Клімакс (література)

Клі́макс (дав.-гр. κλίμαξ ‘драбина’), градація висхідна — стилістична фігура, різновид градації, протилежна за значенням антиклімаксу, розкривається в напрямку наростання його інтонаційно-смислового напруження:

Як не крути,

на одне виходить,

слід би катюгам давно зазубрить:

можна прострелити мозок,

що думку народить,

думки ж не вбить! (В. Симоненко).

Клімакс полягає в такому розташуванні частин висловлення (слів, частин речення), при якому кожна наступна містить у собі підсилення смислового або емоційно-експресивного значення.

...не зляка ні страждання, ні горе, ні смерть.

— Леся Українка

І в’яне, сохне, гине, гине твоя єдиная дитина.

— Тарас Шевченко

Див. також

• Перелічення

Джерела

• Ганич Д.І., Олійник І. Словник лінгвістичних термінів. — К.: Вища школа, 1985. — 360 с.
• Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007

Посилання

• Клімакс // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 487.