Клінкер
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Клі́нкер (нім. Klinker) — спечені глиняні вироби, звичайно у вигляді цегли.
Клінкер — дуже міцна добре обпалена цегла, призначена для виконання фундаментів і склепінь, брукування шляхів чи підлоги виробничих споруд, зведення фабричних труб, облицювання каналізаційних каналів.
Зміст |
[ред.] Сировина
Для виробництва клінкерної цегли можуть бути використані легкоплавкі глини і суглинки, що не містять домішок крупного піску, включень карбонатів, гіпсу, вугілля.
[ред.] Вимоги до сировини
Основними показниками їхньої придатності є великий інтервал спікливості (не менше 100 °C), що забезпечує однорідну спікливість черепка, і температура початку деформації не нижче 1200 °C. Глини і суглинки, що не мають необхідного інтервалу спікання, або високоспікливі (при t вище 1 300°C) належить використовувати у виробництві зазначених виробів за умови введення домішок — плавнів або матеріалів, що знижують температуру плавлення.
Придатність сировини встановлюється за якістю готових виробів, що нормується відповідними державними нормативними документами.
[ред.] Клінкер у архітектурі
[ред.] Література
- Словник іншомовних слів / Під ред. О. С. Мельничука. — Київ: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії ААН УРСР, 1974.
- Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К.: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. ISBN 966-96284-0-7
- Наказ «Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ глинистих порід» 17 грудня 2004.
