Клімакс (екологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тропічний ліс в Австралії — приклад клімаксного розвитку лісових екосистем

Клі́макс в екології та геоботаніці — відносно стійкий стан рослинного покриву в біогеоценозі, що виникає у процесі зміни фітоценозу. Часто клімакс розглядають як завершальний етап розвитку екосистем. Клімакс залежить від кліматичних факторів, від місцевих особливостей ґрунту та від впливу людини на природу[1].

Концепції клімаксу[ред.ред. код]

Термін вперше запроваджений Ф. Клементсом (1916)[2], який був прибічником теорії моноклімаксу та стверджував, що в будь-якій кліматичній зоні існує тільки один клімаксний стан. До його виникнення ведуть усі сукцесії.

Багатьма екологами ця теорія була відкинута та запропонована теорія поліклімаксу. Згідно з нею на певній ділянці клімакс може визначатися одним або декількома факторами: кліматом, ґрунтовими умовами, топографією, пожежами тощо, тому в одній кліматичній зоні цілком може існувати цілий ряд специфічних типів клімаксу[3].

Примітки[ред.ред. код]

  1. * Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. — М.: Сов. энциклопедия, 1986. — 831 с.
  2. Clements, Frederic E. 1916. Plant Succession: An Analysis of the Development of Vegetation. Washington D.C.: Carnegie Institution of Washington
  3. Бигон М., Харпер Дж., Таунсенд К. Экология, особи, популяции и сообщества. — М.: Мир, 1989.

Див. також[ред.ред. код]