Клуатр
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Клуа́тр — це двір католицького монастиря, оточений одно- чи двоярусними галереями або масивною стіною, посеред якого знаходився колодязь (синонім — кройсганг, кьостро). Звичайно прилягав до південного боку соборної церкви, навколо двору знаходилися дорміторій, будинок абата, трапезна з кухнею, училище, лікарня та господарські споруди. Нерідко звідсіля й влаштовувався головний вхід до храму.
Клуатром також називається галерея, що обрамовувала по периметру велику церкву в романський та готичний періоди або одночасно оточувала монастирський двір.
Зразки [ред.]
Найвідоміші клуатри:
- монастиря Санто-Домінго-де-Сілос (англ. Abbey of Santo Domingo de Silos) в іспанській провінції Бургосу (1150 р.);
- монастиря у Муассаку у Франції (XIII ст.);
- церкви Санта-Марія-делла-Паче у Римі;
- катедрального собору у Монреале, передмістя Палермо (XII ст.);
- церкви Ла Мерсед (Милосердя) в перуанскому місті Куско (1669 р.);
- монастиря Санто-Домінго (англ. Santo Domingo) в мексиканському штаті Оахаке, (XVII ст.)
- монастир домініканців у Львові (XV ст.)
Джерела [ред.]
- Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К.: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. ISBN 966-96284-0-7
- Прина Ф., Демартини Е. 1000 лет мировой архитектуры. Москва: «Омега», 2008. ISBN 978-5-465-01682-7 (рос.)
Галерея [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Клуатр |
