Кліногуміт
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кліногуміт (рос. клиногумит, англ. clinohumite, нім. Klinohumit m – мінерал, силікат-гідроксилфлуорид магнію острівної будови.
Зміст |
Загальний опис [ред.]
Склад:
1. За К.Фреєм: 4Mg2SiO4•Mg(OH,F)2.
Домішки – Ti, Fe, які заміщають магній.
2. За Є.Лазаренко: Mg9[(OH,F)2|(SiO4)4].
Часто Mg заміщується Fe2+. Містить (%): MgO – 54; FeO – 4,83; SiO2 – 38,03; Н2О – 1,94; F – 2,06.
Сингонія моноклінна.
Кристали ізометричні, часто з великою кількістю граней (число форм бл. 40), зернисті агрегати.
Густина 3,17-3,19.
Твердість 6,5-6,75.
Колір білий, жовтий, бурий.
Зустрічається у карбонатних породах, метаморфізованих, а також таких, які зазнали метасоматозу, часто разом з воластонітом, гросуляром, монтичелітом, форстеритом і діопсидом. Рідкісний.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.
