 листопада 1908, Брюссель, Бельгія — †30 жовтня 2009, Париж) — французький антрополог, етнограф, соціолог і культуролог, засновник і творець школи структуралізму в етнології, дослідник і компаративіст систем спорідненості, міфології і фольклору.
Зміст |
Біографія [ред.]
Клод Леві-Строс народився 28 листопада 1908 року в Брюсселі в родині бельгійського художника.
Вивчав право і філософію в Сорбонні. Також відвідував семінари французького етнографа і соціолога Марселя Мосса (Marcel Mauss).
Після закінчення університету і служби в армії викладав у ліцеї.
В 1935 році разом з дружиною Клод Леві-Строс вирушає до Бразилії, де незабаром стає професором університету в Сан-Паулу.
Після завершення 1-го навчального року в університеті Сан-Паулу подружжя Леві-Строс здійснює дослідницьку експедицію вглиб Бразилії до поселень індіанців кадіувеу та бороро. Етнографічну колекцію, зібрану під час поїздки, було показано на виставці в Парижі. Ця експозиція викликала значне зацікавлення, що посприяло Леві-Стросу в отриманні фінансової підтримки для продовження польових досліджень.
Леві-Строс повертається до Бразилії, де організовує нову мандрівку до індіанців намбіквара та тупі-кавахіб, що тривала більше року.
Досвід і свої роздуми щодо поїздок до бразильських індіанців К.Леві-Строс викладе у науково-популярній книзі «Печальні тропіки» (перше видання вийшло друком у 1955 році, принісши автору популярність; у 1984 році перекладена і видана в СРСР російською).
На початку Другої світової війни у зв'язку з окупацією нацистами Франції К.Леві-Стросу, єврею за походженням, було небезпечно лишатися в Парижі і у Франції в цілому. Деякий час він викладає у ліцеї в Перпіньяні (південь Франції), згодом професор філософії у Політехнічній школі Монпельє, звідки звільнений з запровадженням расистських обмежень.
Завдяки спеціальній Програмі з порятунку європейських учених, організованої Рокфелером, Леві-Стросу було запропоноване місце викладача в США (1940). В Нью-Йорку він читав лекції з соціології та етнології у вечірньому університеті для дорослих. У Америці вчений спілкується з багатьма видними фахівцями у сфері лінгвістики, антропології, етнології тощо, в першу чергу, з «батьком» американської антропологічної школи Ф.Боасом.
На поч. 1945 року К.Леві-Строс повернувся до Франції, але незабаром знову вирушив до США, на цей раз уже як радник з питань культури французького консульства в Нью-Йорку. На цій посаді вчений перебував до 1947 року. Наступного, 1948 року, Леві-Строс повернувся до Парижа, отримав докторський ступінь в Сорбонні за праці «Родинне і соціальне життя індіанців намбіквара» та «Елементарні структури спорідненості».
Наприкінці 1940-х — на поч. 1950-х рр. Леві-Строс веде активну наукову і викладацьку діяльність у Франції. Він керує одним із напрямків у Національному центрі наукових досліджень (фр. Centre national de la recherche scientifique, CNRS), одночасно читаючи лекції й обіймаючи посаду заступника директора з питань етнології в паризькому Музеї людини. Також Леві-Строс очолює п'яту секцію Прикладної школи вищих студій (фр. École pratique des hautes études), раніше керованої Марселем Моссом. За його керівництва секцію з релігійних студій перейменовано на Секцію порівняльного релігієзнавства неписьменних народів.
В 1952 році на замовлення ЮНЕСКО Леві-Строс написав роботу «Раса та історія», присвячену полікультурності світу й міжкультурним взаєминам.
На поч. 1960 року Леві-Строс очолив кафедру соціальної антропології в Колеж де Франс (фр. Collège de France). На базі цього закладу вчений створив Лабораторію соціальної антропології з метою провадження, в т.ч. і молодими фахівцями, дослідницької роботи. В Лабораторії велась підготовка дисертацій, організовувались різноманітні заходи, зокрема й експедиції в наукових цілях у найвіддаленіші куточки планети. Незабаром в установі співпрацював інтернаціональний за складом колектив фахівців.
В 1961 році Леві-Строс разом з лінгвістом Емілем Бенвеністом і географом П'єром Гуру заснував французький академічний антропологічний часопис «Людина» (фр. l'Homme), що за концепцією відповідав англомовним Man і American Antropologist.
У 1971 році Леві-Строс закіничив останній (4-й) том найвідомішої своєї праці «Міфологіки» (фр. Mythologiques).
У 1973 році Леві-Строса відзначили найвищою відзнакою інтелектуала Французької Академії наук.
Вчений був почесним членом багатьох наукових товариств по всьому світу, мав почесні наукові звання Оксфордського, Гарвардського і Колумбійського університетів. Леві-Стросса було відзначено низкою національних і міжнародних нагород і премій.
Навіть на пенсії, будучи вже у похилому віці (1990—2000-ні рр.) К. Леві-Строс час від часу продовжував публікувати свої рефлексії про мистецтво, музику, поезію, брав участь у різноманітних заходах, конференціях і семінарах тощо.
Клод Леві-Строс помер 30 жовтня 2009 року у Парижі[1].
Концепція структурної антропології [ред.]
Вивчаючи співвідношення біологічного (природного) і соціального у людській поведінці, Клод Леві-Строс дійшов висновку, що первинним і основним у ній є наявність формальних структур взаємин між людьми — таким чином на поведінку людини найбільший вплив мають символічні форми, традиції і ритуали, прийняті у конкретно цій культурі, так само прийняття певного формального способу спілкування — конкретної мови, що, власне, може визначити суспільні інститути й взаємини у певному соціумі, спроможне, як моделювати і стимулювати їхній розвиток, так і здатне стримувати його, консервуючи певний соціальний рівень суспільства. Водночас учений в жодному разі не відкидає впливу зовнішніх чинників на розвиток соціальних груп.
Важливим постулатом структурної антропології Леві-Строса стало тлумачення міфу й сакрального знання як фундаментального змісту колективної свідомості, підвалини стійких соціальних структур.
Вчений навіть зробив суперечливі пошуки позасоціальної основи суспільного життя, зводячи її до обрахунків і формалізації стереотипів людської поведінки. Безперечною заслугою Клода Леві-Строса є міждисциплінарність досліджень первісного суспільства і мислення доісторичної людини, обробка величезного фактологічного матеріалу й вироблення на його основі теорії первісного мислення як метафоричного сприйняття дійсності на чуттєвому рівні.
Твори [ред.]
- La Vie familiale et sociale des indiens Nambikwara («Родинне і соціальне життя індіанців намбіквара», 1948).
- Les Structures élémentaires de la parenté («Елементрані структури споріденості», 1949)
- Race et histoire («Раса та історія», 1952)
- Tristes tropiques («Печальні тропіки», 1955)
- Anthropologie structurale («Структурна антропологія», 1958)
- Le Totemisme aujourdhui («Сьогодення тотемізму», 1962)
- La Pensée sauvage («Первісне мислення», 1962)
- Mythologiques I—IV («Міфологіки», 1964, 1966, 1968, 1971)
- Anthropologie structurale deux («Структурна антропологія-2», 1973)
- La Voie des masques («Шлях масок», 1972)
- Paroles donnés (1984)
- Le Regard éloigne («Погляд звідалля», 1983)
- La Potière jalouse (1985)
- De Près et de loin (1988)
- Histoire de lynx (1991)
- Regarder, écouter, lire (1993)
- Saudades du Brasil, (1994)
- Переклади українською К. Леві-Строса
- Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К.: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 1997. – 387 с.
- Леві-Строс К. Первісне мислення. – К.: Український центр духовної культури, 2000. – 324 с.
Примітки [ред.]
Джерела і посилання [ред.]
- Йосипенко С. "Первісне мислення" в творчості Клода Леві-Строса // Первісне мислення, К.: Український Центр духовної культури, 2000, стор. 3-11 (укр.)
- Философский словарь, М.:Политиздат, 1991 (6-е вид.), стор. 216-17 (рос.)
