Клуб Олега Блохіна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олег Блохін

Клуб бомбардирів імені Олега Блохіна — символічна група українських та іноземних футболістів, які забили щонайменше 100 голів за час своєї кар'єри у вищій лізі чемпіонату України, Кубку України, європейських кубках, офіційних і товариських матчах збірної України, СРСР і СНД, а також у вищій лізі чемпіонатів СРСР, Кубку СРСР, чемпіонатах і кубках зарубіжних країн. Олег Блохін був першим з футболістів українських клубів радянських часів, хто досягнув цієї мети.

Мета ведення такого списку — збереження для історії українського футболу, найкращих показників бомбардирів України.

Історія створення[ред.ред. код]

В 1995 та 2007 роках, в довідниках самостійного видавництва, інформацію про Клуб Блохіна публікував статистик з Кривого Рогу Василь Гнатюк. В цих варіантах «Клуб Олега Блохіна», мав неповний вигляд, тобто у тих версіях Гнатюк використовував дані Миколи Жигуліна, в яких не враховані м'ячі, забиті українськими футболістами за кордоном та в клубах РСФСР. З тих часів, Василь Гнатюк, до цїєї теми більше не повертався.

У 2002 з'явився сайт [1], що подавав стислу інформацію щодо футболістів — членів Клубу Блохіна. Особливо мало було інформації, що стосувалася підрахунку голів та інших статистичних даних. 1 листопада 2002 за невідомих причин цей сайт припинив публікації зазначеного Клубу бомбардирів.

У листопаді 2009 року Іван Українець з села Великий Кучурів, Чернівецької області публікує таблицю Клубу Олега Блохіна [2], але на свій погляд, тобто без багатьох футболістів та відповідно без їх статистичних даних. Згодом, створений Українцем сайт, випадково відвідує футбольний статистик Віктор Хохлюк з міста Ровеньки, Луганської області (який вів цей Клуб до зустрічі з інтернетом, на папері) і пропопує йому свою допомогу щодо найбільш прийнятного ведення даного Клубу. Завдяки Вікторові Хохлюку, Клуб бомбардирів імені Олега Блохіна отримав Регламент, були додатково, зараховані нові вісім членів, адже сам Українець та багато хто з шанувальників футболу навіть не знав, що Олександр Пономарьов і Сергій Андрєєв починали свій шлях у великий футбол з української землі, а Микола Кудрицький, який трагічно пішов з життя в 1994 році, був навіть найкращим легіонером чемпіонату в Ізраїлі. До складу Клубу також ввійшли: Віктор Грачов, Олександр Косирін, Ігор Ніченко, Ігор Петров, Олег Саленко.

У квітні 2010 року між Українцем та Хохлюком відбувається конфлікт.

З квітня 2010 року до липня 2011 за підтримки одного з авторів сайту «Футболфан» Сергія Бондаренка, стали регулярно виходити статистичні публікації зазначеного Клубу бомбардирів, які щомісяця проводив Віктор Хохлюк. Вже пізніше цю ідею підтримали автори сайту про луганську «Зорю» - Юліан Шкіров і Микола Косогор та спортивне інформаційне агентство «Спорт України».

Регламент розроблений Віктором Хохлюком до Клубу Блохіна, був ним взятий за основу для інших своїх створених проектів, символічних Клубів імені - Євгена Рудакова та Максима Шацьких.

Також, важливо відзначити творчу майстерню газети «Український футбол». Так, кореспондентом газети Володимиром Банясом, був виготовлений логотип до Клубу бомбардирів імені Олега Блохіна.

Назва Клубу[ред.ред. код]

Олег Блохін, славетний бомбардир київського «Динамо», майже всі свої голи забив, виступаючи в українській команді («Динамо») — 265, із загальних 336. Блохін був першим серед українських футболістів, який забив 100 м'ячів на найвищому рівні. Сотий м'яч був забитий 8 листопада 1975 в домашньому матчі чемпіонату СРСР між київським «Динамо» та московським «Спартаком», тоді на 40-й хвилині гри другий м'яч у ворота «червоно-білих», забитий Блохіним, став для нього ювілейним, а спартаківці програли з рахунком — 1:3.

Олександр Пономарьов — вихованець футболу донбаського краю, свою першу сотню забив за російські команди радянських часів: 52 — у сталінградському «Тракторі», двічі відзначившись у складі московського клубу «Профспілки-1», 100 м'ячів провів, перебуваючи у московському «Торпедо», плюс 21-м м'ячем відзначився наприкінці своєї кар'єри у рідній команді — сталінському (тепер донецькому) «Шахтарі». Нині здійснюються пошукова діяльність щодо загальної кількості м'ячів, забитих цим гравцем, адже дуже багато протокольних прогалин у його спортивній біографії.

Засідання Клубу Олега Блохіна[ред.ред. код]

  • 13 серпня 2010 вийшло перше засідання бомбардирської Клубу. І з того часу їх налічується вже вісімнадцять [3]. Заходи щодо освітлення діяльності Клубу українських бомбардирів щоквартально здійснюються на сторінках футбольного часопису «Український футбол» та на Всеукраїнському інформаційному агентстві «Sport.ua» [4]
  • Основною метою переходу публікацій бомбардирської Клубу Олега Блохіна на всеукраїнське спортивне агенство «Sport.ua» стало більш широке висвітлення засідань Клубу для вболівальників та популяризації українського футболу в засобах масової інформації [5]
  • З вересня 2011 року поновилися засідання Клубу Олега Блохіна на «старому-новому» сайті «Футболфан»[6], тобто зі старим складом адміністрації порталу, тільки на оновленому сайті.
  • При проведенні зазначених засідань та обговорень, залучаються відомі українськи статистики футболу [7][8], та самі дійові особи, тобто члени бомбардирського Клубу. Щоб ведення Клубу було не авторитарного типу - «Я так вирішив і все тут»... Питання про зміни у Регламенті або вирішення інших питань [9] з буття Клубу вирішуються шляхом опитування читачів інтернет-порталу та спеціалістами в області футбольної статистики. Причому вектор опитування досить широкий. Як кажуть: «Від Сходу до Західної границі нашої країни».

Регламент[ред.ред. код]

Klub Blokhina.png
  1. Право на вступ в Клуб Олега Блохіна мають футболісти:
    • які забили за свою кар'єру, на найвищому рівні не менше 100 (ста) голів.
    • які є вихованцями українського футболу, але пізніше отримали російське громадянство (Андрєєв).
    • які відіграли велику роль в історії команд України (інших радянських республік) вищої ліги колишнього СРСР, Прем'єр-ліги (вищої ліги) України, які згодом отримали українське громадянство (Колотов, Старухін, Саленко, Леоненко).
    • які проводили матчі в складі національної збірної України (Саленко).
    • іноземні футболісти[10], які забили у складах українських команд сто і більше голів в офіційних турнірах на найвищому рівні.
  2. Для футболістів, членів Клубу зараховуються забиті голи в таких змаганнях:
    • чемпіонат (прем'єр-ліга), Кубок і Суперкубок України.
    • чемпіонат (вища ліга) і Кубок колишнього СРСР.
    • Кубок Сезону (аналог Суперкубка України), Кубок Федерації Футболу колишнього СРСР (аналог Кубка ліги) та Спартакіада народів СРСР 1979 року.
    • Кубок і Ліга Чемпіонів, Кубок УЄФА і Ліга Європи, Кубок Кубків, Суперкубок УЄФА, Кубок Інтертото, Міжконтинентальний Кубок і Клубний чемпіонат світу.
    • У чемпіонатах вищих ліг (прем'єр-ліг), національних кубках (суперкубках, кубках ліг) і євротурнірах під егідою УЄФА (Союз європейських футбольних асоціацій) та міжнародних турнірів під юрисдикцією ФІФА, а також п'яти футбольних міжнародних організацій, які є її членами:
      • АФК — Азіатська конфедерація футболу — Азія та Австралія.
      • КАФ — Африканська конфедерація футболу — Африка.
      • КОНМЕБОЛ — Південноамериканська футбольна конфедерація — Південна Америка.
      • КОНКАКАФ — Конфедерація футболу Північної, Центральної Америки та країн Карибського басейну — Північна Америка і Центральна Америка.
      • ОФК — Конфедерація футболу Океанії — Океанія[11].
    • Голи за збірну України та збірну колишнього СРСР, у тому числі за олімпійські збірні.
  3. Мета Клубу Олега Блохіна:
    • Об'єднати найкращих бомбардирів українських клубів (вихованців українського футболу) чемпіонатів, кубків колишнього СРСР, України та закордонних країн минулого століття і бомбардирів теперішнього покоління, для збереження славних традицій та історії українського футболу.

Умовні найменування[ред.ред. код]

  • ЧУ — голи у вищій лізі чемпіонату України.
  • КУ — голи в розіграшах Кубка і Суперкубка України.
  • ЄК — голи в розіграшах Ліги чемпіонів, Кубка УЄФА, Суперубка УЄФА, Кубка володарів Кубків і Кубка Інтертото.
  • ЗБ — голи в товариських і офіційних матчах збірної України, СРСР і СНД.
  • ЧС — голи у вищій лізі чемпіонату СРСР.
  • КС — голи в розіграшах Кубка СРСР, Кубка федерації футболу СРСР і Суперкубка СРСР.
  • СН — голи на Спартакіаді народів СРСР 1979 року.
  • ЗЧ — голи у розіграшах елітних ліг зарубіжних країн.
  • КЗ — голи в розіграшах Кубків зарубіжних країн.

Члени клубу[ред.ред. код]

Станом на 29 грудня 2012

# Гравець Разом ЧУ КУ ЄК ЗБ ЧС КС СН ЗЧ КЗ
1 Андрій Шевченко [12][13]
Україна «Динамо» (Київ), Італія «Мілан», Англія «Челсі» (Лондон)
374 83 21 67 48 0 0 0 136 19
2 Олег Блохін[14][15]
СРСР «Динамо» (Київ), Австрія «Форвертс» (Штайр), Кіпр «Аріс» (Лімасол)
336 0 0 26 44 211 34 4 14 3
3 Олег Протасов[16][17]
СРСР «Дніпро» (Дніпропетровськ), СРСР «Динамо» (Київ), Греція «Олімпіакос» (Пірей), Японія «Гамба» (Осака), Греція «Верія», Греція «Проодефтікі» (Пірей)
275 0 0 6 29 125 14 0 88 13
4 Сергій Ребров[18][19]
СРСР/Україна «Шахтар» (Донецьк), Україна «Динамо» (Київ), Англія «Тоттенхем» (Лондон), Туреччина «Фенербахче» (Стамбул), Англія «Вест Хем Юнайтед» (Лондон), Росія «Рубін» (Казань)
219 123 20 31 15 2 1 0 19 8
5 Олександр Пономарьов[20]
СРСР «Вугільники» (Горлівка), СРСР «Трактор» (Сталінград), СРСР «Спартак» (Харків), СРСР «Торпедо» (Москва), СРСР «Шахтар» (Донецьк)
184 0 0 0 0 150 34 0 0 0
6 Максим Шацьких[21]
Росія «Сокол-ПЖД» (Саратов), Росія «Торпедо» (Волзький), Росія «Лада» (Тольятті), Росія «Газовик-Газпром» (Іжевськ), Росія «Балтика» (Калінінград, Україна «Динамо» (Київ), Казахстан «Локомотив» (Астана), Україна «Арсенал» (Київ)
164 118 23 23 0 0 0 0 0 0
7 Андрій Воробей[22]
Україна «Шахтар» (Донецьк), Україна «Дніпро» (Дніпропетровськ), Україна «Арсенал» (Київ), Україна «Металіст» (Харків)
152 105 25 13 9 0 0 0 0
8 Іван Гецко[23]
СРСР «Закарпаття» (Ужгород), СРСР СКА «Карпати» (Львів), СРСР/Україна «Чорноморець» (Одеса), Ізраїль «Маккабі» (Хайфа), Росія «Локомотив» (Нижній Новгород), Росія «Аланія» (Владикавказ), Україна «Дніпро» (Дніпропетровськ), Україна «Карпати» (Львів), Україна «Кривбас» (Кривий Ріг), Україна «Металіст» (Харків)
151 67 7 5 1 14 10 0 45 2
9 Ігор Ніченко[24]
СРСР «Динамо» (Київ), СРСР «Поділля» (Хмельницький), СРСР/Україна «Металіст» (Харків), Україна «Кристал» (Херсон), Україна «Кривбас» (Кривий Ріг), Угорщина «Стадлер», Угорщина «Ференцварош» (Будапешт), Угорщина «Дунафер» (Дунайварош), Угорщина «Дьєрі ЕТО» (Дьєр)
141 24 3 1 0 0 1 0 97 14
10 Сергій Андрєєв[25]
СРСР «Зоря» (Ворошиловград), СРСР СКА (Ростов-на-Дону), СРСР/Росія «Ростсільмаш» (Ростов-на-Дону), Швеція «Естер» (Векше), Швеція «М'єльбю»
130 0 0 2 13 82 13 5 15 0
11 Ігор Петров[26][27]
СРСР/Україна «Шахтар» (Донецьк), Ізраїль «Бейтар» (Тель-Авів), Ізраїль «Маккабі Іроні Ашдод», Україна «Металург» (Донецьк)
123 18 4 2 0 52 8 28 11
12 Олег Саленко
СРСР «Зеніт» (Ленінград), СРСР/Україна «Динамо» (Київ), Іспанія «Логроньєс», Іспанія «Валенсія», Шотландія «Рейнджерс» (Глазго), Туреччина «Істанбулспор», Іспанія «Кордоба», Польща «Погонь» (Щецін)
120 7 1 7 0 31 17 0 48 9
13 Вадим Євтушенко[28]
СРСР «Зірка» (Кіровоград), СРСР «Динамо» (Київ), СРСР «Дніпро» (Дніпропетровськ), Швеція АІК (Сольна/Стокгольм), Швеція «Сіріус» (Уппсала, Швеція)
119 0 0 10 1 59 12 0 30 7
14 Олександр Паляниця[29]
СРСР/Україна «Дніпро» (Дніпропетровськ), Україна «Кривбас» (Кривий Ріг), Україна «Верес» (Рівне), Україна «Карпати» (Львів), Австрія ЛАСК (Лінц), Україна «Металіст» (Харків), Україна «Спартак» (Суми)
115 79 22 4 0 0 1 0 6 3
15 Олександр Гайдаш[30]
СРСР «Шахтар» (Донецьк), СРСР «Новатор» (Жданов), СРСР «Таврія» (Сімферополь), Туреччина «Сарієр» (Стамбул), Україна «Таврія» (Сімферополь), Ізраїль «Маккабі» (Герцлія), Ізраїль «Маккабі» (Явне), Україна «Металург» (Маріуполь)
114 96 9 0 0 0 4 0 5 0
16 Геннадій Литовченко
СРСР «Дніпро» (Дніпропетровськ), СРСР «Динамо» (Київ), Греція «Олімпіакос» (Пірей), Україна «Нива-Борисфен» (Бориспіль), Австрія «Адміра-Ваккер» (Мьодлінг), Кіпр АЕЛ (Лімассол), Україна «ЦСКА-Борисфен» (Бориспіль), Україна «Чорноморець» (Одеса)
112 1 0 11 15 56 11 0 12 6
17 Віталій Старухін[31]
СРСР «Спутнік» (Мінськ), СРСР СКА (Одеса), СРСР «Будівельник» (Полтава), СРСР «Шахтар» (Донецьк)
110 0 0 3 0 84 23 0 0 0
18-19 Віктор Колотов
СРСР «Чайка» (Зеленогорськ), СРСР «Трудові Резерви» (Казань), СРСР «Рубін» (Казань), СРСР «Динамо» (Київ)
108 0 0 8 22 62 13 3 0 0
18-19 Віктор Леоненко
СРСР «Геолог» (Тюмень), СРСР/Росія «Динамо» (Москва), Україна «Динамо» (Київ), Україна ЦСКА (Київ), Україна «Закарпаття» (Ужгород)
108 67 12 9 6 9 0 0 5 0
20 Руслан Любарський[32][33]
Україна ЦСКА-2 (Київ), Хемлон (Гуменне), Маккабі (Нетанія), Металург (Запоріжжя), Земплін (Міхаловце), ФК Гуменне
107 4 3 7 0 0 0 0 79 14
21-23 Леонід Буряк
СРСР «Чорноморець» (Одеса), СРСР «Динамо» (Київ), СРСР «Торпедо» (Москва), СРСР «Металіст» (Харків), Фінляндія «Кемін Паллотоверіт-85», Фінляндія «Вантаан Палло-70»
106 0 0 14 11 63 16 2 0 0
21-23 Сергій Мізін[34]
Україна «Динамо» (Київ), Україна ЦСКА (Київ), Україна «Чорноморець» (Одеса), Україна «Дніпро» (Дніпропетровськ), Україна «Карпати» (Львів), Україна «Кривбас» (Кривий Ріг), Україна «Металіст» (Харків), Україна «Арсенал» (Київ)
106 90 14 2 0 0 0 0 0 0
21-23 Микола Кудрицький[35]
СРСР «Колос» (Нікополь), СРСР «Кривбас» (Кривий Ріг), СРСР «Дніпро» (Дніпропетровськ), Ізраїль «Бней Єгуда» (Тель-Авів)
106 0 0 2 0 29 12 51 12
24-25 Михайло Соколовський[36]
СРСР «Авангард» (Краматорськ), СРСР СКА (Київ), СРСР СК «Чернігів», СРСР «Металург» (Запоріжжя), СРСР «Шахтар» (Донецьк), СРСР «Кристал» (Херсон)
105 0 0 5 0 87 13 0 0 0
24-25 Віктор Грачов[37]
СРСР «Дзержинець» (Дзержинськ), СРСР «Спартак» (Орел), СРСР «Колхозчі» (Ашгабат), СРСР «Торпедо» (Москва), СРСР «Шахтар» (Донецьк), СРСР «Спартак» (Москва), Угорщина ДВСЦ (Дебрецен), Угорщина БВСЦ (Будапешт)
105 0 3 5 1 66 11 0 19 0
26-27 Олександр Заваров[38]
СРСР «Зоря» (Луганськ), СРСР СКА (Ростов-на-Дону), СРСР «Динамо» (Київ), Італія «Ювентус» (Турін), Франція «Нансі», Франція «Сен Дізьє»
104 0 0 8 6 56 9 0 17 8
26-27 Тимерлан Гусейнов[39]
СРСР «Зоря» (Луганськ), СРСР СКА (Київ), СРСР ЦСКА (Москва), СРСР «Металург» (Запоріжжя), Україна «Зоря-МАЛС» (Луганськ), Україна «Чорноморець» (Одеса), Україна «Спартак» (Суми)
104 85 8 2 8 1 0 0 0 0
28 Олександр Косирін[40]
Україна «Віктор» (Запоріжжя), Україна «Торпедо» (Запоріжжя), Україна «Динамо» (Київ), Україна ФК «Черкаси», Ізраїль «Маккабі» (Тель-Авів), Україна ЦСКА (Київ), Україна «Арсенал» (Київ), Україна «Чорноморець» (Одеса), Україна «Металург» (Донецьк)
103 84 13 2 0 0 0 0 4 0
29. Олег Ящук[41][42][43]
Україна «Нива» (Тернопіль), Бельгія «Андерлехт», Греція «Ерготеліс», Бельгія «Серкль» (Брюгге)
102 10 0 4 0 0 0 0 79 9
* за однакової кількості голів перевагу має гравець, який забив більше голів в чемпіонатах СРСР, а потім України.
* Жирним шрифтом позначені гравці, які продовжують виступи.
* Перекресленим шрифтом позначено клуби, голи за які не зараховуються.

Найближчі кандидати на вступ до Клубу Олега Блохіна[ред.ред. код]

# Гравець Разом ЧУ КУ ЄК ЗБ ЧС КС СН ЗЧ КЗ
1. Валентин Полтавець[44]
Україна Металург (Запоріжжя), Україна Дніпро (Дніпропетровськ), Україна Чорноморець (Одеса), Україна Дністер (Овідіополь)
96 77 15 1 0 0 0 0 2 1
2. Артем Мілевський[45]
Україна Динамо (Київ)
95 57 14 16 8 0 0 0 0 0
3. Євген Селезньов[46][47]
Україна Арсенал (Київ), Україна Шахтар (Донецьк), Україна Дніпро (Дніпропетровськ)
93 75 7 6 5 0 0 0 0 0
4. Сергій Назаренко[48]
Україна Дніпро (Дніпропетровськ), Україна Таврія (Сімферополь)
92 67 5 8 12 0 0 0 0 0
5. Марко Девич[49]
Україна Волинь (Луцьк), Україна Металіст (Харків), Україна Шахтар (Донецьк)
88 70 3 8 2 0 0 0 3 2
6. Андрій Воронін[50]
Німеччина Боруссія (Менхенгладбах), Німеччина Байєр (Леверкузен), Англія Ліверпуль, Німеччина Герта (Берлін), Росія Динамо (Москва)
87 0 0 5 8 0 0 0 68 6
7. Сергій Закарлюка[51]
Україна Дніпро (Дніпропетровськ), Україна Іллічівець (Маріуполь), Україна Арсенал (Київ)
86 75 6 5 0 0 0 0 0 0
8. Олег Гусєв
Україна Арсенал (Київ), Україна Динамо (Київ)
78 40 12 14 12 0 0 0 0 0
9. Луїс Адріану[52]
Україна Шахтар (Донецьк)
77 45 12 20 0 0 0 0 0 0
10. Олексій Бєлік
Україна Шахтар (Донецьк), Україна Дніпро (Дніпропетровськ)
76 55 13 3 5 0 0 0 0 0

Цікавинки[ред.ред. код]

  • Бомбардири збірної УРСР на Спартакіаді народів СРСР 1979:

Олег Блохін — 4 голи;
Віктор Колотов, Степан Юрчишин — по 3 голи;
Леонід Буряк — 2 голи.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Клуб Олега Блохіна» Fanat.com.ua(рос.)
  2. «Carpe diem. Клуб Олега Блохіна»(рос.)
  3. «Клуб Олега Блохіна: Мілевський як і раніше в кандидатах» (рос.)
  4. «Sport.ua».
  5. «Клуб бомбардирів імені Олега Блохіна». (рос.)
  6. «Клуб Олега Блохіна»
  7. «Клуб Олега Блохіна: Всі достойні!» (рос.)
  8. «Клуб Олега Блохіна: головний критерій - 100 забитих м'ячів!» (рос.)
  9. «Три версії Клубу Олега Блохіна» (рос.)
  10. «Клуб Олега Блохіна: Максим Шацьких, а чому б і ні! + Опитування» (рос.)
  11. Зміни до регламенту клубу від 26.05.2011
  12. «Фантастичний показник Андрія Шевченко!» (рос.)
  13. «Голи Андрія Шевченко на YouTube»
  14. «Голи Олега Блохіна. Цифри і факти» (рос.)
  15. «Олег Блохін. Найкращі голи на YouTube»
  16. «П'ять фактів про Олега Протасова» (рос.)
  17. «Голи Олега Протасова на YouTube»
  18. «100 голів Сергія Реброва!» (рос.)
  19. «Голи Сергія Реброва на YouTube»
  20. «Олександр Пономарьов - найкращий кубковий бомбардир Союзу»
  21. «В дитинстві вболівав за «Динамо»» (рос.)
  22. «Carpe diem. Андрей Воробей - в «Клубе 100»!» (рос.)
  23. «100 голів Ивана Гецка!»(рос.)
  24. «Ігор Ніченко-мол.: Я з батьком в структурі «Дьйорі ЕТО»» (рос.)
  25. «135 голів Сергія Андрєєва» (рос.)
  26. «Голи Петрова через роки» (рос.)
  27. «Гол Петрова в чемпіонаті СРСР у ворота московського «Спартака»»
  28. «Клуби бомбардирів. Істина дорожче!» (рос.)
  29. «Сто голів Олександра Паляниці» (рос.)
  30. «Сто м'ячів Олександра Гайдаша» (рос.)
  31. «110 голів Віталія Старухіна» (рос.)
  32. «101 гол Руслана Любарського» (рос.)
  33. «Ізраїльська хроніка Руслана Любарського» (рос.)
  34. «Мізін війшов у «Клуб 100» (рос.)
  35. «Кудрицький Микола Іванович» (рос.)
  36. «Хронограф»: 100 голів Михайла Соколовського (рос.)
  37. Всі бомбардири донецького «Шахтаря» (рос.)
  38. «Олександр Заваров» (рос.)
  39. «Тимерлан Гусейнов — Природжений бомбардир (+Відео)» (рос.)
  40. «Скорострільний бомбардир» (рос.)
  41. «Сотня Олега Ящука!» (рос.)
  42. Олег Ящук: «Клуб Олега Блохіна - це здорово!» (рос.)
  43. «Голи Олега Ящука на YouTube»
  44. Валентин Полтавець: «Можливо, завершу кар'єру футболіста»» (рос.)
  45. «Інформація про Мілевського на першому Національному телеканалі» (рос.)
  46. «80 голів в кар'єрі Євгена Селезньова!» (рос.)
  47. «90 голів Євгена Слезньова» (рос.)
  48. «90 голів Сергія Назаренко» (рос.)
  49. Марко Девич: «Буду намагатися забивати якомога більше» (рос.)
  50. «Андрій Воронін забив свій 85-й гол» (рос.)
  51. «85 голів Сергія Закарлюки!» (рос.)
  52. «Спірно-ювілейний гол Луїса Адріану» (рос.)

Джерела[ред.ред. код]

  • В.З. Фісюн: «VII Спартакіада народів СРСР. 1979 рік». Довідник-календар. «Футбол-80» «Здоров'я» стор. 18-20. Київ. 1980 рік.
  • Микола Жигулін: «Клуб Олега Блохіна» (розміщена таблиця Клубу Блохіна - для гравців українських команд вищої ліги СРСР, які забили 50 та більше голів, без урахування голів в іноземних чемпіонатах та клубах РСФСР, сторінка невідома). (Березень 1992 р.). газета «Тайм-аут» Кривий Ріг. (рос.)
  • Василь Гнатюк: «100 зірок українського футболу». Довідник. «Клуб Олега Блохіна» (таблиця Клубу бомбардирів розміщена на стор. 28 - без урахування голів в іноземних чемпіонатах та клубах РСФСР). Кривий Ріг. 1995 рік.
  • Василь Гнатюк: «Футбольні зірки України. 1936-2007рр. Хто є хто?». Короткий енциклопедичний довідник. «Клуб Олега Блохіна» (таблиця Клубу бомбардирів розміщена на стор. 110 - без урахування голів в іноземних чемпіонатах та клубах РСФСР). Кривий Ріг. 2007 рік.
  • Володимир Баняс: «Статистика. Клуб Олександра Пономарьова» (Грудень 2009 р., № 183/2282). «Український футбол» стор. 3.
  • Віктор Хохлюк: «Статистика. Славетні традиції українських голеадорів. Клуб Олега Блохіна» (Лютий 2011 р., № 11/2483). «Український футбол», стор. 11.
  • Віктор Хохлюк: «Статистика. Клуб Олега Блохіна. Засідання № 7» (Березень 2011р., № 25/2497). «Український футбол» стор. 4.
  • Віктор Хохлюк: «Клуб Олега Блохіна. Засідання № 8. Вимушене виключення Парахневича» (Квітень 2011р., № 36/2508). «Український футбол» стор. 3.
  • Віктор Хохлюк: «Клуб Олега Блохіна. Засідання № 9. Шевченко зміцнює лідерство та Кузнецовський стрибок» (Травень 2011р., № 58/2530). «Український футбол» стор. 2.
  • Віктор Хохлюк: «Клуб Олега Блохіна у виданні «Бомбардири України» стор. 106-107. 2011 рік. ISBN 978-966-534-344-8 (рос.)
  • Віктор Хохлюк: «Клуб Олега Блохіна. Засідання № 10. Червневий спурт Вороніна!» (Липень 2011р., № 75/2547). «Український футбол» стор. 6.
  • Віктор Хохлюк: «Фантастичний показник Андрія Шевченка!» (Жовтень 2011р., № 115/2587). «Український футбол» стор. 6.
  • Віктор Хохлюк: «Клуб Олега Блохіна. Підсумки бомбардирського року. Засідання № 14 (січень — грудень). Чекаємо дива від наших бомбардирів!» (Грудень 2011р., № 143/2615). «Український футбол» стор. 2.
  • Віктор Хохлюк: «Клуб українських бомбардирів імені Олега Блохіна». Довідник. Луганськ. 2011 рік. ISBN 978-966-158-931-4 (рос.)
  • Віктор Хохлюк: «Сто голів Олега Ящука» (протоколи). (Квітень 2012р., № 27/648). Газета «Футбольний огляд» стор. 19. Луганськ. (рос.)
  • Віктор Хохлюк: «Клуб Олега Блохіна» у виданні «Голеадори» стор. 139-141. Луганськ. 2012 рік. ISBN 978-966-158-934-5 (рос.)
  • Юрій Ландер: «Клуб Олега Блохіна» у довідникові «Футбол в Україні» (вид. 21) стор. 280. Харків. 2012 рік. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]